Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №279/7634/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/7634/25

Провадження № 3/279/43/26 ПОСТАНОВА

Іменем України

08 січня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Невмержицька О.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1 , пенсіонера, за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 21.11.2025 року о 18.03 год. водій ОСОБА_1 по вул. Базарна, 18 в м. Коростені керував автомобілем марки "Ford Transit" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови, поведінка, що не відпоідає обстановці. Від проходження медичного огляду у встановленому порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат Кринін І.О. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, яке підтримав в судовому засіданні та зазначив про невідповідність обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 519782 щодо дати складання цього протоколу, оскільки в протоколі зазначено, що він складений 21.11.2025, а в рапорті заначено, що поліцейський К.Виніченко, перебувала на добовому чергуванні з поліцейським В.Козачуком саме 22.11.2025, а не 21.11.2025, а тому 21.11.2025 не могла скласти вказаний протокол, бо не була на добовому чергуванні, що вказаний рапорт не містить дати його складання, а тому не являється належним документом і не може бути допустимим доказом у справі, на який посилається поліцейський, як на доказ у протоколі. Невідповідність ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , зазначених в рапорті поліцейського (звужені зіниці очей, почервоніння очей, тремтіння кінцівок рук, поведінка, яка не відповідає обстановці, підвищена жвавість) тим ознакам наркотичного сп`яніння, які нібито були виявлені поліцейським К.Виніченко у ОСОБА_1 та які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 519782, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці. У той же час, поліцейський, як в рапорті, так і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 519782 зазначає про те, що ОСОБА_1 , відмовився пройти огляд на стан визначення наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі 21.11.2025 о 18:03:00 в місці зупинки транспортного засобу в м.Коростень, вул. Базарна, 18, де у нього і було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння.

Факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння на відео у фрагменті відеозапису не зафіксовано. Із відеозапису не вбачається в діях ОСОБА_1 , названих поліцейським В.Козачуком ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , а саме таких як відсутність реакції зіниць очей на світло, підвищена жвавість ходи та мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Навпаки, ОСОБА_1 , поводиться досить спокійно, розмовляє з поліцейськими врівноважено, відповідно до тієї обстановки, яка склалася після зупинки його автомобіля та проведення огляду автомобіля поліцейським, що для пересічного громадянина вже є незвичною обстановкою, у якій реакція будь-якого водія на такі події може бути непередбачуваною. У свою чергу ОСОБА_1 виконує всі вимоги поліцейського, поводиться впевнено та спокійно, не чинить опору законним вимогам працівників поліції, що свідчить про відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння, на наявність яких вказав йому поліцейський Козачук. В приміщенні приймального відділення КНП «Коростенська ЦМЛ КМР» де ОСОБА_1 сидить на кушетці в коридорі та власноруч пише пояснення поліцейській К.Виніченко про те, що він не відмовляється проходити медичне освідування на стан наркотичного спяніння в лікарні, але аналіз сечі не може здати у зв`язку з віковими змінами організму, що фіксується на портативний відео реєстратор поліцейського, який вже знаходиться на одязі не у поліцейського В.Козачука, а у поліцейського К.Виніченко. Переглядом наявного на оптичному диску відеозапису встановлено, що відеозапис не є безперервним, а складається з трьох фрагментів з різним часом відеозапису, на яких не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 , від проходження ним огляду на стан визначення наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі, як про це зазначено в протоколі та в рапорті поліцейського, ні в місці зупинки транспортного засобу 21.11.2025 о 18:03:00 годині в м. Коростень по вул. Базарна, 18, ні в приміщені КНП «Коростенська ЦМЛ КМР», куди він добровільно прибув з поліцейськими на їх службовому автомобілі для проходження вказаного медичного огляду, про що свідчить фрагмент № 3 відеозапису з портативного відео реєстратора поліцейського марки «Моторола ВБ-400», серійний номер 858551. Згідно з консультативним висновком спеціаліста Консультативно-діагностичного центру КНП «Коростенська ЦМЛ КМР» від 11.12.2025 ОСОБА_1 має захворювання з діагнозом: доброякісна гіперплазія простати 1 ст., хронічна затримка сечі. Таким чином, вказані медичні документи свідчать про наявність у ОСОБА_1 хронічних захворювань, які пов`язані із затримкою сечовипускання, про що він і повідомляв 21.11.2025 о 19-й годині працівників поліції в приміщенні приймального відділення КНП «Коростенська ЦМЛ КМР» та про що він і зазначив у своєму письмовому поясненні працівникам поліції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, надав пояснення суду про те, що 21.11.2025 працівники поліції зупинили автомобіль яким він керував, з причин відсутності освітлення заднього номерного знаку на автомобілі. В місці зупинки, працівник поліції чоловічої статі, не надавши йому змоги скористатись правовою допомогою адвоката, провів огляд його автомобіля і нічого не знайшовши підозрілого, посвітив йому ліхтариком в обличчя і сказав, що поліцейський вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння, запропонував пройти медичний огляд в Коростенській ЦМЛ, він погодився. Наркотичні засоби не вживає, має хронічні хвороби (зору, сечовипускання), добровільно сів в службовий автомобіль поліції. Від здачі біологічного матеріалу для встановлення наявності наркотиків в його організмі він в лікарні не відмовлявся, впродовж майже 2-х годин намагався помочитись, але із-за вікових змін простати та сечового міхура не зміг здати аналіз сечі, тому запропонував поліцейським та медпрацівникам лікарні в приймальному відділенні, щоб у нього взяли аналіз крові чи слини, але поліцейська повідомила, що аналіз крові ніхто у нього не буде брати, а оскільки він не здає аналіз сечі, то таким чином він відмовився він проходження медогляду і склала на нього протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Від запропонованого поліцейськими проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння ні після зупинки автомобіля поліцейськими ні в лікарні, куди його доставили поліцейські для проходження медичного огляду не відмовлявся, а тому себе не визнає винуватим у порушенні п.2.5 ПДР та переконаний в тому, що поліцейські діяли протиправно. Просив закрити провадження у справі.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Криніна І.О., дослідивши їх в сукупності з письмовими матеріали справи, суд приходить до наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно п.2.5 Правил Дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказаною нормою закону настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у формі: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Пленум Верховного Суду України у п.27 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 (з наступними змінами) роз`яснив, що відповідальність за ст.130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння визначено ст.266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

З зазначеної інструкції слідує, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно вказаної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 Розділу І Інструкції).

Ознаками наркотичного сп`яніння є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці.

Переглядом відеозапису встановлено, що водій ОСОБА_1 21.11.2025 року був зупинений працівниками поліції, від пропозиції пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки не відмовлявся, був доставлений до Коростенської ЦМЛ, не відмовлявся здати аналіз сечі, однак пояснив, що за станом здоров`я цього зробити не може, особисто пропонував зробити забір крові чи слини, аби спростувати те, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Працівник поліції та лікарні наполягали, що проводять забір сечі для аналізу, кров не береться, як наслідок, склали протокол.

Отже, зміст вищевказаного відеозапису свідчить про те, що пропозиція пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння не була викликана наявністю у водія видимих та об`єктивних ознак, які б свідчили про його перебування у стані наркотичного сп`яніння, пропозиція пройти освідування не була викликана обгрунтованою підозрою у перебуванні особи у стані сп`яніння, а носила превентивний характер.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 ніяких ознак сп`яніння не називали, той поводив себе адекватно, ознак сп`яніння не проявляв, неодноразово наголошував про готовність проходження освідування.

При цьому, відповідно до положень ст.266 КУпАП ОСОБА_1 не була забезпечена можливість проходження освідування, працівник поліції всю розмову схиляв ОСОБА_1 пройти освідування шляхом здійснення забору сечі на експрес-тест, ОСОБА_1 вказував про готовність проходження освідування на визначення стану сп`яніння шляхом здачі крові.

Вищевказане свідчить про те, що можливість проходження освідування у медичному закладі ОСОБА_1 забезпечена не була, працівник поліції вдався до суперечки щодо порядку проведення освідування у медичному закладі, що взагалі не віднесено до його компетенції, чим створено штучні перешкоди для проведення такого, оскільки бажання ОСОБА_1 здати певний біологічний матеріал (кров, а не сечу), було розцінено як відмова від проходження освідування.

За таких обставин протокол про вчинення адміністративного правопорушення не може вважатись належним та достатнім доказом для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Долучені до протоколу розписки, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не свідчить про їх надання ОСОБА_1 та відмову останнього від їх отримання.

Отже, при розгляді справи встановлено, що особою, яка склала протокол, належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами не підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Згідно зі ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»; п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України», заява №39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 221, 247, 283-284 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Невмержицька О.А.