Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №369/14818/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 січня 2026 р.

Справа: №369/14818/25

Суддя: Куценко М. О.

Справа № 369/14818/25

Провадження № 3/369/10244/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.01.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418773 від 10.08.2025 року -10.08.2025 о 00:00 год. по провулку Олеся Ткаченка( Жовтневий) в м.Боярка, Фастівського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Honda СІВІК державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, пройшов перевірку на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (результат- 0,35%), чим порушив вимоги п. 2.9.а. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 07.01.2026р. не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. В своєму клопотанні ОСОБА_1 зазначив про незгоду з протоколом про адміністративне правопорушення та просив провадження у справі закрити. Крім того, в попередніх судових засіданнях та долучених до справи письмових клопотаннях ОСОБА_1 зазначає, що не керував транспортним засобом, а також посилається на порушення процедури огляду на стан сп`яніння допущені працівниками поліції, а також порушення допущені працівниками поліції при складанні матеріалів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП провадженням закрити, з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245 , 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в якості доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 418773 від 10.08.2025; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.08.2025; роздруківка тесту на алкоголь; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; диск з відеозаписом обставин долучений до протоколу.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння з порушенням вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає виключно за умови доведеності факту керування транспортним засобом у стані сп`яніння, або відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог п.2.9а ПДР України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.

Разом з цим ОСОБА_1 заперечує, що керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

В якості доказу до матеріалів справи працівниками поліції долучений диск з відеозаписом.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис, не підтверджує керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не спростовує пояснень наданих останнім. Відеозапис розпочинається безпосередньо з проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера.

Аналіз відеозапису проведений судом, не дає обґрунтованих підстав для підтвердження викладених у протоколі обставин та ставить під сумнів факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 керував в зазначений час автомобілем Honda СІВІК суду не надано.

Крім того, матеріали справи та протокол про адміністративне правопорушення містять суттєві розбіжності щодо часу вчинення правопорушення та здійснення процесуальних дій працівниками поліції. Відповідно до суті адміністративного правопорушення зазначеної в протоколі, правопорушення вчинено 10.08.2025 року о 00:00 год. Разом з тим, дата та час проведення огляду на стан сп`яніння зазначено 10.08.2025 о 19 год. 55 хв. (через 19 год. 55 хв.), дата та час складання протоколу про адміністративне правопорушення зазначено – 10.08.2025 20:18 (через 20 годин 18 хв.).. У зв`язку з виявленням вищезазначеної обставини справа поверталась до Відділення поліції № 1 (м. Боярка) Фастівського РУП ГУНП в Київській області для усунення недоліків, яка повернулась до суду без фактичного усунення виявлених порушень (працівниками поліції до матеріалів справи долучено рапорт в якому зазначено, що протокол фактично складався 10.08.2025 року близько 19 год. 55 хв.).

За таких обставин процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння слід вважати проведеною поліцейськими з порушеннями вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП.

Згідно з вимогами ст. 283КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В свою чергу, положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність особи саме за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, але будь-яких беззаперечних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував автомобілем, матеріали справи не містять.

Отже, сумніви, які виникли при встановленні обставин справи при її розгляді, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь ОСОБА_1 та приходить до висновку щодо недоведеності (поза розумним сумнівом) події та складу адміністративного правопорушення.

Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови .

Суддя Михайло КУЦЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua