Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 05 січня 2026 р.
Справа: №717/2459/25
Суддя: Смілянець Е. С.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 717/2459/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Телешман О.В.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
06 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,
представника позивача: Чабан А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про адміністративне правопорушення - порушення митних правил,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд із позовом, в якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0220/30500/24 від 01.10.2025 року, винесену заступником начальника Закарпатської митниці Кравченко Т.В., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 389 135, 62 грн., справу про порушення митних правил – закрити.
Кельменецький районний суд Чернівецької області рішенням від 07.11.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами скарги зазначає, що в наданому поясненні, отриманому митницею 03.04.2024, гр. ОСОБА_1 зазначив, що 14.12.2022 після проходження українського кордону і перевірки українськими митниками, перед в`їздом на румунську територію пасажири, які були в мікроавтобусі попросили його взяти їх кошти, тому що боялись перевірок з боку румунських митників. Він погодився на їх прохання, але в подальшому ці кошти в сумі 319 650 євро були у нього виявлені румунськими митниками, за що ним був сплачений штраф.
Митницею отримано відповідь від громадянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які теж заперечили факт передачі грошових коштів ОСОБА_1 під час перетину кордону 14.12.2022.
Вчинення правопорушення ОСОБА_1 також підтверджується протоколом про порушення митних правил №0220/30500/24 від 09.04.2024, який складений з дотриманням вимог митного законодавства України, офіційними відповідями митних органів Румунії від 15.02.2024 №CJR-DRV-1200-1 та від 11.12.2023 №CJR-DRV-12531-3, витягами з АСМО «Інспектор», поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями свідків - громадян, які слідували в якості пасажирів 14.12.2022 року з ОСОБА_1 .
Закарпатська митниця не погоджується із твердженням представника позивача, моментом виявлення правопорушення, слід вважати отримання митним органом листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2022, оскільки в ньому повідомлено про вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, що мало місце 14.12.2022.
В листі ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні відомості необхідні для кваліфікації правопорушення за ч.1 ст. 471 МК України – кількість та назва переміщуваної валюти; чи мало місце приховування; особу правопорушника; дату, точний час в`їзду, номер транспортного засобу та ін. Саме з метою встановлення необхідних фактів та осіб, причетних до порушення митного законодавства, в рамках Угоди про взаємодопомогу в митній справі, а також Угоди між Урядом України та ЄС про партнерство та взаємодопомогу, Закарпатською митницею Начальнику Регіонального Митного управління Клуж-Напока направлено запити від 27.12.2022 року №7.7-08-1/20/27/7965, від 17.01.2024 року №7.7-1/7.7-20- 06/11/438. 04.01.2024 та 06.03.2024 управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці отримано листи митних органів Румунії 11.12.2023 №CJR-DRV-12531-3 та від 15.02.2024 №CJR-DRV-1200-1, що надійшли у відповідь на запити Закарпатської митниці від 27.12.2022 №7.7-08-1/20/27/7965 та від 17.01.2024 № 7.7-1/7.7-20-06/11/438 щодо надання інформації про можливе виявлення митними органами Румунії незаявлених готівкових коштів в сумі 319 650 євро.
Вважає, що саме 06.03.2024 року митниці стало відомо про наявність всіх чотирьох ознак, складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 471 МК України, без яких справа про порушення митних правил не може бути запроваджена.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що письмові пояснення свідків, зазначених в оскаржуваній постанові не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 272 КУпАП та ст.504 МК України, оскільки такі пояснення зібрані в спосіб, який не передбачений при провадженні в справах про порушення митних правил
Також, листи митних органів Румунії 11.12.2023 №CJR-DRV-12531-3 та від 15.02.2024 №CJR-DRV-1200-1, що надійшли у відповідь на запити Закарпатської митниці від 27.12.2022 №7.7-08-1/20/27/7965 та від 17.01.2024 № 7.7-1/7.7-20-06/11/438 щодо надання інформації про можливе виявлення митними органами Румунії незаявлених готівкових коштів в сумі 319 650 євро, які покладені в основу оскаржуваної постанови не перекладені на українську мову у встановленому порядку. На даних листах є відмітка перекладача – працівника митниці, з датою, з якої вбачається, що переклади обох листів були зроблені до їх реєстрації в митниці, що вказує на недопустимість цих доказів.
Пояснення ОСОБА_1 про те, що він не переміщував валюту через митний кордон України, а отримав її від пасажирів після проходження митного контролю на українській митниці не спростовано жодними доказами. Пояснення отримано лише від двох пасажирів, яких перевозив ОСОБА_1 і дані пояснення не є належними доказами, так як дані особи не були допитані як свідки, а митниця використала ст.510 МК України, яка стосується витребування документів, а не отримання пояснень свідків.
При цьому, суд враховував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17, і якій колегія суддів зазначила, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно постанови в справі про порушення митних правил №0220/30500/24 від 01.10.2025 року, яка винесена заступником начальника Закарпатської митниці Кравченко Т.В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, а саме у розмірі 2 389 135, 62 грн.
В оскаржувані постанові №0220/30500/24 від 01.10.2025 року зазначено, що 04.01.2024 року та 06.03.2024 року управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил митних правил Закарпатської митниці отримано листи митних органів Румунії 11.12.2023 №CJR-DRV-12531-3 та від 15.02.2024 №CJR-DRV-1200-1, що надійшли у відповідь на запити Закарпатської митниці від 27.12.2022 №7.7-08-1/20/27/7965 та від 17.01.2024 № 7.7-1/7.7-20-06/11/438 щодо надання інформації про можливе виявлення митними органами Румунії незаявлених готівкових коштів в сумі 319 650 євро. У вказаних листах зазначено, що 14.12.2022 на територію Румунії заїхав автомобіль марки «Mercedes Sprinter» з р.н.з. НОМЕР_1 . Під час проведення огляду з використанням собаки, натренерованої на виявлення готівкових коштів, та подальшим проведенням фізичного контролю транспортного засобу та багажу пасажирів було виявлено 319 650 Євро. Готівкові кошти не були приховані, однак були не задекларовані. Гроші були знайдені в рюкзаку, що належав громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер паспорту НОМЕР_2 виданий 20.10.2021. На громадянина ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 15 000 румунських лей.
Проведеною подальшою перевіркою за вказаним фактом, в тому числі з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ, встановлено, що 14.12.2022 о 01 год. 10 хв. 24 сек. в зону митного контролю митного поста «Дякове» Закарпатської митниці в напрямку «виїзд з України» по смузі руху «зелений коридор» прибув мікроавтобус марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 . У вказаному мікроавтобусі в якості пасажирів слідувало 8 громадян.
Після проведення митних формальностей мікроавтобус марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 був пропущений з митної території України та виїхав на територію Румунії о 01 год. 10 хв. 54 сек.
Згідно з інформацією, наданої листом митного поста «Дякове» від 25.03.2024 №28- 04/28-04-03/4190, під час здійснення 14.12.2022 року митного контролю та оформлення мікроавтобусу марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_3 в зоні митного контролю митного поста «Дякове», громадянин ОСОБА_1 та інші пасажири іноземну валюту не декларували та не заявляли.
В наданому поясненні, отриманому митницею 03.04.2024, гр. ОСОБА_1 зазначив, що 14.12.2022 після проходження українського кордону і перевірки українськими митниками, перед в`їздом на румунську територію пасажири, які були в мікроавтобусі попросили його взяти їх кошти, тому що боялись перевірок з боку румунських митників. Він погодився на їх прохання, але в подальшому ці кошти в сумі 319 650 євро були у нього виявлені румунськими митниками, за що ним був сплачений штраф. митного поста «Дякове» у транспортному засобі марки «Mercedes-Benz Sprinter», р.н.з. НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , в якості пасажирів слідували наступні громадяни: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
З метою отримання інформації стосовно переміщення валютних цінностей, Закарпатською митницею, в порядку ст. 510 МК України, скеровано запит до Державної міграційної служби щодо реєстрації місця проживання вказаних громадян. Для підтвердження або спростування інформації, наданій в поясненні громадянином ОСОБА_1 , Закарпатською митницею в порядку ст. 510 МК України скеровану вимоги про надання інформації наступним громадянам, які слідували у транспортному засобі через митний кордон України 14.12.2022 разом з гр. ОСОБА_1 в якості пасажирів, а саме: Світлані Величко - №7.7-20/20-04/10/2435 від 24.04.2024; Оксані Гусан - №7.7-20/20-04/10/2436 від 24.04.2024; ОСОБА_13 - №7.7-20/20-04/10/2437 від 24.04.2024; ОСОБА_14 - №7.7-20/20-04/10/2440 від 24.04.2024; ОСОБА_15 - №7.7-20/20-04/10/2439 від 24.04.2024; ОСОБА_16 - №7.7-20/20-04/10/2438 від 24.04.2024.
06.05.2024 митницею отримано відповідь від гр. ОСОБА_2 , відповідно до якої остання підтвердила факт перетину 14.12.2022 митного кордону в зоні діяльності митного поста «Дякове» в якості пасажира. Однак жодних валютних цінностей гр. ОСОБА_1 під час перетину кордону 14.12.2022 року не передавала.
Також, 15.05.2024 року отримано відповідь від гр. ОСОБА_3 , яка теж заперечила факт передачі грошових коштів гр. ОСОБА_1 під час перетину кордону 14.12.2022.
Вчинення правопорушення гр. ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил №0220/30500/24 від 09.04.2024, який складений з дотриманням вимог митного законодавства України, офіційними відповідями митних органів Румунії від 15.02.2024 №CJR-DRV-1200-1 та від 11.12.2023 №CJR-DRV-12531-3, витягами з АСМО «Інспектор», поясненнями гр. ОСОБА_1 , поясненнями свідків - громадян, які слідували в якості пасажирів 14.12.2022 року з гр. ОСОБА_1 , іншими матеріалами справи.
Факту подання митному органу України митної декларації для транскордонного переміщення валютних цінностей громадянином ОСОБА_1 не встановлено.
Переміщувана ОСОБА_1 іноземна валюта склала: 319 650 (триста дев`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят) євро, що за курсом НБУ станом на 14.12.2022 становило 12 331 457,70 грн., що перевищує в еквіваленті 10 000 євро та є обов`язковою умовою її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Отже, громадянин ОСОБА_1 не задекларував валютні цінності, що переміщувались ним через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, що за курсом Національного Банку України на день вчиненого правопорушення становить 309650,01 євро, що еквівалентно 11945678,09 грн.
Також, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач порушив ч.1 ст. 471 МК України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, згідно з ч. 3 статті 197 МК України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції". Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали, а згідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про валюту і валютні операції" транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 5 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Згідно з п. 6 цього Положення, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Разом з тим, згідно ч.1 ст. 471 Митного кодексу України недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Відповідно до примітки до даної статті недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")".
Відповідно до ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.
Згідно ст.487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.471 МКУ встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1 ст. 491МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Як встановлено судом першої інстанції, в оскаржуваній постанові зазначено, що факт недекларуванням, тобто незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про іноземну валюту в розмірі 319650 євро, які переміщувалися саме позивачем ОСОБА_1 через митний кордон України підтверджується вказаними вище листами митних органів Румунії 11.12.2023 №CJR-DRV-12531-3 та від 15.02.2024 №CJR-DRV-1200-1, що надійшли у відповідь на вказані вище запити Закарпатської митниці, а також поясненнями двох з восьми громадян, які перебували в мікроавтобусі під керуванням позивача і які письмово підтвердили, що вони жодних коштів 14.12.2022 року під час перетину кордону позивачу ОСОБА_1 не передавали.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що при винесені оскаржуваної постанови відповідачем не з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні, а представником відповідача не надано суду докази, що позивач ОСОБА_1 14.12.2022 року о 01 годині10 хв 24 сек, саме в зоні митного контролю митного поста «Дякове», тобто на території України, керуючи мікроавтобусом «Mercedes Sprinter» з р.н.з. НОМЕР_1 , в якому слідували в якості пасажирів ще 8 громадян не задекларував валютні цінності, що переміщувались ним через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
Отже, при винесені оскаржуваної постанови відповідачем не встановлено чи вчинені позивачем відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення – ч.1 ст.471 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справ, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1. ст.471 КУпАП.
Також, відповідач та його представник, не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадова особа дотрималася вимог ст. 280 КУпАП врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.
Разом з тим, відповідач та його представник в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надали суду доказів, що розгляд справ про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.
Крім того, матеріали справи не містять належних доказів що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами Митного кодексу України та КУпАП.
Зокрема, оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без дослідження всіх доказів по справі, зокрема пояснень всіх свідків, зазначених в оскаржуваній постанові, та про яких не зазначено в протоколі про порушення митних правил, дослідженого судом, не спростовано сукупністю доказів пояснення позивача, що виявлена у нього валюта в розмірі 319650 євро з`явилася в нього лише після проходження митного контролю в зоні діяльності митного поста «Дякове» Закарпатської митниці тобто за межами території України.
Поряд з цим, після проходження митного контролю в зоні діяльності митного поста «Дякове» Закарпатської митниці, тобто на митній території України, до початку проходження митного контролю та території Румунії в пункті пропуску «Халмеу» існує нейтральна смуга, що підтвердив в судовому засіданні представник митниці, тобто пройшов певний відрізок часу, протягом якого могли мати місце події, на які вказував ОСОБА_1 в своїх поясненнях, проте в матеріалах справи є лише письмові пояснення двох громадян, які не є доказами відповідно до вимог ст. 251 КУпАП та вимог ст. 495 МК України, оскільки такі письмові пояснення були надані громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які використані відповідачем, як докази, на вимогу митного органу в порядку ст.510 МК України, а не були відібрані пояснення свідків особою, яка здійснювала провадження в даній справі з дотриманням вимог ст.63 Конституції України, ст.272 КУпАП, якою встановлено, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Отже, письмові пояснення свідків, зазначених в оскаржуваній постанові не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 272 КУпАП та ст.504 МК України, оскільки такі пояснення зібрані в спосіб, який не передбачений при провадженні в справах про порушення митних правил.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні, а відповідач та його представник не надали суду належних та допустимих доказів, що вказана вище валюта перебувала у позивача ОСОБА_1 чи в його речах, тобто переміщувалася таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")" і не була ним задекларована.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив докази та доводи представника відповідача, що доказами переміщення позивачем ОСОБА_1 валюти через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")" в розмірі 319650 євро підтверджується листами митних органів Румунії 11.12.2023 №CJR-DRV-12531-3 та від 15.02.2024 №CJR-DRV-1200-1, оскільки даними доказами підтверджується факт недекларування позивачем ОСОБА_1 вказаної вище валюти в розмірі 319650 євро на території Румунії- в пункті пропуску «Халмеу», а не на митній території України.
Зокрема, відповідач в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що позивач ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про валюту в розмірі 319650 євро, які переміщувалися ним через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")", саме в зоні митного контролю на території України, представник відповідача в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надав суду доказів, що вказана вище валюта переміщувалася саме позивачем через митний кордон України.
Тобто, обвинувачення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ґрунтується на такому припущенні: якщо він не задекларував валюту розмірі 319650 Євро на території Румунії, що підтверджено відповідними листами митних органів Румунії та не заперечується ОСОБА_1 , то він мав дану суму валюти при собі на території України, де також її не задекларував, і для цього достатньо письмових пояснень двох пасажирів, які не давали пояснень в статусі свідків, а особи інших пасажирів хоча і були встановлені, проте їх пояснення не були отримані, та листів митних органів Румунії про недекларуваня позивачем валюти на території Румунії.
Крім того, з матеріалів справи № 717/1991/24 видно, що 17 грудня 2022 року до Закарпатської митниці надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_3 №23/844-22-Вих. від 17 грудня 2022 року, у якому було зазначено, що від прикордонного уповноваженого на румунсько - українському державному кордоні стало відомо, що 14.12.2022 року о 06:30 прибув транспортний засіб марки «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 від керування громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вищевказаного громадянина виявлено не задекларовану грошову суму в розмірі 319650 євро.
23 грудня 2022 року заступником начальника відділу внутрішньої безпеки Закарпатської митниці було складено доповідну записку у якій зазначено про те, що 14.12.2022 року на офіційному веб-сайті Митної служби Румунії опубліковано прес-реліз, у якому зазначається, що в ході спеціальних дій митного контролю затримано громадянина України , який керував транспортним засобом зареєстрованим в Україні, у якого виявлені не задекларовані кошти в сумі 319650 євро у рюкзаку з особистими речами. Підчас перевірки встановленого, що в період з 01.01.2022 року по 19.12.2022 року ОСОБА_17 в зоні діяльності Закарпатської митниці готівкові кошти в сумі , що перевищує еквівалент 10 000 євро не декларувалися. Ініційовано питання щодо направлення запиту до митних органів Румунії з метою отримання інформації щодо документального підтвердження або спростування факту виявлення уповноваженими органами Румунії при переміщенні через митний кордон України не задекларованих готівкових коштів в сумі 319 650 євро 14.12.2022, які знаходились у транспортному засобі з державним реєстраційним номерним знаком України НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .
Разом з тим, підставою для початку провадження в справі про порушення митних правил ОСОБА_1 щодо вчинення позивачем порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.471 МК України були лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 грудня 2022 року №23/844-22 Вих. про виявлення у ОСОБА_1 незадекларованих коштів в сумі 319,650 євро та доповідна записка заступника начальника відділу внутрішньої безпеки Закарпатської митниці №7.7-25-25/15/-225 від 23 грудня 2022 року щодо виконання резолюції в.о. начальника Закарпатської митниці на листі ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.12.2022 №23/844/22-Вих, проте протокол про порушення митних прави №0220/30500/24 був складений працівником Закарпатської митниці лише 09.04.2024 року та лише 20 червня 2024 року прийнято постанову у справі про порушення митних правил №0220/30500/24, яка в подальшому була скасована судом, тобто майже через півтора року після виявлення відповідачем порушення митних правил.
При цьому, суд першої інстанції враховував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 149/2498/17, і якій колегія суддів зазначила, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
За змістом п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи передбачених законом строків накладення адміністративних стягнень.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а також докази, надані учасниками справи, в тому числі письмові докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував постанову в справі про порушення митних правил № 0220/30500/24 від 01.10.20205 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України, і закрив справу про адміністративне правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення, а рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 07 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua