Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №520/18684/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 р. Справа № 520/18684/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.09.25 по справі № 520/18684/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 25 червня 2025 про відмову у призначенні цільової щомісячної допомоги протиправним і протизаконним;

- примусити ГУ ПФУ розглянути заяву від 03 червня 2025 повторно із урахуванням очікуваного судового рішення у цій справі і ухвалити законне рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийняте протиправне рішення від 25 червня 2025 про відмову в призначенні йому цільової щомісячної допомоги. Позивач вважає, що його заяву про призначення цільової щомісячної допомоги не було розглянуто належним чином, тому вважає за необхідне зобов`язати ГУ ПФУ розглянути його заяву від 03 червня 2025 року повторно. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що на його думку, Закон України від 16 березня 2004 року не містить жодних вказівок про те, що цільова щомісячна допомога може призначатися лише пенсіонерам. На переконання позивача, не існує ніде вказівки на те, що ця допомога призначається тільки для пенсіонерів.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач 03.06.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення йому цільової грошової допомоги як учаснику бойових дій у розмірі 40 грн у довільній формі. (а.с. 4)

Головним управленням Пенсійного фонду України в Харківській області було розглянуто заяву позивача та листом від 25.06.2025 № 16670-16513/Л-03/8-2000/25 відмовлено в призначенні позивачу цільової грошової допомоги в розмірі 40 грн. У листі зазначено, що відповідно до Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" від 16.03.2004 № 1603-ІV органами Пенсійного фонду України призначається учасникам бойових дій на додаток до пенсії цільова грошова допомога на прожиття в розмірі 40 грн. Оскільки позивач не отримує пенсію, відсутні підстави для призначення йому цільової допомоги в розмірі 40 грн. (а.с. 5-6)

Позивач не погоджується з відмовою ГУ ПФУ в Харківській області у виплаті йому спірної одноразової грошової допомоги, тому звернувся до суду з даним позовом, заявивши позовні вимоги про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 25.06.2025 про відмову в призначенні йому цільової щомісячної допомоги та зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області розглянути його заяву від 03.06.2025 повторно і ухвалити законне рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відомостей та відповідних доказів щодо призначення позивачу пенсії та отримання позивачем пенсійних виплат станом на день звернення до пенсійного органу з заявою про призначення цільової грошової допомоги від 03.06.2025 матеріали справи не містять. Позовна заява відповідних пояснень також не містить.

Отже, судом першої інстанції не встановлено протиправності в діях відповідача при розгляді заяви позивача від 03.06.2025 про призначення цільової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач 03.06.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про виплату йому цільової грошової допомоги як учаснику бойових дій у розмірі 40,00 грн.

Головним управленням Пенсійного фонду України в Харківській області було розглянуто заяву позивача від 03.06.2025 та листом від 25.06.2025 № 16670-16513/Л-03/8-2000/25 відмовлено в призначенні позивачу цільової грошової допомоги в розмірі 40 грн.

У листі зазначено, що відповідно до Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" від 16.03.2004 № 1603-ІV органами Пенсійного фонду України призначається учасникам бойових дій на додаток до пенсії цільова грошова допомога на прожиття в розмірі 40 грн. Оскільки позивач не отримує пенсію, відсутні підстави для призначення йому цільової допомоги в розмірі 40 грн.

Так, встановлені обставини при вирішенні спору свідчать про те, що подану позивачем заяву про призначення цільової грошової допомоги як учаснику бойових дій від 03.06.2025 було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та надано позивачу відповідь за результатом розгляду його заяви. Копія відповідного листа міститься в матеріалах справи. (а.с. 5-6)

Колегія суддів звертає увагу, що Законом України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" від 16.03.2004 № 1603-ІV (далі за текстом - Закон) установлено Кабінету Міністрів України, починаючи з 1 травня 2004 року, передбачати щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи у розмірі 70 гривень; особам з інвалідністю внаслідок війни II та III груп у розмірі 50 гривень, учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною (стаття 1 Закону).

Виплата цільової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія (стаття 2 Закону).

Отже, спірна цільова грошова допомога відповідно до Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни" є доплатою до пенсії.

Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для призначення позивачу цільової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни", оскільки на момент розгляду відповідачем заяви позивача від 03.06.2025, позивач не був пенсіонером та не отримував пенсію.

Також, відповідач у листі від 25.06.2025 № 16670-16513/Л-03/8-2000/25 зазначив, що позивач 21.04.2025 звертався до пенсійного органу з заявою про призначення йому пенсії за віком після досягнення 63 років, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.04.2025 № 045750020038 йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відомостей та відповідних доказів щодо призначення позивачу пенсії та отримання позивачем пенсійних виплат станом на день звернення до пенсійного органу з заявою про призначення цільової грошової допомоги від 03.06.2025 матеріали справи не містять. Позовна заява відповідних пояснень також не містить.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про відсутність протиправності в діях відповідача при розгляді заяви позивача від 03.06.2025 про призначення цільової грошової допомоги до факту призначення пенсії ОСОБА_1 .

Разом з тим, колегією суддів з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 045750020038 від 01.01.2025 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду в цій справі. Відмовлено в задоволені інших вимог.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 по справі № 520/2022/25 в частині задоволення позову - залишено без змін.

Так, з наданих відповідачем пояснень колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №520/2022/25, яке набрало законної сили 18.07.2025, відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком та призначено позивачу пенсію за віком, починаючи з 30.12.2024.

На додаток до пенсії позивачу призначено цільову грошову допомогу як учаснику бойових дій у розмірі 40 грн.

Зазначені обставини підтверджуються розрахунками пенсії позивача, наданими відповідачем до матеріалів справи.

Отже, спірна цільова грошова допомога на даний час встановлена та виплачується позивачу у зв`язку з призначенням пенсії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права позивача в спірних правовідносинах не є порушеними та позивачем не доведено наявності протиправності в діях чи бездіяльності відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Судом таких обставин не встановлено.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року по справі № 520/18684/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 520/18684/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов