Постанова від 03 грудня 2025 р. у справі №367/6462/25 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 367/6462/25

Номер апеляційного провадження 33/824/5659/2025

Головуючий у суді першої інстанції Ю. В. Кравчук

Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

04 грудня 2025 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником - адвокатом Любченко Тетяною Сергіївною на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2025 року про притягнення

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

працюючої провідним менеджером АТ

«Райффайзен банк Аваль»,

зареєстрованої за адресою:

АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правпорушення,

у с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області 05 червня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853578 від 30 травня 2025 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, відповідно до якого в період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учень 9-д класу Ірпінського ліцею № 2, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Донцова, 28, систематично вчиняв психологічне насильство (булінг) відносно свого однокласника ОСОБА_3 , яке полягало у регулярному написанні принизливих образливих повідомлень в шкільному чаті, створення окремої папки в соціальній мережі із принизливою назвою, яка прямо стосувалася ОСОБА_3 , публікації в групі фотографій потерпілого з метою висміювання, зазначені дії мали систематичний характер, психологічно тиснули на потерпілого, що призвело до приниження його гідності та емоційного страждання в шкільному колективі, та чим була заподіяна шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_3 , за таких обставин, матір ОСОБА_2 . ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Постановою судді Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 через захисника Любченко Т.С. звернулась з апеляційною скаргою, просить постанову судді Ірпінського міського суду Київської області ві 13.10.2025 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.173-4 КУпАП.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що факти описані в заяві ОСОБА_4 щодо вчинення булінгу відносно ОСОБА_3 його однокласниками, суд, не зважаючи на покази дітей, котрі визнали свою провину, покладає на її сина - ОСОБА_2 , вважаючи в його діях систематичність.

Разом з тим, матеріали справи не містять інформації про те, хто саме вчиняв протиправні дії щодо ОСОБА_5 та відсутні докази того, що такі дії були вчинені ОСОБА_2 . Вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях.

У наданих працівникам поліції поясненнях ОСОБА_2 зазначає, що не має відношення до події, зазначеної в заяві ОСОБА_4 , як подія № 1,2,3, а щодо розміщення інформації в групі 7-Д - подія № 4 підтверджує, що він це зробив у відповідь на провокації та обмови щодо нього з боку ОСОБА_6 .

Відсутні будь-які докази та пояснення осіб, які б вказували на систематичні протиправні дії з боку ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_3 .

Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Любченко Т.С. просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді від 13.10.2025, посилаючись на те, що ОСОБА_1 була присуттня під час судового розгляду. Однак станом на 13.10.2025 копія повного тексту постанови останній не була вручена. Тільки 20.10.2025 ОСОБА_1 в примішенні суду отримала постанову Ірпінського міського суду Київської області, про що в матеріалах справи міститься розписка.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Любченко Т.С. та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 13.10.2025, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, що спростовували б наведені у клопотанні обставини.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Любченко Т.С., яка брала участь у розгяді справи за допомогою відеоконференцзв`язку, апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити її з викладених підстав, пояснення потерпілої ОСОБА_4 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що факт булінгу (цькування) з боку неповнолітнього ОСОБА_2 відносно однокласника - неповнолітнього ОСОБА_3 підтверджено наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами, дослідженими судом в судовому засіданні, та обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853578 від 30 травня 2025 року, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до статті 1 Конвенції про права дитини дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до цієї особи, вона не досягне повноліття раніше.

Нормами ч. 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, встановлюється, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

За змістом статті 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Згідно з п. 3-1 ст. 1 Закону України «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Частиною 1 ст. 173-4 КУпАП, встановлено, що булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Диспозицією ч. 3 ст. 173-4КУпАП встановлено, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Так, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853578 від 30 травня 2025 року обставини вчинення психологічного насильства (булінгу) неповнолітнім ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_3 повністю доведенінаступними доказами,а саме:

- рапортом інспектора ССОБ Бучанського РУП ГУНП в Київській області, лейтенанта поліції Тетяни Мойсеєнко;

- заявою ОСОБА_4 директору Ірпінського ліцею Ірпінської міської ради від 06 травня 2025 року (а.с. 7-10) та долученими до заяви додатками, а саме скріншотом профілю у соцмережі ОСОБА_7 , який містить окрему папку під назвою «ОСОБА_19 сарай» в якій містяться фотографії ОСОБА_3 (а.с.12-14), скріншотами переписки у групі класу в месенджері, з яких вбачається написання ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_3 принизливих образливих повідомлень (а.с.18), публікації ОСОБА_2 в групі фотографій ОСОБА_3 з метою висміювання (а.с.20), розміщення в групі посилання щодо оголошення про продаж мопеда, належного родині ОСОБА_3 (а.с. 22, 24);

- заявою ОСОБА_4 директору Ірпінського ліцею Ірпінської міської ради від 07 травня 2025 року (а.с.25);

- випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 від 13.05.2025 (а.с. 26);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 12 травня 2025 року, який зазначив про обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.28-29);

- письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 09 травня 2025 року, відповідно до яких учень 9-Д класу ОСОБА_9 виставив фото та оголошення про продаж мотоцикла та гаража, належних родині ОСОБА_3 (а.с.30);

- письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 14 травня 2025 року, яка підтвердила випадки порушення поведінки на уроках та принизливих коментарів від, в тому числі, учня 9-Д класу ОСОБА_11 стосовно ОСОБА_5 та інших однокласників (а.с.31);

- письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 14 травня 2025 року, яка зазначила, що минулого року ОСОБА_12 і ОСОБА_9 сиділи за однією партою, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 сиділи позаду, на уроках коли ОСОБА_12 виходив до дошки, хлопці могли брати його речі і ховати, або могли перевернути стілець чи забруднити парту і таке інше (а.с.32);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13 травня 2025 року, який визнав, що писав у групі «7-д клас» погрози з нецензурною лексикою, але зазначив, що це була відповідь на провокацію ОСОБА_3 (а.с. 35);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26 травня 2025 року, який підтвердив, що розмістив у групі «Наш клас» сімейне фото ОСОБА_3 , а також відео з мопедом ОСОБА_3 , однак наміру образити його не мав (а.с.36);

- письмовими поясненнями ОСОБА_15 від 12 травня 2025 року, відповідно до яких зазначено про те, що він, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 заради розваги та без погроз розмістили оголошення на сайті знайомств з фото ОСОБА_3 , без його особистих даних (а.с.38);

- письмовими поясненнями ОСОБА_18 від 14 травня 2025 року, який підтвердив розміщення оголошення на сайті знайомств щодо ОСОБА_3 , оголошення про продаж мопеда та будинку родини ОСОБА_3 , однак зазначив, що йому невідомо хто саме розміщував ці оголошення, а також підтвердив розміщення погроз в групі класу «7-д клас» на адресу ОСОБА_3 , з акаунту «ОСОБА_39» (а.с. 39);

- протоколом № 3 засідання комісії з розгляду випадків булінгу Ірпінського ліцею № 2 Ірпінської міської ради від 16 травня 2025 року, яким встановлено наявність неодноразового психологічного тиску та систематичного цькування (булінгу) учня 9-Д класу ОСОБА_19 від ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_21 учнів 9-Д класу (а.с. 41-42);

- характеристикою ОСОБА_2 наданою Ірпінським ліцеєм № 2 Ірпінської міської ради;

- характеристикою ОСОБА_3 , наданою Ірпінським ліцеєм № 2 Ірпінської міської ради;

- долученими ОСОБА_4 результатами анкетування 9-Д класу щодо виявлення ситуації булінгу в класі за 2024-2025 року, згідно яких на думку 3 дітей ОСОБА_3 потерпав від булінгу, на думку 4 учнів, кривдником (булером) у класі виступав, в тому числі, ОСОБА_22 .

Так, як вбачається з рапорту інспектора ССОБ Бучанського РУП ГУНП в Київській області, лейтенанта поліції Тетяни Мойсеєнко, в ході збору інформації нею встановлено наступне.

Неповнолітній ОСОБА_23 , учень 9-Д класу Ірпінського ліцею № 2, який є однокласником ОСОБА_24 до грудня 2024 року тісно товаришували. Після чого, з невідомої причини перестали спілкуватися. В цей час, в жовтні 2024 року на особистій сторінці ОСОБА_25 в соціальній мережі Instagram з`являється папка з фото, що має назву «ОСОБА_3 сарай». У вказаній папці міститься фото ОСОБА_19 , зокрема фото ОСОБА_19 на велосипеді і напис «ОСОБА_3 едет в школу под Rally phonk». Згоду на розміщення фото ОСОБА_26 не надавав. ОСОБА_3 ця папка з назвою «ОСОБА_3 едет в школу под Rally phonk» та розміщенням фото в ній сприймається останнім як спідгрунтя для глузування та приниження. Підтвердження: Скрін -шоти екрана соціальної сторінки ОСОБА_25 . Також, 30 квітня 2025 року в телеграм групі (стара група однокласників ОСОБА_29 , в якій 11 учасників), що має назву «7-Д» від акаунту ОСОБА_25 були повідомлення із погрозами з нецензурною лексикою, а також підписано з принизливим прізвиськом « ОСОБА_30 ». ОСОБА_31 нецензурні висловлювання в його бік, що були висвітлені на загал на фоні подій, що трапились раніше в його бік, з боку ОСОБА_16 , ОСОБА_32 та ОСОБА_17 сприймались гостро, що принизили його гідність,залишивши почуття приниження. Підтвердження: Скрін -шоти екрана групи, де є повідомлення від ОСОБА_25 . В цей же період, березень-квітень 2025 рору, точної дати не встановлено в телеграм групі «Наш клас», в якій 33 учасника, від акаунту ОСОБА_7 було викладено сімейне фото сім`ї ОСОБА_19 , взятого з соціальих сторінок родичів ОСОБА_6 . Також в цій групі цим же учасником було викладено скрін-шот повідомлення про продаж мототранспорту ОСОБА_33 . В цій же групі від контакту ОСОБА_34 було викладено фото ОСОБА_33 з риболовлі. Також в цей же час в групі наявна інформація про видалені повідомлення від контактів «Чорний», ОСОБА_35 .

Вказані фото не містили будь-яких підписів, про те, сприймались ОСОБА_36 як прояв психологічного тиску та підгрунття для глузування.

Дослідивши зібрані матеріали лейтенант поліції дійшла висновку, що в діях ОСОБА_25 вбачаються ознаки систематичності здійснення психологічного тиску на ОСОБА_19 , оскільки образливі висловлювання на адресу ОСОБА_5 мали повторювальний характер та тривали протягом певного часу, зокрема з жовтня 2024 по квітень 2025 року. Ці дії були неодноразовими та повторювалися не менше ніж тричі протягом вказаного періоду у різні дні як однією особою так і спільтно з ОСОБА_37 . Окрім того, ОСОБА_9 усвідомлював що його дії, які він називає як «жартівливі» сприймаються ОСОБА_31 як цькування, оскільки відповідно до пояснень класного керівника в жовтні, на скаргу з боку ОСОБА_38 нею з ОСОБА_16 , ОСОБА_37 та ОСОБА_17 було проведено індивідуальну бесіду щодо їх поведінки та заборони дій, які можуть вказути на ознаки булінгу, що може свідчити про навмисність дій з боку ОСОБА_25 та підпадає під поняття «булінг», що визначене Законом України «Про освіту» та ст. 173-4 КУпАП.

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що дії вчинені неповнолітнім ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_3 явно виходили за межі звичайного конфлікту та повинні розглядатись як вчинення булінгу відносно однокласника ОСОБА_3 , адже характер та систематичність цькування заподіяли шкоду його психологічному здоров`ю.

Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не досліднив, хто саме, вчиняв протиправні дії проти ОСОБА_5 та про те, що відсутні докази того, що такі дії були вчинені ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази та обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 853578 від 30.05.2025.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої захисником Любченко Т.С., не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо визнання винуватою ОСОБА_1 (яка є матір`ю, а відповідно є законними представником свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, оскільки відповідно до вказаної норми матеріального права саме батьки неповнолітньої дитини несуть адміністративну відповідальність за скоєне їх неповнолітніми дітьми.

Доказів, які б спростовують правильність висновків судді суду першої інстанції апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. За таких обставин, суд апеляційної інстанції залишає постанову судді суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 , подане захисником Любченко Тетяною Сергіївною про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2025 року.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником - адвокатом Любченко Тетяною Сергіївною, залишити без задоволення.

Постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 13 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Д. Поливач