Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №560/1805/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №560/1805/25

Суддя: Смілянець Е. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1805/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

08 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

1) визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови перерахунку пенсії з зарахування страхового стажу з 01.03.2022 по 28.02.2023 (служба в ЗСУ) та з 01.06.2023 по 31.05.2024 (Віньковецька селищна рада) (24 календарні місяці) з врахуванням заробітної плати за період роботи з 01.03.2022 по 28.02.2023 та з 01.06.2023 по 31.05.2024 відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати та страхового стажу за період роботи з 01.03.2022 по 28.02.2023 - служба в ЗСУ та з 01.06.2023 по 31.05.2024 – період роботи у Віньковецькій селищній раді;

3) визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування заробітної плати за період роботи з 18.11.2015 по 31.10.2017 в ТОВ «Вестстрой» відповідно до курсу гривні НБУ, при проведенні індексації станом на 01.03.2021;

4) зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати заробітну плату відповідно до довідки виданої ТОВ «Вестстрой» за період роботи з 18.11.2015 по 31.10.2017 в ТОВ «Вестстрой» для перерахунку пенсії відповідно до курсу гривні НБУ станом на 01.03.2021 або виключити «оптимізувати» періоди роботи з низьким коефіцієнтом заробітку з 18.11.2015 по 31.10.2017 в ТОВ «Вестстрой» для визначення індивідуального коефіцієнту заробітної плати ОСОБА_1 ;

5) зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на найбільш вигідних умовах, відповідно до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплату перерахованої пенсії з моменту звернення – 11 вересня 2024 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 28.04.2025 позов задовольнив у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 17.11.2017 отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку за списком №1, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо перерахунку пенсії.

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №16687-15093/Д-03/8-2200/24 від 25.09.2024 позивачу повідомлено про здійснення перерахунку пенсії позивачу із врахуванням додаткового страхового стажу. Зазначено, що страховий стаж позивача становив 35 років 26 днів (зараховано по 30.06.2021), коефіцієнт страхового стажу – 0,35000. Заробітну плату для обчислення пенсії враховано за періоди роботи з 01.01.1989 по 31.12.1992 (згідно довідки про заробітну плату) та з 01.07.2000 по 31.10.2017 (згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку), індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку становить 1,71257. Розмір пенсії позивача з 01.03.2024 становив 5422,13 грн.

Позивачу як працюючій особі у травні 2024 року проведено автоматичний перерахунок пенсії по стажу з урахуванням інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно абзацу 5 статті 42 Закону з 01.04.2024 та зараховано період роботи з 01.03.2022 по 28.02.2023 та з 01.06.2023 по 29.02.2024 (21 місяць), страховий стаж склав 36 років 10 місяців 16 днів, коефіцієнт страхового стажу – 0,36833.

Розмір пенсії позивача з 01.04.2024 склав 5694,02 грн та її розрахунок наступний: 7994,47 грн. (3764,40 грн. - середня заробітна плата у галузях економіки України за 2014-2016 роки, збільшена на коефіцієнт 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) х 1,71257 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 13691,09 грн (заробіток для обчислення пенсії) х 0,36833 (коефіцієнт страхового стажу) = 5042,84 грн (розмір пенсії за віком) + 20,93 грн (доплата за 1 рік понаднормативного стажу, 2093,00 грн х 1%) + 590,25 грн. (підвищення учаснику бойових дій, 25% від 2361,00 грн (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб з 01.01.2024) + 40,00 грн (надбавка учаснику бойових дій) = 5694,02 грн (розмір пенсії за віком з надбавками).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

При цьому, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний середньомісячний коефіцієнт заробітку, який обчислюється як середнє значення від ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи в розрізі кожного місяця на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період. Таким чином, чим вищим є рівень заробітної плати, тим більшим є індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії та, відповідно, вищим розмір пенсії.

Згідно статті ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, чинної на момент роботи позивача (далі Угода від 13.03.1992) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають.

Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Відповідно до ст. 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугою років, громадянам держав учасниць Угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території будь якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, що видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, що входили у склад СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (ст. 11 Угоди від 13.03.1992).

Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу.

З огляду на викладене, цією Угодою від 13.03.1992 визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при визначенні розміру пенсії.

Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідачем протиправно не зараховано заробітну плату за період роботи з 18.11.2015 по 31.10.2017 в ТОВ «Вестстрой».

Відсутність у позивача можливості надати інші довідки чи докази їх обґрунтованості внаслідок знаходження установ на території російської федерації, не позбавляє позивача права на отримання пенсії в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №560/3907/18 (адміністративне провадження № К/9901/20963/19).

Крім цього, у межах спірних правовідносин відповідачем не зазначено у чому полягала недостовірність та/або сумнівність відомостей, зазначених у довідці, яка була подана позивачем до заяви про перерахунок пенсії.

Більше того, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при обчисленні позивачу пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 (справа №291/99/17).

При цьому, позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11 липня 2019 року, від 31 березня, 28 квітня 2020 року, від 29 липня 2020 року (справи №№242/1484/17, 127/16245/17, 607/4973/16-а, № 341/1132/17 відповідно).

Як вірно зазначає суд першої інстанції, після призначення пенсії позивач набув понад 24 місяці стажу (стаж з 01.03.2022 по 28.02.2023 та з 01.06.2023 по 31.05.2024), тому має право на перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої ст.42 Закону №1058-IV.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua