Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №300/6911/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/6911/24 пров. № А/857/3284/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Глушка І.В., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі №300/6911/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

суддя у І інстанції Микитюк Р.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , (далі – позивач, ОСОБА_1 ), 11.09.2024 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – апелянт, відповідач), в якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 01.02.2023.

Ухвалою суду від 02.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» за період з 01.01.2024 по 10.03.2024 повернуто позивачу (а.с.20-24).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 відкрито провадження в такій частині позовних вимог: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії позивачу в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 11.03.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, ОСОБА_1 є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII (далі – Закон №2262-XII). На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 (далі – Постанова №713) відповідачем з 01.07.2021 призначено і виплачувалась позивачу щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 гривень. Однак при перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22 відповідач припинив виплату зазначеної доплати згідно Постанови №713. На подану заяву про нарахування та виплату такої доплати відповідач повідомив про відмову, оскільки після виконання рішення суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22 розмір пенсії збільшився більш як на 2000 грн. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки, на його переконання, перерахунок пенсії, який здійснений на виконання рішення суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22 відбувся з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло до 01.03.2018 та не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. З метою захисту порушеного права звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у цій справі позовні вимоги задоволено повністю: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 11.03.2024. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 847,84 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, із посиланням на невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позивачу відповідна доплата встановлена з 01.07.2021. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 позивачу проведено перерахунок його пенсії, внаслідок чого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн та припинено нараховувати та виплачувати щомісячну доплату, передбачену абзацами 1, 2 п. 1 Постанови №713.

Крім того, апелянт вважає, що у спірній ситуації відсутні підстави для застосування правових висновків у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, на яку посилається позивач, оскільки спірні правовідносини є відмінними від тих, що досліджував Верховний Суд. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області діяло на підставі, у порядку і спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Апелянт просив скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у справі №300/6911/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Постановою №713, яка набрала чинності 16.07.2021, зокрема, вирішено установити з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22, яке набрало законної сили 27.12.2022, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» №1961 від 13.12.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22, відповідачем у січні 2022 року проведено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що визнається сторонами. При цьому, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, згідно постанови КМУ №713 від 14.07.2021 до розміру пенсії позивача не нараховано.

Не погоджуючись із розміром перерахованої пенсії позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою щодо нарахування та виплати доплати до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн у відповідь на яку, листом від 17.05.2024 за №5163-3943/Г-02/8-0900/24 відповідачем відмовлено позивачу у проведенні доплати до пенсії, та вказано, що згідно Постанови №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», коли пенсія вказаним особам переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата встановлена абзацами першим та другим цього пункту не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Оскільки внаслідок перерахунку пенсії, на виконання рішення суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22, розмір пенсії позивача збільшився більш ніж на 2000,00 грн, то позивач втратив право на таку доплату (а.с.7 та зворотна сторона).

Вважаючи наведену відмову відповідача протиправною та такою, що порушує право ОСОБА_1 на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу з липня 2021 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України за №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» нараховувалась та виплачувалась щомісячна доплата в розмірі 2000,00 грн, однак відповідач припинив таку виплачувати з 01 лютого 2023 року внаслідок перерахунку пенсії здійсненого на виконання рішення суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22.

Суд першої інстанції констатував, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у такий належний спосіб: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у поновленні виплати з 11.03.2024 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії позивача в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 11.03.2024.

Апеляційний суд частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1992 за №2262-XI»I (далі Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частинами 1, 2 ст. 63 Закону №2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою також внесені зміни у Порядок №45.

14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб, якою з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст. 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Судом встановлено, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22 позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» №1961 від 13.12.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів.

Доплату у сумі 2000,00 грн., яка була призначена з 01.07.2021, припинено виплачувати позивачеві з лютого 2023 року.

Колегія суддів встановила, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі №300/4228/22, з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, відтак позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713.

Оскільки суд першої інстанції відповідно до ухвали від 02.10.2024 у цій справі позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії позивачу в сумі 2000,00 грн, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий і соціальний захист окремих категорій осіб» за період з 01.01.2024 по 10.03.2024 повернув позивачу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Доводи відповідача-апелянта щодо проведення перерахунку пенсії позивача, та як наслідок, її збільшення, колегія суддів відхиляє, оскільки такий перерахунок був здійснений на виконання судового рішення та направлений на відновлення порушених прав позивача, адже відповідача було зобов`язано привести пенсію позивача до встановленого чинним законодавством розміру і нового перерахунку пенсії позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не проводило. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 (адміністративне провадження К/990/17953/22) від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 29.06.2023 у справі №420/343/22, від 11.07.2023 у справі №420/4078/22, від 23.01.2024 у справі №160/17347/22, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Своєю чергою, у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, судом зазначено, що зважаючи на те, що судом ухвалою від 02.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» за період з 01.01.2024 по 10.03.2024 повернуто позивачу, з метою ефективного захисту порушеного права позивача заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у такий належний спосіб: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у поновленні виплати з 11.03.2024 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії позивача в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 11.03.2024.

Проте, в мотивувальній частині позовні вимоги задоволено шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_1 в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 11.03.2024.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (Заява №4909/04) від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).

У Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З врахуванням викладеного, резолютивну частину рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у цій справі слід змінити доповнивши її абзацом наступного змісту: «визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у поновленні виплати з 11.03.2024 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2025 у цій справі слід залишити без змін.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Своєю чергою, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі №300/6911/24 змінити, доповнивши резолютивну частину абзацом 2 такого змісту визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови позивачу у поновленні виплати з 11.03.2024 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».».

У решті Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у справі №300/6911/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

Т. В. Онишкевич