Постанова від 17 грудня 2025 р. у справі №363/5466/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/5992/2025

№ 363/54661/25

Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП Доповідач: Жук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,

розглянувши 18 грудня 2025 року клопотання захисника Духоти В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року, -

У С Т А Н О В И В:

04 листопада 2025 року постановою судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/,та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень в дохід держави.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 к на користь держави.

02 грудня 2025 року захисник Духота В. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову.

Також захисник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи в суді першої інстанції, а оскаржувану постанову отримала 28 листопада 2025 року.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання захисника Духоти В. В. про поновлення строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню останньому з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

02 грудня 2025 року захисником Духотою В. В. подано апеляційну скаргу на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, захисник вказує, що ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції присутня не була, а копію судового рішення отримала лише 28 листопада 2025 року після подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Чинний КУпАП пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з моменту проголошення постанови суду.

Копію постанови суду від 04.11.2025 було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 , зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме АДРЕСА_1 , 05.11.2025. За цією ж адресою суд першої інстанції надсилав судові повістки з вказівкою про день та час судового розгляду, призначеного на 03.10.2025, 17.10.2025 та 04.11.2025. Ця ж адреса зазначена захисником Духотою В. В. в апеляційній скарзі як актуальна адреса місця проживання ОСОБА_1 . Крім того, судові повістки надсилались ОСОБА_1 й за місцем її роботи, а також шляхом розміщення «Оголошення про виклик до суду» на офіційному веб-сайті Вишгородського районного суду Київської області.

В той же час, будучи обізнаною про складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, а також про те, що розгляд вказаного протоколу буде здійснюватися Вишгородським районним судом Київської області, остання не проявила належної зацікавленості у розгляді справи щодо неї, не реагувала на надіслані на її адресу судові повістки.

З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження /рішення «Пономарьов проти України» та інші/.

Таким чином, доводи клопотання захисника про те, що ОСОБА_1 не була присутня під час розгляду справи судом першої інстанції, не можуть бути визнані єдиною поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді.

Жодних поважних причин, які б перешкодили захиснику Духоті В. В. подати апеляційну скаргу у передбачений КУпАП десятиденний строк у клопотанні не наведено. Клопотання містить обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 , яка з апеляційною скаргою не зверталась.

В зв`язку з цим, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року не вбачаю, тому, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника Духоти В. В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 04 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відмовити і повернути апеляційну скаргу з додатками останньому.

Справу повернути до Вишгородського районного суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В.Жук