Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №299/6169/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6169/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2026 року м.Виноградів

Виноградівським районний суд Закарпатської області в особі судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що 17 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 837/2025 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, за порушення вимог підпункту 3 пункту 24 Порядку організації та ведення військового обліку ПКМУ № 1487 та абзацу 10 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

24 листопада 2025 року Позивачем подані письмові заперечення до Протоколу.

28 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесена Постанова № 837/2025 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності та накладення штрафу.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою і така не містить належних доказів щодо вчинення ним правопорушення, оскільки склад адміністративного правопорушення в його діях відсутній, а тому підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задоволити.

Представник відповідача судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Зокрема відповідно до вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідальність за вчинення правопорушення передбачено коли особа скоїла порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - повторне протягом року, в особливий період.

Разом із тим оскаржувана постанова не містить даних, що позивач скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення у сфері законодавства про оборону, чи мобілізаційну підготовку протягом року, вчинене повторне або вчинене в особливий період.

Неналежний суб`єкт притягнення до відповідальності (відсутність складу правопорушення) Інкриміновані Позивачу обов`язки щодо організації персональнопервинного обліку, виявлення та оповіщення призовників, відповідно до статті 8 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 8 Порядку № 1487, покладені на виконавчий орган ради в цілому, а не персонально на Позивача як начальника відділу.

До того ж, наявний Акт перевірки підтверджує, що обов`язки з первинного обліку покладені на старост старостинських округів. Таким чином, Позивач є неналежним суб`єктом для притягнення до відповідальності за вказані порушення.

Разом з тим судом встановлено, що протокол складено без конкретизації події адміністративного правопорушення: відсутній чіткий опис конкретних дій чи бездіяльності Позивача, точний час та умови вчинення правопорушення, що унеможливлює встановлення об`єктивної сторони та складу правопорушення. Посилання на загальні порушення в Акті перевірки не є достатнім доказом вини конкретної посадової особи.

Постанова від 28.11.2025 № 837/2025 не містить жодного аналізу, оцінки чи мотивів відхилення письмових заперечень, поданих позивачем 24.11.2025, що констатує порушення вимог статті 280 КУпАП щодо з`ясування всіх обставин справи та обґрунтування прийнятого рішення.

Разом з тим судом встановлено, що зміст оскаржуваної постанови містить поверхневий і загальний характер, відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи (у постанові відсутні місце вчинення адміністративного правопорушення), резолютивна частина постанови не містить висновку про прийняте рішення визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а лише зазначення розміру штрафу.

Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про зібрані під час розгляду справи докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як і спростування його пояснень, як зазначалося вище щодо невизнання ним вини.

При розгляді справи по суті, в порушення положень 279 КУпАП, не роз`яснено позивачу його прав та обов`язків.

Вказане свідчить, що позивач жодної норми Закону України «Про оборону України», чи Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» або інших законів чи підзаконних актів у вказаних сферах не порушив.

Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача закриттю на підставі п. ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ст. 256 КУпАП).

Суд також зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний з-поміж іншого має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, а відповідно до частини 2 статті 245 КАС України суд у разі задоволення позову може прийняти рішення,зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на це, задовольняючи позов у цій справі, суд визнає протиправною та скасовує оскаржувану постанову із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, в зв`язку із задоволенням даного позову, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судового збору.

Керуючись ст.ст. 19, 77, 132-134, 139, 159-163, 241-247, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову № 837/2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, винесену 28.11.2025 року відносно ОСОБА_1 ,- скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень з ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 09.01.2026 року.

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк