Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №464/7444/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7444/25

пр.№ 2/464/466/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої – судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,

секретар судових засідань – БРИНОШ А.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №4680982 у розмірі 47599 грн. 89 коп. та понесені судові витрати. Позов мотивує тим, що 25 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено договір №4680982 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. В подальшому 27 лютого 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу №27/02/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшли права грошової вимоги до боржника за кредитним договором №4680982 від 25 травня 2024 року. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №4680982 від 25 травня 2024 року в сумі 41879 грн. 90 коп., з яких: 7999 грн. 99 коп. – заборгованість за основним боргом, 29879 грн. 91 коп. – заборгованість за відсотками, 4000 грн. – заборгованість за нарахованими штрафами/неустойками. Однак, відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором не виконала, тому просить позов задоволити та стягнути вказану суму боргу, стягнути судові витрати. Крім цього, просить з відповідачки стягнути в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за відповідною формулою, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості.

27 жовтня 2025 року ухвалою суду дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 13 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 13 листопада 2025 року розгляд справи відкладено на 27 листопада 2025 року, у зв`язку з неявкою відповідачки.

Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року за клопотанням представника позивача витребувано у АТ «Універсал Банк» додаткові докази та відкладено розгляд справи на 12 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року, у зв`язку з неявкою сторін та відсутністю витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 23 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 23 грудня 2025 року, у зв`язку з неявкою сторін та відсутністю витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 08 січня 2026 року.

30 грудня 2025 року на адресу суду від АТ «Універсал банк» надійшли витребувані докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте у письмовій заяві просить про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 укладено договір №4680982 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Цей договір підписаний в електронній формі. З умовами та правилами отримання кредитування відповідачка ознайомилася.

Фінансова установа свої зобов`язання за договором виконала в повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.

27 лютого 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №27/02/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшли права грошової вимоги до боржника за кредитним договором №4680982 від 25 травня 2024 року. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №4680982 від 25 травня 2024 року в сумі 41879 грн. 90 коп., з яких: 7999 грн. 99 коп. – заборгованість за основним боргом, 29879 грн. 91 коп. – заборгованість за відсотками, 4000 грн. – заборгованість за нарахованими штрафами/неустойками.

Відповідно до п.1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 8000 грн.

Згідно п.1.3 договору строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Тип процентної ставки – фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5%. (п.1.4, 1.4.1 та 1.4.2 договору).

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання договору.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало її кредит в сумі 8000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ «Універсал банк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Пейтак».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідачки відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтак».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема. передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не можебути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №4680982 від 25 травня 2024 року в розмірі 47599 грн. 89 коп., з яких: 7999 грн. 99 коп. – заборгованість за основним боргом, 29879 грн. 91 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими первісним кредитором, 9719 грн. 99 коп. – заборгованість за відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції».

З витребуваної судом інформації АТ «Універсал Банк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку здійснено платіж у сумі 8000 грн., що свідчить про отримання відповідачем коштів та їх використання.

З огляду на те, що відповідачкою не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомостей про відсутність такої, суд, ухвалюючи заочне рішення у справі, приймає вказаний розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотками як належні та допустимі докази.

Щодо вимог позивача про застосування приписів ч.ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України та зобов`язання органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦПК України, суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч.10, 11 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п.18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 25 травня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч.10, 11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №4680982 від 25 травня 2024 року в загальному розмірі 47599 грн. 89 коп., у вимозі про нарахування інфляційних втрат та 3% річних необхідно відмовити.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між адвокатом Дідухом Є.О. та позивачем 01 серпня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги №01/08/2024-А, також адвокатом додано акт надання послуг №4680982, детальний опис наданих послуг, заявку на виконання доручення до договору.

З урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, а також того, що ні адвокат, ні позивач не з`являлися в судові засідання, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТОВ «Українські фінансові операції» послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги необхідно зменшити з 10000 грн. до 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 280 - 282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2 заборогованість за кредитним договором №4680982 від 25 травня 2024 року в розмірі 47599 грн. 89 коп., 2422 грн. 40 коп. судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК