Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №299/5849/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5849/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2026 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого – судді Левка Т.Ю.,

секретар судового засідання Онисько С.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Стойка Світлана Миколаївна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Бора Ю.В., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Стойка Світлана Миколаївна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є спадкоємцем по смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про шлюб позивача серії НОМЕР_1 від 17.09.2005 року. Заповіту покійний не залишив. Позивач як дружина є спадкоємцем за законом першої черги. Батько спадкодавця, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Покійному чоловіку позивача на праві приватної власності належало таке нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва на обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах цього дворогосподарства. Позивач після смерті чоловіка прийняла спадщину, оскільки на день його смерті проживала разом з ним у спадковому будинку, продовжує в ньому проживати, доглядати за будинком та обробляти земельну ділянку. У визначений законом строк позивач звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойки С.М. із заявою про прийняття спадщини, де нотаріус надала їй відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. У документованих матеріалах, що залишилися по смерті чоловіка, оригіналів документів такого характеру віднайдено не було. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду із даним позовом про визнання за нею права власності на спадковий будинок та земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

Позивач та її представник у підготовче засідання не з`явилася, однак представник позивача подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача будучи повідомленим про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, заперечень проти вимог позивача не має.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача будучи повідомленою про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання також не з`явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачка ОСОБА_2 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 .

За час свого життя чоловік позивача заповіт не залишив.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на наступне нерухоме майно:

1) житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , на який спадкодавцем не виготовлено правовстановлюючих документів;

2) земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №108615 від 05.12.2012.

На день смерті спадкодавця з ним у будинку АДРЕСА_1 проживала дружина померлого — позивач по справі ОСОБА_1 , яка у відповідності до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги.

Крім позивача інших спадкоємців немає.

Суд констатує, що позивач після смерті свого чоловіка відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, як спадкоємець за законом спадщину прийняла, оскільки на день смерті спадкодавця проживала з ним в спадковому будинку, здійснювала його догляд, обробляла земельну ділянку.

Також позивач у визначений законом строк подала до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойки С.М. заяву про прийняття спадщини, що стверджується витягом із спадкового реєстру від 15.05.2025 № 81177790.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

В зв`язку з необхідністю оформлення спадкових прав після смерті чоловіка, позивач звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойки С.М., де їй було надано лист-роз`яснення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Разом з цим правовстановлюючих документів на житловий будинок спадкодавцем за життя не виготовлено, а оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку втрачено.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 23.10.2025 року №785 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 будівництвом завершений, рахується за покійним ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.10.2012 року. Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» правовстановлюючі документи на житловий будинок не оформлені.

Відповідно до п.1 розділу ІІ «Інструкції з ведення по господарського обліку B сільських, селищних та міських радах», затвердженої наказом Державної служби статистики України від 11.04.2016 року №56, домогосподарство з реєстрацією місця проживання на території населеного пункту разом із нерухомістю, якою воно володіє або користується є об`єктом по господарського обліку.

Згідно довідки ТВО старости Великоком`ятівського старостинського округу Виноградівської міської ради від 07.10.2025 № 20.4-07/592, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за записами у по господарській книзі. №8 за 2021-2028 роки, особового рахунку № НОМЕР_2 рахується за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Згідно положень ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до рішення Великоком`ятівської сільської ради від 28.12.2011 року спадкодавцю ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, яка розташована по АДРЕСА_2 .

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 16, 1216, 1220, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

У порядку спадкування за законом визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на:

1) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2121280901:00:004:0109.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. Ю. Левко