Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №274/8758/24 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/8758/24 Провадження № 2/0274/421/25

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,

доСеменівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, представником якої є Семенюк Н.В.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчук Віктор Анатолійович,

провстановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому просить встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її тіткою, та визначити їй додатковий строк – два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 постановою нотаріуса було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносин з ОСОБА_3 , та неприйняттям спадщини у встановлені законодавством України порядку та строк, цей строк вона пропустила з поважних причин, оскільки не знала про наявність спадкового майна, про яке дізналась лише наприкінці зими 2021 р.

Семенівська сільська рада Бердичівського району Житомирської області та приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчук Віктор Анатолійович своєї позиції щодо предмета спору у порядку, встановленому нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомили.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.05.20011 р. (а. с. 15).

Постановою від 28.03.2024 р. № 89/02-31 приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчука В.А. про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,7190 га, що знаходиться на території Хажинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини, та відсутністю документів, які б підтверджували родинні відносини між ними (а. с. 14).

Таким чином встановлення факту того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тіткою ОСОБА_1 , необхідно останній для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Судом з`ясовано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є рідними сестрами, їхніми батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою від 12.04.2024 р. № 100 старости Хажинскього старостинського округу Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, свідоцтвом про народження від 04.03.1949 р. (а. с. 17, 18).

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 одружилася з ОСОБА_8 , після одруження їй було присвоєно прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 13.07.1949 р. (а. с. 19)

Батьками ОСОБА_10 є ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.05.1949 р. та витягом від 17.02.20212 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а. с. 20, 21).

Крім того, свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 дали показання про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_15 , тобто тіткою ОСОБА_1 .

За таких обставин Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині вимоги про встановлення факту, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її тіткою, підлягає задоволенню.

Тобто, зважаючи на статті 1216 – 1218, 1222, 1223, 1258 та 1265 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 п`ятої черги за законом.

Відповідно до частини третьої статті 1268, частин першої та другої статті 1269 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час відкриття спадщини ОСОБА_3 ) спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином ОСОБА_1 як така, що на час відкриття спадщини постійно з ОСОБА_3 не проживала, для прийняття спадщини повинна була подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проте не зробила цього, що випливає зі змісту її позовної заяви та постанови від 28.03.2024 р. № 89/02-31 приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчука В.А.

Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Абзацом першим частини першої статті 1277 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до частини третьої статті 1277 Цивільного кодексу України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Тобто відповідачами у цій справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , і лише за їх відсутності – територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцезхнаодженням нерухомого майна ОСОБА_3 , а за відсутності такого майна – за місцезнаходженням основної частини його рухомого майна.

ОСОБА_1 , як, як випливає з встановленого вище, є племінницею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є єдиним її спадкоємцем, який звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, інші спадкоємці ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, відсутні, що випливає зі змісту постанови від 28.03.2024 р. № 89/02-31 приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчука В.А. та показань свідка ОСОБА_14 .

Спадкове майно ОСОБА_3 складається з земельної ділянки площею 1,7190 га, що знаходиться на території Хажинської сільської ради (на даний час – Хажинського старостинського округу) Бердичівського району Житомирської області (а. с. 23)

Таким чином Семенівська сільська рада Бердичівського району Житомирської області є належним відповідачем у справі, оскільки інші спадкоємці ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, відсутні, а спадкове нерухоме майно знаходиться на території Семенівської сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суд України від 30.05.2008 р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні питання про продовження строку для прийняття спадщини суд має дослідити поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 пропустила строк, встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що не знала про наявність спадкового майна, про яке дізналась лише наприкінці зими 2021 р.

Ці обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_14 .

Разом з тим, наведені обставини не перешкоджали ОСОБА_1 у встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України строк вчинити дії з прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Таким чином невчинення ОСОБА_1 дій з прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, тобто причини, з яких вона не вчинила ці дії, не є поважними.

Разом з тим, оскільки, як зазначалось вище, інші спадкоємці ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, відсутні, а Семенівська сільська рада Бердичівського району Житомирської області своєї позиції щодо предмета спору не повідомила, що розцінюється Судом як незаперечення проти позову, Суд вважає, що визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті тітки – ОСОБА_3 , відповідатиме таким загальним засадам цивільного права як принцип справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), а також аксіомі цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 в частині вимоги про визначення їй додаткового строку – два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, с. Семенівка, вул. Героїв Майдану, 4, код ЄДРПОУ 04345463), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Богатирчук Віктор Анатолійович (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, 74, оф. 6), задовольнити.

2. Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тіткою ОСОБА_1 .

3. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , – два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут