Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №211/12870/25 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/12870/25

Провадження № 2/211/1788/26

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

( заочне )

09 січня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ткаченко С.В.,

за участю секретаря судового засідання – Гоєнко Т.В.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус» (далі – АТ «КБ «Глобус») звернувся до суду з позовом, де просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 07.02.2022 станом на 01.08.2025 у сумі 92 463,41 грн., з яких: 62 475,25 грн. – прострочена заборгованість по кредиту; 29 988,16 грн – прострочена заборгованість по процентам. В обґрунтування вимог зазначено про подання 07 лютого 2022 року ОСОБА_1 заяви-анкети про приєднання до договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус». Підписанням заяви-анкети в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, ОСОБА_1 акцептував Публічну пропозицію банку щодо укладення договору (оферту) та уклав, таким чином, договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування (далі кредитний договір), який в розумінні ст.634 ЦК України є договором приєднання. У заяві-анкеті позичальником вказано власні персональні дані, погоджено умови кредиту та графік платежів заборгованості за споживчим кредитом. За умовами договору, банк надав позичальникові кредит у розмірі 62 475,25 грн., разову комісію банку в сумі 6 820,25 грн., комісію за сервіс смс-інформування 475,00 грн., строк кредитування 36 місяців з 07.02.2022 до 06.02.2025, пільговий період 20 місяців з 07.02.2022 до 07.10.2023, комісією за управління кредитом за ставкою 3% на місяць, розміром процентної ставки 0,00001%, ануїтентними платежами, реальною процентною ставкою 44,54% річних та загальною вартістю кредиту 92 463,41 грн. Свої зобов`язання кредитор перед ОСОБА_1 виконав, надавши кредит в обумовленому розмірі шляхом безготівкового перерахунку коштів шляхом зарахуванням кредиту на відкритий у банку позичковий рахунок для надання та обліку кредитних коштів. Однак, позичальник свої зобов`язання по своєчасному поверненню кредиту не виконував, допустивши заборгованість за договором, тому з метою захисту прав кредитора, позивач просить задовольнити вимоги.

Ухвалою суду 04 листопада 2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.

Згідно поданої до суду заяви, представник позивача Мала В.В. просить справу розглянути у її відсутність, наполягає на задоволенні позовних вимог, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 не повідомив причини неявки, відзиву на позов не подав. Поштове відправлення, направлене на зареєстровану адресу місця проживання відповідача із повідомленням про виклик до суду, повернуто до суду не врученим.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України,кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частиною 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, 07 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 подав до АТ «КБ «Глобус» заяву-анкету №41739886 про приєднання до договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус».

Підписанням вищезазначеної заяви-анкети в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, ОСОБА_1 акцептував Публічну пропозицію банку щодо укладення договору (оферту) та уклав, таким чином, з АТ «КБ «Глобус» договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування (кредитний договір).

Умови публічної пропозиції AT «КБ «Глобус» на укладення договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», затверджені рішенням правління банку №96 від 28.08.2020, та набули чинності з 01.09.2020, розміщені на сайті банку та їх копія наявна в матеріалах цивільної справи.

Відповідно до заяви-анкети №41739886 від 07.02.2022, ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з умовами публічної пропозиції банку, акцептує її. На підставі вказаної заяви-анкети банк відкрив позичальникові позичковий рахунок для надання та обліку кредитних коштів.

За умовами договору, банк надав позичальникові споживчий кредит у розмірі 62 475,25 грн., із разовою комісією банку в сумі 6 820,25 грн., комісію за сервіс смс-інформування 475,00 грн., строком кредитування 36 місяців з 07.02.2022 до 06.02.2025, пільговим періодом 20 місяців з 07.02.2022 до 07.10.2023, комісією за управління кредитом за ставкою 3% на місяць, розміром процентної ставки 0,00001%, шляхом сплати ануїтентними платежами, реальною процентною ставкою 44,54% річних та загальною вартістю кредиту 92 463,41 грн.

При укладенні договору ОСОБА_1 був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, який містить розгорнуту інформацію про умови кредитування та порядок повернення кредиту графік платежів.

Свої зобов`язання перед ОСОБА_1 кредитор АТ «КБ «Глобус» виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому умовами договору розмірі, що підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника, а тому з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається (ст.ст.525, 526 ЦК України).

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання.

Згідно з частиною. 1 статті 611, статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У зв`язку порушеннями зобов`язань за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування від 07.02.2022, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 92 463,41 грн., з яких:

- 62 475,25 грн. – заборгованість за основною сумою боргу;

- 29 988,16 грн. – заборгованість за відсотками.

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав, тому наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором у сукупності з випискою з рахунку позичальника та іншими доказами є належним і допустимим доказом, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 (провадження № 61-12049св23).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 753/16762/15-ц (провадження № 61-7242 св 24) вказавши, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків також дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, ураховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку із задоволенням вимог, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу понесені судові витрати у справі: суму судового збору, сплачену ним при подачі позову до суду.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи викладене, оскільки витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами актом приймання-передачі виконаних робіт, платіжним документом про сплату гонорару, договором про правничу допомогу, тощо), ураховуючи задоволення позовної заяви та відсутність обґрунтування відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу з доведенням їх не співмірності в цій частині, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування стороні позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24).

Керуючись статями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 10, 12,13, 141, 263, 265, 274, 280-284, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження за адресою: м. Київ, Куренівський провулок, 19/5) заборгованість за договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування від 07.02.2022, у сумі 92 463 (дев`яносто дві тисячі чотириста шістдесят три) гривні 41 коп., з яких: 62 475 (шістдесят дві тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень 25 коп. – заборгованість за основною сумою боргу; 29 988 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 16 коп. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. та витрат на правничу допомогу суму 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко