Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №560/2550/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2550/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

08 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішенням від 04.02.2025 № 968130161815 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи з 24.09.1998 по 25.06.2013, з 30.12.2013 по 20.06.2014 у Державній податковій адміністрації м. Краматорськ; з 26.05.2021 по 28.01.20225 у Краматорській державній адміністрації Донецької області та

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести та здійснити нарахування і виплату з 28.01.2025 пенсії за віком державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках Краматорської районної державної адміністрації від 07.01.2025 № 01-80/1, № 07.01.2025 № 01-80/2.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 19.06.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 04.02.2025 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди роботи з 24.09.1998 по 25.06.2013 та з 30.12.2013 по 20.06.2014 в податкових органах та повторно розглянути заяву про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", подану 28.01.2025, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка - ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.02.1984 позивачка працювала:

з 28.10.1997 по 30.04.1998 державним податковим інспектором у відділі організації документальних перевірок юридичних осіб управління документальних перевірок юридичних осіб у Державній податковій адміністрації у м. Краматорську Донецької області,

з 01.05.1998 по 28.02.1999 державним податковим інспектором у відділі документальних перевірок великих платників податків управління документальних перевірок юридичних осіб у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області, присвоєне спеціальне звання - інспектор податкової служби ІІІ рангу,

з 01.03.1999 по 30.06.2020 державним податковим інспектором у відділі організації перевірок великих підприємств та галузей економіки управління документальних перевірок юридичних осіб у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області,

з 01.07.2000 по 13.07.2000 старшим податковим інспектором відділу документальних перевірок управління документальних перевірок юридичних осіб у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області,

з 14.07.2000 по 25.02.2004 старшим державним ревізор-інспектором у відділі документальних перевірок суб`єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб управління податкового аудиту і валютного контролю у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області, присвоєне спеціальне звання - інспектор податкової служби ІІ рангу,

з 26.02.2004 по 05.07.2005 заступником начальника управління - начальника відділу прямих податків управління оподаткування юридичних осіб у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області, присвоєне спеціальне звання - інспектор податкової служби І рангу,

з 06.07.2005 по 04.09.2005 старшим державним інспектором відділу документальних перевірок СГД юридичних осіб управління роботи у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області,

з 05.09.2005 по 22.02.2007 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області, присвоєне спеціальне звання - радник податкової служби ІІІ рангу,

з 23.02.2007 по 11.06.2008 начальником управління аудиту юридичних осіб у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області,

з 12.06.2008 по 20.06.2014 начальником управління податкового аудиту ДПІ у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, присвоєне спеціальне звання - радник податкової служби ІІ ранку, радник податкової та митної справи ІІ рангу.

28.01.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо перерахунку - перехід на пенсію з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV, на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 07.01.2025 № 01-80/1, № 07.01.2025 № 01-80/2.

Рішенням від 04.02.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачці у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що заявниця не займала посад державної служби на день набрання чинності Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ (01.05.2016) та відсутній необхідний стаж роботи на посадах, віднесених до посад держаної служби. Крім того, періоди роботи з 24.09.1998 по 25.06.2013 та з 30.12.2013 по 20.06. 2014 не зараховані до стажу державної служби, оскільки у період роботи в податковому органі присвоювали спеціальні звання, а не ранги державних службовців.

Вважаючи протиправною відмову щодо переведення на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", позивачка звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Таким чином, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 №822/254/18, від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.

Стаж державної служби, відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідних положення Закону №889-VIII. Тобто, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723, стаж державної служби обраховувався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" (далі Порядок №283).

Пунктом 2 Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.

Пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Статтею 344 ПК України встановлено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Як вірно зазначає суд першої інстанції, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Відповідно до статті 343 ПК України, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються, зокрема, такі спеціальні звання, зокрема радника податкової служби II рангу, радника податкової служби III рангу, інспектора податкової служби I рангу, інспектора податкової служби II рангу, інспектора податкової служби III рангу;

Отже, аналізуючи вищезазначені правові норми, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що періоди роботи позивачки в органах державної податкової служби з 24.09.1998 по 25.06.2013 та з 30.12.2013 по 20.06.2014 зараховуються до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Таким чином, відмова у зарахуванні зазначеного стажу до стажу державної служби є протиправною, відповідно, висновки відповідача про відсутність у позивача станом на 01.05.2016 стажу роботи на посаді в державної служби є протиправними.

Вирішуючи позовні вимоги щодо нарахування та виплати пенсії за віком суд першої інстанції враховував, що розглянувши заяву позивачки відповідач прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії з одного виду на інший у зв`язку із відсутністю стажу перебування на державній службі, не досліджуючи наявності чи відсутності права на призначення пенсії державного службовця на умовах, передбачених для державних службовців за наявності 20 років стажу на посадах державних службовців та правомірності врахування довідок від 07.01.2025 № 01-80/1, № 07.01.2025 № 01-80/2. Отже, спосіб у який розглянута заява позивачки, не відповідає вимогам Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та "Про державну службу".

Крім того, є передчасною вимога щодо врахування періоду роботи позивачки у Краматорській державній адміністрації Донецької області до стажу державної служби, оскільки ні рішення, ні матеріали справи не містять відмови відповідачів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в перерахунку пенсії - переході на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" є неправомірним.

Крім того, відповідачі під час розгляду заяви позивачки від 28.01.2025 не дослідили та не надали оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання про переведення з одного виду пенсії на інший.

Як наслідок, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивачки про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", подану 28.01.2025 з врахуванням висновків суду.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.