Рішення від 31 грудня 2025 р. у справі №607/19912/23 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.01.2026 Справа №607/19912/23 Провадження №2-др/607/7/26

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заяви просить суд змінити її прізвище на її дівоче прізвище згідно свідоцтва про народження, а саме, на « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що суд вирішує лише питання про зміну прізвища позивача, вважає за необхідне розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 22.02.1986 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.12.2023 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 29 жовтня 2020 року, про що складено актовий запис № 1831 Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Суд зауважує, що поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

В основному, під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Спір про право може виникнути виключно у разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів особи, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

З іншого боку, необхідною умовою порушення судового провадження є наявність певного спору, конфлікту, що виник із суспільних відносин, які опосередковуються правом.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом положень, ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа, право якої порушене, оспорене чи не визнане, вправі захищати його судовим порядком шляхом пред`явлення позову до відповідальної за порушення права особи.

Предметом розгляду даного питання у даній справі є питання визнання за позивачем права іменування дошлюбним прізвищем після розірвання шлюбу.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги не заявлялись позивачем при звернені до суду із позовом про розірвання шлюбу, а відтак спір між сторонами щодо заявленого питання відсутній, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Будь-яких доказів невизнання розглядуваного права позивача на іменування дошлюбним прізвищем після розірвання шлюбу з боку інших фізичних чи юридичних осіб позивачем не надано.

Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну прізвища фізичних осіб громадян України визначено Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за № 915.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Щоб повернути собі колишнє прізвище, після розірвання шлюбу зацікавлена особа має право на звернення в органи ДРАЦС з написанням відповідної заяви, щодо свого наміру повернути прізвище, яке він або вона носила до шлюбу.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.

Відповідно до вказаного, якщо особа не бажає повертати дошлюбне прізвище вона може надалі іменуватись прізвищем, яке набула у шлюбі без вчинення додаткових дій.

Особа має право самостійно вирішувати, яке прізвище вона хоче носити.

Це право було набуте внаслідок шлюбу і збереглося за особою відповідно до законодавства, що регулює питання зміни прізвищ.

Суд також зауважує, що положення Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженні Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 вказують на можливість отримання особою довідки із зазначенням прізвищ, власних імен, по батькові осіб, які зареєстрували шлюб, їх прізвища після реєстрації шлюбу і дат реєстрації шлюбу та його розірвання.

Відтак, законом встановлений чіткий позасудовий порядок вирішення вказаного питання.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

За вказаних обставин, зважаючи на встановлені судом обставини, відсутність факту порушення прав позивача, підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відсутні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 61, 209, 214-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст. 113 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Додаткове рішення суду складено та підписано 01 січня 2026 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко