Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №440/6258/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: І.С. Шевяков

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 р. Справа № 440/6258/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 18.07.25 по справі № 440/6258/25

за позовом ОСОБА_1

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава щодо відмови у підготовці списку надання житлової площі для постійного проживання – квартири, в якій проживає ОСОБА_1 , та направлення указаного списку, підписаного начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава вчинити дії, передбачені пунктами 3-7 розділу VIІ «Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, а саме: підготувати список надання житлової площі для постійного проживання – квартири, в якій проживає ОСОБА_1 , та направити указаний список, підписаний начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 Документ сформований в системі про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання та копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що військова частина НОМЕР_1 направила на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава наказ про надання ОСОБА_1 житлового приміщення для постійного проживання, затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини від 29.04.2021 № 16 та облікову справу для підготовки списку надання житлової площі для постійного проживання направлення указаного списку, підписаного начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця на розгляд Комісії з контролю забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України. Однак, відповідач, розглянувши всі подані військовою частиною НОМЕР_1 документи щодо зняття статусу службового з житла, в якому проживає позивач, відмовив у складанні відповідного списку та направленні документів на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава щодо відмови у підготовці списку надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає ОСОБА_1 , та направленні указаного списку, підписаного начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

Зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава вчинити дії, передбачені пунктом 4 розділу VII “Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, а саме: підготувати список надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає ОСОБА_1 , та направити указаний список, підписаний начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання та копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що Комісія з контролю власним рішенням, яке є обов`язковим до виконання, відповідно до п. 5 Розділу VII Інструкції № 380, визначила обов`язковим до виконання рішення заступника Міністра оборони України від 04.11.2022 №2551/3/5. Тобто, попереду Позивача на квартирному обліку перебувають інші особи, які мають рівнозначні пільги або ж інші пільги визначені відповідно до вищезазначеного рішення заступника Міністра оборони України, тому надати позивачу житло (шляхом виключення його з числа службових) раніше них немає законних підстав. В іншому разі відбудеться порушення прав цих осіб, які потребують забезпечення житлом, а також до порушення ст. 24 Конституції України щодо рівності громадян перед законом, також відбудеться порушення прав осіб, які перебувають в інших списках черговості забезпечення житлом.

Затверджений заступником Міністра Оборони України Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в дане житлове приміщення.

На переконання представника відповідача у КЕВ м. Полтава не виникло обов`язків, які на нього покладено п. 4 розділу 7 Інструкції №380.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами.

Учасниками справи не заперечується, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку військовослужбовців ЗСУ, які потребують поліпшення житлових умов.

За змістом витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2021 №16, житлова комісія військової частини НОМЕР_1 , вирішила: “ Клопотати перед начальником КЕВ м. Полтава про зміну статусу службової 1-кімнатної квартири жилою площею 14,7 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 про виключення її з числа службових та надання її в якості постійного житла майору ОСОБА_1 . Погодити розподіл, з виключенням з числа службових, 1-кімнатної квартири жилою площею 14,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , сім`ї майора ОСОБА_1 , складом 3 (три) особи, який має вислугу на військовій службі 25 календарних років, користується правом на першочергове отримання жилого приміщення, як учасник бойових дій./а.с.10/.

Вказаний протокол житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2021 № 16 затверджено командиром військової частини НОМЕР_1 29.04.2021.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.04.2021 №102 відповідно до розділу VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 затверджено рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , протокол засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 16 від 29 квітня 2021 року: “ погодити розподіл з виключенням з числа службових 1-кімнатну квартиру жилою площею 14,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , сім`ї майора ОСОБА_1 , складом 3 (три) особи, який має вислугу на військовій службі 25 календарних років, учасник бойових дій.

Військова частина НОМЕР_1 листом № 601/2398 від 09.04.2025 направила на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава наказ про надання позивачу житлового приміщення для постійного проживання, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 .

Листом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава від 25.04.2025 № 542/1122 повернуто на адресу Військової частини НОМЕР_1 облікову справу ОСОБА_1 без реалізації.

Зазначено, що наразі для забезпечення своєчасних заходів, спрямованих на посилення соціального захисту стосовно забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, осіб, звільнених з військової служби, що законно перебувають на квартирному обліку (далі військовослужбовці) та членів їх сімей житловими приміщеннями для постійного проживання шляхом виключення з числа службового розроблений Алгоритм підготовки та подання на розгляд пропозицій щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення із числа службового (далі - Алгоритм). Цей Алгоритм затверджений 04.03.2025 рішенням Міністра оборони України № 7571/з/l.

Позивач також звертався до відповідача зі заявою від 17.04.2025 року про вчинення дій, передбачених пунктами 3-7 розділу VIІ “Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380. Просив підготувати список надання житлової площі для постійного проживання – квартири, в якій проживає ОСОБА_1 , та направити указаний список, підписаний начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання та копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

Листом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава від 25.04.2025 № 542/1131 повідомлено позивача про те, що для вирішення забезпечення його та членів його сім`ї житловими приміщеннями для постійного проживання шляхом виключення з числа службового рекомендовано звернутись до керівництва військової частини (установи), де він перебуває на квартирному обліку.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці списку надання житлової площі для постійного проживання, та направлення указаного списку з обліковою справою, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у підготовці списку надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає ОСОБА_1 , та направленні указаного списку, підписаного начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити дії, передбачені пунктами 3, 5 - 7 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, не підлягають задоволенню, оскільки відповідні пункти Інструкції не врегульовують дії відповідача, що є предметом спору. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача направити документи безпосередньо на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України, адже пункт 4 розділу VII Інструкції № 380 передбачає алгоритм, за яким документи направляються до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Положеннями статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII(далі по тексту Закон № 2011-XII).

Згідно зі ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081 (далі - Порядок №1081), а саме, пунктом 3 встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Отже, Порядком №1081 на сьогодні передбачено по суті чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше: 1) наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого; 2) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, виключеного з числа службового; 3) надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб; 4) надання кредиту для спорудження (купівлі) житла (абзац 3 пункту 3 Порядку №1081).

Тобто, законодавством прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають реалізувати своє право на забезпечення житлом для постійного проживання.

Статтею 125 Житлового кодексу України передбачено, що без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.

Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380, у редакції, чинній на час спірних правовідносин), яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).

Пунктом 1 розділу VІІ Інструкції №380 визначено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 3 розділу VІІ Інструкції №380 для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.

Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.

Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Згідно з пунктом 4 розділу VІІ Інструкції №380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла) (додаток 23).

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Пунктом 5 розділу VІІ Інструкції №380 визначено, що для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій).

За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови.

Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.

У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами.

Згідно з пунктом 6 розділу VІІ Інструкції №380 ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків).

Відповідно до пункту 7 розділу VІІ Інструкції №380 затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.

Відповідно до пункту 10 розділу VІІ Інструкції №380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.

Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.

Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для визнання права на виключення житла з числа службового є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 636/1514/19.

З матеріалів справи встановлено, що сторонами у справі не заперечується, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має вислугу років понад 25 років, перебуває на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та не має у власності іншого нерухомого майна.

Також, відповідач не заперечував щодо того, що у випадку позивача виконані всі умови для зміни статусу отриманого житла зі службового на постійне.

Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2021 № 16, житлова комісія військової частини НОМЕР_1 вирішила вважати доцільним виключити з числа службових однокімнатну квартиру жилою площею 14,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та надати її для постійного проживання сім`ї майора ОСОБА_1 , складом 3 (три) особи, з залишенням військовослужбовця та членів його сім`ї на квартирному обліку. Вислуга на військовій службі 25 років /а.с. 10/.

Зазначений протокол житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2021 № 16 затверджено командиром військової частини НОМЕР_1 29.04.2021.

Отже, командир військової частини у відповідності до пункту 3 розділу VII Інструкції №380 видав наказ про надання ОСОБА_1 житлового приміщення для постійного проживання та надіслав затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини разом з обліковою справою та витягом із наказу командира військової частини про надання ОСОБА_1 жилого приміщення для постійного проживання до КЕВ м. Полтави.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 102 від 29.04.2021 /а.с. 10 зворот/ виключено з числа службових 1-кімнатну квартиру жилою площею 14,7 кв, м. за адресою: АДРЕСА_1 сім`ї майора ОСОБА_1 , складом 3 (три) особи, який має вислугу на військовій службі 25 календарних років, учасник бойових дій.

Листом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава від 25.04.2025 № 542/1122 повернуто на адресу Військової частини НОМЕР_1 облікову справу ОСОБА_1 без реалізації.

Як було зазначено вище у даному випадку, наявні усі, визначені пунктом 10 Інструкції, умови для реалізації права на виключення житла, яке займає позивач, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1081, житлове приміщення виключається із числа службового якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено із числа житлових приміщень.

Виключення житлового приміщення з числа службового проводиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Питання виключення квартир з числа службових на засіданнях Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України слід розглядати за такими критеріями: для військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі не менше 20 календарних років, а для осіб, звільнених у запас або відставку, які звільнені з військової служби за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі - незалежно від вислуги років; для сімей померлих (загиблих) військовослужбовців, сімей, які мають у своєму складі інвалідів та тяжкохворих.

Пункт 4 розділу VІІ Інструкції №380 імперативно визначає, що на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла) (додаток 23).

Інструкцією № 380 взагалі не передбачено повноважень КЕВ щодо повернення документів про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання, отриманих від військової частини.

Не подаючи відповідне клопотання, відповідач порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом 2011-ХІІ.

Пункт 4 розділу VII Інструкції № 380 згідно з Наказом Міністерства оборони № 404 від 19.06.2024 (набрав чинності 24.07.2024) викладено у такій редакції: "На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини.

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю".

Аналізуючи наведене нормативно правове регулювання, колегія суддів вважає, що відповідач відмовивши позивачу у підготовці списку надання житлової площі для постійного проживання – квартири в якій він проживає, та в направленні указаного списку, підписаного начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини, відповідач діяв не у спосіб, встановлений законом, а з порушенням вимог Інструкції №380, порушив права позивача.

Аргументи апеляційної скарги відповідача стосовно застосування рішення Міністра оборони України від 04.03.2025 №7571/з/1, як підставу для ненаправлення на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України списку надання жилої площі для постійного проживання з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини, судом оцінюються критично, оскільки зазначене рішення Міністра оборони України за своєю суттю має рекомендаційний характер та за змістом цього листа пропонується подавати до квартирно-експлуатаційних відділів (частин районів) пропозиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службових виключно стосовно військовослужбовців, які у період дії правового режиму воєнного стану безпосередньо брали (беруть) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти; осіб звільнених з військової служби; осіб з інвалідністю які проходять військову службу та військовослужбовців, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Вказаний лист не містить будь-яких заборон щодо розгляду пропозицій щодо надання житла військовослужбовцям та членам їх сімей для постійного проживання шляхом виключення з числа службових.

У відповідності до статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 за № 671 Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил та Держспецтрансслужби, їх бойової і мобілізаційної готовності, готовності Держспецтрансслужби до виконання завдань за призначенням, оперативної та бойової підготовки, підготовки особового складу Держспецтрансслужби, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з Головнокомандувачем Збройних Сил та Головою Адміністрації Держспецтрансслужби накази і директиви.

Тобто, з метою реалізації наданих повноважень Міністр оборони та очолюване ним міністерство видає накази та директиви.

Разом з тим, лист заступника міністра оборони України № 7571/з/1 від 04.03.2025 не є наказом чи директивою, і не встановлює правил поведінки.

Отже, колегія суддів зауважує, що зазначений лист не може вважатись ані нормативним, ані розпорядчим актом керівника, яким визначається порядок надання житла військовослужбовцям та членам їх сімей для постійного проживання шляхом виключення з числа службових.

Крім того, його зміст жодним чином не забороняє відповідачу виконати вимоги Інструкції №380 для виключення наданого позивачу житла з числа службового в постійне проживання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача є порушеним, а відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, що приписані йому нормативно.

Отже, для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно визнати протиправними дій Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава щодо відмови у підготовці списку надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає ОСОБА_1 та зобов`язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава вчинити дії, передбачені пунктом 4 розділу VII “Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, а саме: підготувати список надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає ОСОБА_1 , та направити указаний список, підписаний начальником КЕВ м. Полтава, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання та копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 року по справі № 440/6258/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 по справі № 440/6258/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов