Вирок від 08 січня 2026 р. у справі №303/10380/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/10380/25

Провадження №1-кп/303/775/25

ВИРОК

Іменем України

09 січня 2026 року місто Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадження №42025072040000111 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та мешканки АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, працюючої помічником вихователя Чинадіївського ДНЗ (дитячого будинку), раніше не судимої, громадянки України,

- обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) за частиною 1 статті 126 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, встановленого органом досудового розслідування обставин, що не оспорюються учасниками кримінального провадження.

ОСОБА_3 відповідно до наказу №194-к від 08 серпня 2025 року призначена на посаду помічника вихователя Чинадіївського дошкільного навчального закладу (дитячого будинку) інтернатного типу Закарпатської обласної ради та 08 серпня 2025 року під особистий підпис ознайомлена з посадовою інструкцією помічника вихователя.

13 листопада 2025 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні музичного залу Чинадіївського дошкільного навчального закладу (дитячого будинку) інтернатного типу Закарпатської обласної ради, який розташований за адресою вулиця Санаторна, 75 А в селищі Чинадієово Мукачівського району, Закарпатської області, під час проведення заняття, розпочала сварку з приводу неналежної поведінки з вихованцем зазначеного дитячого будинку, малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої, діючи умисно, з порушенням вимог посадової інструкції помічника вихователя, а саме розділу 2 "Завдання та обов`язки", підпункту 2.2. згідно якого вона забезпечує охорону життя і здоров`я дітей у дитячому будинку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, знаходячись на стільці та нахилившись нанесла йому один удар долонею правої руки область правої щоки обличчя, чим завдала малолітньому ОСОБА_4 фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.

Вказані вище дії ОСОБА_3 кваліфіковані за частиною 1 статті 126 КК України - тобто умисне завдання удару, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення (проступку) у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно поданої заяви від 30 грудня 2025 року ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого їй проступку визнала повністю, у вчиненому щиросердно розкаялася, підтвердила викладені вище факти та обставини вчинення кримінального проступку.

Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до статті 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

У свою чергу вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється у визначеному КПК України порядку і повинен відповідати загальним вимогам до вироку. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Слід зазначити, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Сторони кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини справи.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 25 грудня 2025 року що підтверджується витягом за №42025072040000111.

Крім того, вина обвинуваченої доведена наданими суду письмовими доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 24 грудня 2025 року, протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 25 грудня 2025 року.

Наданими суду доказами підтверджується, що 26 грудня 2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру, відповідно до протоколу допиту підозрюваної від 26 грудня 2025 року, остання повністю визнала свою вину у вчиненому.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, визначено що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом.

Таким чином, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченої кваліфіковані вірно, її вина доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 1 статті 126 КК України - умисне завдання удару, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Наданими суду доказами, що характеризують особу обвинувачену підтверджується, що остання раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно..

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд керується статтями 65-67 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої згідно статті 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки нею вчиненого, а також те, що вона скоїла кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КК України, яке в силу статті 12 КК України є кримінальним проступком.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченої суд враховує, що обвинувачена на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, визнання вини, щире каяття, суд вважає за можливе у даному випадку призначити їй мінімальне за видом та розміром покарання, передбачене санкцією частини 1 статті 126 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.

При викладеному, з урахування всіх обставин справи, мотиву вчинення кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових проступків буде призначення покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався. Процесуальні витрати, речові докази відсутні. Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Керуючись статтями 374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 126 КК України.

ОСОБА_3 призначити за частиною 1 статті 126 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження у порядку, передбаченому статтями 381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення надсилається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_7