Рішення від 28 грудня 2025 р. у справі №214/5243/24 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5243/24

2/214/734/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 грудня 2025 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Собченко Н.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Іванової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, треті особи - Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 серпня 2018 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого є малолітній син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживає разом із позивачем, оскільки відповідач після повернення з пологового будинку виїхала за кордон. Відповідач, як мати, належної уваги, турботи та піклування сину не надає, належним чином не виконує своїх батьківських обов`язків, матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку також не надає. Наведене свідчить про самоусунення відповідача від виконання належним чином своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини. Позивач має намір самостійно виховувати свого сина та самостійно на власний розсуд вирішувати усі фінансові, матеріальні та моральні питання, що пов`язані з його вихованням, лікуванням та оздоровленням, а в подальшому навчанням, а також представництвом його інтересів в організаціях та установах будь-яких форм власності, у відносинах з юридичними та фізичними особами, у зв`язку з чим вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, заяв до суду не надала. Однак у минулому судовому засіданні відповідач визнала пред`явлені позовні вимоги повністю, вказувала, що її не цікавить доля дитини та у неї зовсім інші плани на життя, що після народження дитини вона майже відразу перестала спілкуватись з батьком дитини, та виїхала за кордон, потім повернулась у м. Київ. Спілкуватись з дитиною, виховувати та утримувати її вона наміру. Всі обставини у позові підтверджує.

Представник третьої особи - Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради - Іванова О.В., у судовому засіданні підтримала позовну заяву, вважала, що позов підлягає задоволенню та зазначила, що відповідач веде себе агресивно по відношенню до соціальної служби, від дитини повністю відмовляється.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення не надав.

Свідок ОСОБА_5 , будучи допитаною у судовому засіданні показала, що позивач - це її син, а відповідач - невістка, вони перебувають у шлюбі, проте разом не проживають більше двох років. Місцезнаходження відповідача свідку не відоме, дитина проживає разом з позивачем та з нею. Зазначила, що після народження дитини позивач разом із дитиною переїхав проживати до неї, де і проживають по цей час. Свідок не пам`ятає, щоб відповідач цікавилась дитиною та відвідував її, матеріально не допомагає.

Свідок ОСОБА_6 , будучи допитаною у судовому засіданні показала, що відповідач - це рідна онука її чоловіка, а позивач - це її чоловік. Де зараз проживає відповідач свідку невідомо. Дитина проживає з позивачем, відповідач з ними не проживає, чому - свідку невідомо. Зазначила, що у відповідача немає бажання виховувати дитину.

Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаною у судовому засіданні показала, що позивач - це її кум, знає його років шість, відповідача знає з дитинства. Позивач і відповідач - це чоловік та дружина. У них є хлопчик ОСОБА_4 , який проживає з позивачем одразу після того, як дитину забрали з пологового будинку. Відповідач одразу після народження дитину залишила на позивача та сама поїхала в м. Київ, зв`язку з нею у свідка немає. Один раз вона приїжджала до дитини - про це свідок дізналась від знайомих. Зазначила, що відповідач повідомляла її про те, що не хоче цієї дитини.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, 11 серпня 2018 року між позивачем та відповідач було зареєстровано шлюб.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно наявних в матеріалах справи довідок, позивач разом з малолітнім сином зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Акту від 20.05.2024 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_3 , а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_2 в даний час проживає за реєстрацією за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно до Акту про фактичне проживання від 23.05.2024 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_4 , а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 - позивач та ОСОБА_4 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , з 2012 року по теперішній час.

Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_3 станом на 15 травня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості немає та в розшуку не перебуває.

22 травня 2024 року позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення у Саксаганському районі м. Кривого Рогу із заявою про виплату пенсії або грошової допомоги.

Відповідно до Висновку Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 за вих. №10/02.2.01-18-4535 від 16.09.2024 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дитини спільно не проживають. Батько з сином зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , мати зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_3 виплачується державна соціальна допомога при народженні дитини, декларацію на медичне обслуговування дитини з ФОП ОСОБА_15 укладав саме батько, ОСОБА_3 . З ОСОБА_2 проведено профілактично-роз`яснювальну бесіду щодо відповідального батьківства та належного виконання батьківських обов`язків, проте вона у категоричній формі відмовилась змінювати свою поведінку та зазначила, що від народження не займається вихованням ОСОБА_4 , не відчуває з ним спорідненості, матеріально не утримує та в подальшому не хоче мати з дитиною нічого спільного. Враховуючи вищевикладене, а також те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою у разі, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків, керуючись інтересами дитини, служба у справах дітей виконкому районної у місті ради вважає за доцільне під час вирішення питання про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покластися на розсуд суду.

Згідно до відповіді Відділу обслуговування громадян №16 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.12.2025 року, ОСОБА_3 за даними Централізованої підсистеми «Єдина інформаційна система соціальної сфери» станом на 11 грудня 2025 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, як отримувач державної соціальної допомоги при народженні дитини на період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2027 року щомісячно у розмірі 860 грн. 00 коп.

Судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.10.2025 року у справі №214/10089/25, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 27 жовтня 2025 року.

Ухвалою Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 01.12.2025 року у справі №214/9182/25 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

При цьому, в розумінні п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3, який узгоджується з нормами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача та уважає, що така поведінка та бездіяльність відповідача, як матері, суперечить інтересам її дитини, порушує права останньої, що гарантовані міжнародним та національним законодавством, позаяк матір не проявляє батьківської турботи щодо виховання сина, не цікавиться його здоров`ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток дитини, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, а відтак, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо виховання та розвитку дитини, тобто фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків та, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими та відповідатимуть інтересам дитини на проживання у гармонійному та сприятливому для неї середовищі.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що вона не позбавляється права на побачення з дитиною, відповідно до вимог ст. 168 СК України та, відповідно до положень ст. 169 СК України, вона має право звернутись до суду із позовом про поновлення батьківських прав при зміні своєї поведінки і обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.150, 164, 166, 180, 183, 191, 248 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Конвенцією про права дитини, ст.ст. 3,10, 141, 263, 264, 265, 287, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 ) батьківських прав у відношенні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.

Повне рішення складено 08 січня 2026 року.