Рішення від 22 грудня 2025 р. у справі №372/5430/25 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5430/25

Провадження 2-2575/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2025 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

при секретарі Таценку М.Д.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Обухівської міської ради Київської області (далі – відповідач), в якому просить визначити йому додатковий строк в два місяці з набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його матері, ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що його батьками є ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та паспорту.

20.11.2002 року батько позивача склав нотаріально посвідчений заповіт, відповідно до якого заповідав все своє майно позивачу, що підтверджується копією заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть.

Маючи заповіт після смерті батька, позивач звернувся із заявою до нотаріуса про оформлення спадщини. Нотаріус повідомила позивачу, що після смерті батька фактично спадщину прийняла його мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому йому необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що підтверджується копією листа.

Позивач зазначає, що спір про спадкування відсутній, спадщина не визнана відумерлою відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1277 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), отже, вона є досі відкритою, тому, відповідно до ч. 1 ст. 1268 цього Кодексу, позивач має право на її прийняття як єдиний спадкоємець.

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст.ст. 1217, 1269, 1270, 1272 ЦК України позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23.09.2025 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено у справі підготовче судове засідання на 29.10.2025 року.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29.10.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 19.11.2025 року.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились; про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01.02.1973 року Обухівським райбюро ЗАГС Київської області, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 20.12.2024 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 17.09.2025 року № 82569143 до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: тип реєстрації: реєстрація спадкової справи; номер у спадковому реєстрі: 74603798; номер у нотаріуса: 170/2025; місце заведення: Київська область, Обухівський районний, Обухівська державна нотаріальна контора; дата заведення: 17.09.2025 року; спадкодавець: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дата та час реєстрації: 17.09.2025 року; реєстратор: Обухівська державна нотаріальна контора.

Відповідно до копії листа державного нотаріуса Обухівської державної нотаріальної контори Коваленко Л.О. (далі – Державний нотаріус Коваленко Л.О.) від 17.09.2025 року № 617/02-14 повідомлено ОСОБА_1 , що свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно після померлої матері ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не може бути видано йому, оскільки ним не було подано заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, також згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, він не прийняв спадщину, оскільки не був зареєстрований з померлою на день її смерті, у зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно звернутись до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_2 .

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визначити йому додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його матері, ОСОБА_2 , посилаючись на повідомлення Державного нотаріуса Коваленко Л.О., що свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно після померлої ОСОБА_2 не може бути видано позивачу, оскільки ним не було подано заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори в строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, а також згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України після смерті батька фактично спадщину прийняла його мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому йому необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Саме такі висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020 року у справі № 450/1383/18, від 03.04.2024 року у справі № 639/8197/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 20.12.2024 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)).

При цьому, позивач пропустив строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини на спадкове майно, що залишилось після смерті його матері, у зв`язку з чим позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно (лист Державного нотаріуса Коваленко Л.О. від 17.09.2025 року № 617/02-14).

Підставою позовних вимог про визначення додаткового строку тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті його матері, позивач зазначає те, що пропущення строку сталося у зв`язку з тим, що 20.11.2002 року батько позивача склав нотаріально посвідчений заповіт, відповідно до якого заповідав все своє майно позивачу, що підтверджується копією заповіту; ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, та, маючи заповіт після смерті батька, позивач звернувся із заявою до нотаріуса про оформлення спадщини, однак, нотаріус повідомила, що після смерті батька фактично спадщину прийняла його мати, а тому позивачу необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, позивачем не надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження доводів, що пропущення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері, ОСОБА_2 , відбулось внаслідок як наявності поважних обставин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що перешкоджали спадкоємцю прийняти спадщину вчасно, так і наявності цих обставин саме у період від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.

Щодо доводів позивача, що причиною пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини є те, що батько позивача склав нотаріально посвідчений заповіт, відповідно до якого заповідав все своє майно позивачу, а після смерті батька фактично спадщину прийняла його мати, не мають правового значення для вирішення даного спору, та, враховуючи вищевказані висновки Верховного Суду, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як, зокрема, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Статтею 80 цього Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

З огляду на зазначене, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено поважних причин пропущення ним визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати несе позивач відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Г. Сташків