Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №620/10862/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/10862/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 29.09.2025 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач), у якому просить:

- визнати бездіяльність відповідача щодо призначення та виплати пенсії в належному об`ємі;

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок розміру нарахованої пенсії за період з 01.10.2017 по 28.02.2025, як працюючому пенсіонеру із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Тобто з 01.10.2017 в розмірі 3764,40 грн з відповідною індексацією коефіцієнтами збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, в 2019-1,17; в 2020- 1,11; в 2021- 1,11; в 2022-1,14; в 2023- 1,197; в 2024-1,0796. При здійсненні перерахунку пенсії за цей період використовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розмірі (1373+79)=1452грн;

- зобов`язати відповідача зробити перерахунок розміру призначеної пенсії починаючи з 01.03.2025 як раніше працюючому пенсіонеру, що звільнився з роботи із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки. Тобто з 01.03.2025 в розмірі 15057,09 грн з відповідною індексацією коефіцієнтами збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, в подальшому. При здійсненні перерахунку пенсії за цей період використовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розмірі 2361грн, та розраховувати індивідуальний середній коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії враховуючи заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 по 28.02.2025 з виключенням і цього періоду найменш вигідних місяців страхового стажу, відповідно до ч. 1, ст. 40 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати відповідача зробити виплату донарахованих сум пенсії із виплатою компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам згідно із законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки. Додатково зазначено, що індексація пенсії позивача проводилась відповідачем не у спосіб та порядок, передбачені частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування».

Ухвалою судді від 15.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.11.2025 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.10.2017 по 28.03.2025 повернуто позивачу.

Ухвалою судді від 11.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Також установлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що при обчисленні пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки. Починаючи з 01.03.2019 позивачу щорічно проводились перерахунки пенсії згідно з Порядком №124, із застосуванням визначеного постановами Кабінету Міністрів України коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Так, перерахунки (індексацію) пенсії позивачу здійснено з 01.03.2019 (коефіцієнт 1,17 – Порядок № 124), з 01.05.2020 (коефіцієнт 1,11 – постанова № 251), з 01.03.2021 (коефіцієнт 1,11 – постанова № 127), з 01.03.2022 (коефіцієнт 1,14 – постанова №118), з 01.03.2023 (коефіцієнт 1,197 – постанова № 168), з 01.03.2024 (коефіцієнт 1,0796 – постанова № 185), з 01.03.2025 (коефіцієнт 1,115 – постанова № 209), що з 01.03.2025 становить 8913,83 грн. Також зазначено, що під час здійснення індексації пенсії розмір прожиткового мінімуму як розрахункова величина не застосовується, оскільки здійснюється індексація не пенсійної виплати, а лише показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2014-2016 роки у випадку позивача, що складає 3764,40 грн). При розрахунку пенсії позивача розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовано як розрахункову величину для обчислення доплати за понаднормовий стаж. Додатково зазначено, що пенсія позивачачу нараховується і виплачується у встановлені законодавством строки. Жодної заборгованості по виплаті не існує, а тому вимоги щодо нарахування та виплати компенсації є передчасними та не підлягають розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати. 19.02.2025 була звільнена з роботи та 26.02.2025 до органу пенсійного фонду подала відповідну заяву (а.с.10).

03.03.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою до відповідача, у якій просила:

- не брати до уваги заяву №2430 від 26.02.2025, щодо перерахунку пенсії у зв`язку із звільненням з роботи, до отримання Пенсійним Фондом актуальних даних про суми доходу та страхового стажу за лютий 2025;

- страховий стаж за лютий 2025 року враховувати як за повний місяць, в розмірі 28 днів, відповідно до ч.3 ст.24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку із тим, що отриманий у ньому дохід із якого враховувався ЕСВ склав значно більше ніж розмір мінімальної ЗП;

- для обчислення пенсії врахувати заробітну плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 по 28.02.2025 з виключенням із цього періоду, місяців страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, якщо вони мають найменш вигідні коефіцієнти заробітної плати та крім цього виключенням підряд 60 календарних місяців страхового стажу зі найменш вигідними коефіцієнтами заробітної плати;

- звернути увагу при призначенні пенсії, на інформацію про збільшення страхового стажу, інформацію про розмір середньої ЗП в Україні за період 2022-2024 (15057,09 грн) та на розрахунок коефіцієнтів ЗП та страхового стажу за період з 01.07.2000 по 28.02.2025 (а.с.19).

Листом від 25.03.2025 ГУПФУ в Чернігівській області повідомило, що відповідно до статті 27 Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп X Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Згідно з пунктом 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (який набрав чинності з 01.11.2017), крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам. З 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу по 28.02.2025. Загальний розмір пенсійної виплати з 01.03.2025 складає 6824,20 грн (а.с. 19 зворот-20).

Вважаючи такі дії ГУПФУ в Чернігівській області протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з відповідною індексацією коефіцієнтами збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, в 2019-1,17; в 2020- 1,11; в 2021- 1,11; в 2022-1,14; в 2023- 1,197; в 2024-1,0796 та із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статей 1, 7, 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) установлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Відповідно до частини першої статті 9, статті 10 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно із частиною першою статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс * (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частини третьої статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд=Д/Тх-100 %, де Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

З аналізу наведених норм Закону №1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Тобто, положення статті 45 Закону №1058-IV встановлюють порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за вказаним законом, на інший. При цьому, переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23.10.2018 (справа №334/2653/17) та в постанові від 10.04.2019 (справа №336/372/16-а).

Отже, у випадку задоволення заяви позивача про перерахунок пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку вона наразі продовжує отримувати.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

Відповідно до пункту 3 «Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Судом встановлено, що позивачу з 04.02.2003 нараховано пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, який передбачає, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (до 11.10.2017), з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів призначення (переведення) позивача на інші види пенсії.

ОСОБА_1 у позові зазначає, що як працюючий пенсіонер набула право на перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, однак відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-IV перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Крім того, Законом №1058-IV пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання статті 42 Закону №1058-IV, з урахуванням додатково набутого страхового стажу або з урахуванням індексації заробітку.

Також судом враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.11.2022 по справі №813/2355/18, відповідно до якого застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, можливе за переведенням з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, тобто має мати місце первинне призначення пенсії за віком згідно до Закону №1058- IV.

Таким чином, у відповідача відсутні передбачені законодавством підстави для перерахунку позивачу пенсії із застосуванням при її обчисленні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, оскільки той самий вид пенсії (за віком) ОСОБА_1 призначений ще у 2003 році.

Доводи позивача, що після призначення пенсії вона продовжувала працювати, суд вважає безпідставними, оскільки це може бути підставою для загального перерахунку пенсії, а не перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2022-2024 роки.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, суд зазначає, що вона є похідною від попередньої, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08 січня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).

Суддя С.В. Бородавкіна