Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №620/11681/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/11681/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 10.11.2025 через підсистему «Електронний Суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП у Чернігівській області, відповідач), просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №1611 від 07.10.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області, старшого лейтенанта поліції, інспектора взводу №2, роти №1, батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №622 о\с від 07.10.2025 «По особовому складу», про звільнення із служби в Національній поліції України старшого лейтенанта поліції, інспектора взводу №2, роти №1, батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2, роти №1, батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області з 07.10.2025 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.10.2025.

Позивні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані накази прийняті у період його тимчасової непрацездатності, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою судді від 10.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 10.12.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду відмовлено.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що позивач наказ ГУНП в Чернігівській області №603 ДСК від 02.10.2025 не виконав та про поважність невиконання не повідомив. Крім того, станом на 02.10.2025 позивач на лікарняному не перебував, будь-яких доказів щодо погіршення стану здоров`я, який не дає змоги виконати наказ, не надав.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивач погодився виконати наказ, але коли захворів, чітко дотримався положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме частини 2 статті 5 Статуту та негайно повідомив безпосередньому керівництву, що на даний час не може виконати наказ за станом свого здоров`я і виконувати свої функціональні обов`язки та йде на лікарняний. Враховуючи викладене, нездатність позивачем, як поліцейським, виконувати обов`язки через хворобу ставить під загрозу його власну безпеку та безпеку інших, що суперечить цілям поліції. Додатково зазначено, що внесення наказом №790 о/с від 27.11.2025 часткової зміни до наказу ГУНП №622 о/с від 07.10.2025 про звільнення позивача з урахуванням тимчасової непрацездатності свідчить про те, що службове розслідування проводилося формально, упереджено, так як факти перебування позивачем на лікарняному не перевірялися, а це є об`єктивною причиною неможливості позивачем на той час виконати наказ. Якщо службове розслідування проводилося неповно або формально, то його висновок не може слугувати як підстава про звільнення позивача, тобто накази від 07.10.2025 №622 о/с та від 27.11.2025 №790 о/с є незаконними.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУПН в Чернігівській області у званні старший лейтенант поліції.

02.10.2025 о 10:00 в приміщенні адміністративної будівлі БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 02.10.2025 №603 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 02.10.2025 до особливого розпорядження.

Під час зачитування наказу проводилася відеофіксація та поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ознайомлювались із вимогами наказу під підпис (а.с.74, 92).

До ГУНП в Чернігівській області 02.10.2025 на розгляд керівництва ГУНП в Чернігівській області надійшов рапорт т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 №45582-2025 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області.

З метою повної, об`єктивної та всебічної перевірки обставин вказаної події, за даним фактом наказом ГУНП в Чернігівській області від 02.10.2025 №1224 призначено службове розслідування.

Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 03.10.2025 №1592 на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків (а.с.46).

07.10.2025 начальником ГУНП в Чернігівській області затверджено висновок службового розслідування (а.с.49-69).

Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 07.10.2025 №1611 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Присяги поліцейського, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; пунктів 1.4, 6. 13 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 02 жовтня 2025 №603 о/с дск в умовах воєнного стану, неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; підпунктів 1,2, 8 пункту 1 розділу VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 жовтня 2024 року №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов`язків та прояв неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни застосувати до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0113937) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (а.с.47).

Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 07.10.2025 №622 о/с (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції 08.10.2025 (а.с.126).

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 27.11.2025 №790 о/с внесені часткові зміни у наказ ГУНП від 07.10.2025 №622 о/с, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0113937), інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП вважати звільненим зі служби в поліції 14 жовтня 2025 року, зі стажем служби в поліції на день звільнення - 07 років 03 місяці 08 днів. Підстава: лист відділу правового забезпечення ГУНП від 12 листопада 2025 року № 63564-2025, електронний листок непрацездатності № 19000090- 2035111551-1, відкритий КНП «Прилуцька центральна районна лікарня» Прилуцької районної ради Чернігівської області, 03 жовтня 2025 року, медичний висновок № 1111-2М5Т-37КА-В842 виданий КНП «Прилуцька центральна районна лікарня» Прилуцької районної ради Чернігівської області, 03 жовтня 2025 року, медичний висновок № 111 1-РВ9Н-9НРТ-78НЕ, виданий КНП «Прилуцька центральна районна лікарня» Прилуцької районної ради Чернігівської області, 07 жовтня 2025 року (а.с.127).

Вважаючи накази ГУНП в Чернігівській області від 07.10.2025 №1611 та від 07.10.2025 №622 о/с протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 статті 18 Закону №580-VIII передбачені обов`язки поліцейського: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Нормами частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Аналізуючи пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, суд установив, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім того, стаття 12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку, з якого вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У частині першій статті 14 Дисциплінарного статуту міститься визначення службового розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Суд зазначає, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Вищезазначені дисциплінарні стягнення застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу.

Під час службового розслідування встановлено, що 02.10.2025 о 10:00 в приміщенні адміністративної будівлі БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 02.10.2025 №603 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 02.10.2025 до особливого розпорядження.

Факт доведення наказу до відома позивача зафіксовано на оптичний носій інформації (а.с.92).

Ознайомлення з наказом ГУНП в Чернігівській області від 02.10.2025 №603 о/с дск підтверджують рукописні записи у відповідних графах відомості про ознайомлення з наказом ГУНП в Чернігівській області від 02.10.2025 № 603 о/с дск (а.с.74).

Під час перегляду відеозаписів за допомогою додатку «КМРІауег» встановлено що після ознайомлення зі змістом наказу, позивачу запропоновано повідомити чи готовий виконати вимоги вказаного наказу. Позивач зазначив, що вимоги наказу йому зрозумілі, готовий його виконати.

Проте ОСОБА_1 наказ ГУНП від 02.10.2025 №603 дск не виконав, про поважність невиконання не повідомив.

В подальшому, на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та за допомогою месенджеру WhatsApp (0678980044) від 03.10.2025 за вих. №60269-2025, інспектору взводу №1 БПОП капітану поліції інспектору взводу №2 роти №1 БПОП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 за вих. 69271-2025 від 03.10.2025 направлено листи-виклики з повідомленням про необхідність прибути 06.10.2025 о 09:00 до УГІ ГУНП в Чернігівській області для надання пояснень з приводу причин, які слугували невиконанню наказу ГУНП в Чернігівській області від 02.10.2025 №603 о/с дск (а.с. 57 зворот).

Опитаний під час службового розслідування 05.10.2025 (інспектор взводу №2 роти №1 БПОП лейтенант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в НП України з 06.07.2018, на посаді з 12.06.2024, має дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оголошене наказом ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №1286) пояснив, що 02.10.2025 у вечірній час, під час підготовки до відрядження, відчув значне погіршення самопочуття (запаморочення слабкість та загальне нездужання), у зв`язку з чим не мав можливості повноцінно виконувати свої службові обов`язки. Через це не зміг приступити до виконання наказу про відрядження, про що повідомив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 03.10.2025 звернувся до лікаря та отримав лікарняний лист (1111-2М5Т-37КЛ-В842). Після вирішення проблем зі здоров`ям планував приступити до виконання службових обов`язків та виконання наказу (а.с.57 зворот).

Разом з тим, станом на 02.10.2025 позивач на лікарняному не перебував, будь яких доказів щодо погіршення стану здоров`я, який не дав змоги виконати наказ, відповідачу та суду не надав.

Також дисциплінарною комісією встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у межах службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1006 щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області в частині відмови від виконання наказу начальника ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск, поясняв, що не може виконати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск у зв`язку з погіршенням свого стану здоров`я після виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії рф проти України та планував звернутися до лікувального закладу для покращення свого здоров`я. При цьому, дисциплінарною комісією встановлено, що наказом ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №1286 відносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог підпунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції; п. 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту в частині відмови від виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 №463 о/с дск в умовах воєнного стану, п.п. 1 п. 1 розділу VII Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 04 грудня 2017 року №987, в частині недотримання законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. При цьому, дисциплінарною комісією встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з часу застосування дисциплінарного стягнення до 03.10.2025 не звертався до лікувальних закладів, а лише 03.10.2025 звернувся до лікувального закладу для отримання медичної допомоги (а.с.58 зворот-59).

Встановлено, що наказ ГУНП в Чернігівській області від 02.10.2025 №603 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» не є злочинним, оскільки відповідає вимогам Конституції України Закону України «Про Національну поліцію», а також іншим нормативно-правовим актам, що регламентують службову діяльність поліцейських. У його змісті відсутні положення, що суперечать чинному законодавству порушують права і свободи людини або передбачають вчинення протиправних дій. Крім того, наказ підписаний службовою особою, яка відповідно до займаної посади має повноваження на його видання, та був зареєстрований у встановленому порядку, що підтверджує його офіційний характер. Таким чином, цей наказ є законним розпорядженням керівника, з обов`язковим до виконання відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 5 Дисциплінарного статуту. Таким чином, дії поліцейських, які відмовилися від виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 02.10.2025 №603 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області», суперечать вимогам статті 5 Дисциплінарного статуту. Невиконання цього наказу є порушенням службової дисципліни та може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.60 зворот-61).

Обставинами, що обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (а.с.63 зворот).

Обставин, що пом`якшують відповідальність позивача, в ході службового розслідування не встановлено (а.с.63 зворот).

Позивач не погоджується із висновком службового розслідування ГУНП в Чернігівській області від 07.10.2025 та вважає, що відповідачем проігноровано погіршення стану здоров`я позивача.

Зокрема, позивачем на підтвердження погіршення стану здоров`я надані: медичні висновки КНП «Прилуцька центральна районна лікарня» Прилуцької районної ради Чернігівської області від 03.10.2025, від 07.10.2025 та від 13.10.2025 (а.с.9 зворот-12).

Однак суд критично ставиться до зазначених доводів позивача з огляду на таке.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє до цього часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що під час дії воєнного стану поліція особливого призначення з ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визначено одним з обов`язків громадян України.

Відповідно до розділу II Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МЕС №987 від 04.12.2017, до завдань підрозділів поліції особливого призначення відноситься участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. За рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції, підрозділи поліції особливого призначення, можуть брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану.

Відповідно до п. 3 р. І «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький ) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 №1182 (далі - Положення №1182) у своїй діяльності БПОП (стрілецький ) ГУНП в Чернігівській області керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України та Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України «Про Національну поліцію », «Про боротьбу з тероризмом», «Про оборону України », «Про національну безпеку України», «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві », іншими законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність Національної поліції України, а також цим Положенням (а.с.79-91).

Згідно з п. 4 р. І Положення №1182 у разі залучення БПОП (стрілецький ) ГУНП в Чернігівській області до виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, а також при залученні до складу органів військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповування військ (включно) (у тому числі поза районами ведення бойових дій поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області у своїй діяльності керується методичними рекомендаціями для підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України.

Крім того, відповідно до п.п. 4, 5, 6 р. II Положення №1182 відповідно до своїх функціональних повноважень БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області виконує завдання з участі в антитерористичних операціях, що проводяться відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», «Про оборону України», виконання бойових (спеціальних) завдань та безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, а також при залученні до складу органів військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповування військ (включно) (у тому числі поза районами ведення бойових дій поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) та бере участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.

Також, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 6, 8, 10 п. I р. VII Положення №1182 поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області зобов`язані: 1) неухильно виконувати завдання з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також свято і непорушно дотримуватися положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вимог даного Положення та віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свої обов`язки; 2) бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими та беззастережно виконувати накази, доручення та розпорядження командирів (начальників); 3) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог законодавства України, посадових (функціональних) обов`язків, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та актів Національної поліції України організаційно-розпорядчого характеру; 6) поважати бойові та поліцейські традиції, допомагати іншим поліцейським, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним- домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; 8) виявляти повагу до командирів (начальників ) і старших за спеціальним званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; 10) сумлінно виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Тобто, регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно, відмова від виконання бойового наказу без наявності для цього реальних об`єктивних причин може призвести до розлагодження колективу, що, в свою чергу, може мати серйозні наслідки, адже в умовах, коли кожен член команди покладається на інших, будь-яка нестабільність може загрожувати не лише успішному виконанню завдань, але й життю та здоров`ю побратимів.

Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділів поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов`язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

За наведеного правового регулювання поліцейські, у силу своїх службових обов`язків, зобов`язані не допускати вчинків, які можуть зганьбити звання працівника поліції або підірвати авторитет поліції, не допускати виникнення ситуацій, коли у суспільства може виникнути уявлення про протиправний характер діяльності конкретного поліцейського та поліції в цілому.

Під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 ознайомлений з Положенням про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області під підпис, що підтверджується відомістю, яка наявна в матеріалах справи (а.с.85-88). Також йому було видано сертифікат про проходження програми підготовки « ІНФОРМАЦІЯ_5 ( для підготовки мобілізаційних ресурсів)» (а.с.99).

З наведеного слідує, що під час воєнного стану на поліцейського покладено додаткові повноваження та обов`язки, дотримання та виконання яких мають здійснюватися працівниками поліції сумлінно.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно із ч.3 ст. 59 Закону №580-VIII, рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ч.4 ст. 59 Закону №580-VIII).

Відповідно до норм ч.1 ст. 60 Закону №580-VIII, відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади (ч.8 ст.65 Закону №580-VIII).

Для виконання службових завдань поза місцем постійної служби в іншому населеному пункті та на певний строк для поліцейського передбачені службові відрядження.

Особливості направлення у службові відрядження поліцейських структурних підрозділів апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, у тому числі їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень поліції), а також підприємств, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), у межах України, регулюються Наказом № 672 (у редакції від 09.09.2024).

Пунктом 1 Розділу ІІ Наказу №672 передбачено, що при направленні поліцейського в службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу (підрозділу) поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступником відповідно до розподілу обов`язків (функціональних обов`язків). У наказі зазначаються пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти), найменування органу (підрозділу) поліції, органу військового управління, куди відряджається поліцейський, строк та мета відрядження.

Тобто, підставою для службового відрядження є наказ, підписаний керівником органу поліції.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

При цьому законною підставою для невиконання відповідного наказу може бути лише злочинність або явна незаконність наказу (ч. 4 ст.5 Дисциплінарного статуту).

За змістом п. 2 розділу ІІІ Порядку №1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 року № 1235 (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1235).

Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21.09.2022 (справа №260/1739/20), виконанню підлягає наказ, який має бути доведеним до відома підлеглого.

Позивач зазначає, що не відмовлявся від виконання наказу, але за станом здоров`я виконати наказ ГУНП у Чернігівській області не міг.

Проте, доказів того, що позивач до оголошення наказу від 02.10.2025 №603 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» звертався із рапортами до відповідача та надавав підтверджуючі документи, які б свідчили про його незадовільний стан здоров`я, матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України "Про Національну поліцію" є обов`язком кожного поліцейського, оскільки пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №160/11795/20.

У цій справі судом установлено, що службове розслідування проведено відповідачем у спосіб передбачений законом, висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в державі, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.

Так, за положеннями Дисциплінарного статуту визначення виду дисциплінарного стягнення здійснюється керівником, уповноваженим на накладення дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд сформував правові висновки щодо застосування положень Дисциплінарного статуту, якими урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, з урахуванням усталеної практики, Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 31 січня 2024 року у справі №600/4386/22-а.

У даному випадку фактори, від яких залежить визначення виду стягнення, були враховані відповідачем, зокрема пояснення позивача, його керівника та інших, службова характеристика, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, та наявність обставин, що обтяжують відповідальність, а саме вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Дослідивши повністю та всебічно матеріали справи, суд висновує, що позивач, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, допустив повторне вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, частини першої та 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; п. 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 ч 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Щодо часткового внесення змін наказом ГУНП від 27.11.2025 №790 о/с у наказ ГУНП від 07.10.2025 №622 о/с суд зазначає таке.

За приписами частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті).

Рішенням Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року №6-р(II)/2019 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 КЗпП України.

Конституційний Суд України зазначив, що не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватися з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів. Положеннями частини третьої статті 40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини та не суперечать Конституції України.

Отже, звільнення позивача у період тимчасової непрацездатності свідчить про порушення гарантій, передбачених трудовим законодавством.

У постанові від 15 вересня 2020 року в справі №205/4196/18 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що в разі порушення гарантії, встановленої частиною третьою статті 40 КЗпП України, негативні наслідки необхідно усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

Відповідну позицію неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13 листопада 2019 року в справі №545/1151/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі №522/3410/15-ц, від 29 січня 2020 року в справі №320/7991/16, від 11 червня 2020 року в справі №481/1043/17, від 08 липня 2020 року в справі №752/11686/18, від 22 грудня 2020 року в справі №127/33517/18, від 03 лютого 2021 року в справі №752/1880/19, від 28 липня 2021 року в справі №305/335/20, від 19 серпня 2021 року в справі №300/1126/19 та від 08 вересня 2021 року в справі №265/5327/20, від 04.10.2024 року в справі №560/16056/21.

Отже, оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в частині підстави звільнення позивача є правомірним, проте ним звільнено ОСОБА_1 07.10.2025, тобто у період його тимчасової непрацездатності, а тому відповідач правомірно усунув негативні наслідки, шляхом зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (відпустки).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що стороною відповідача доведено обґрунтованість і законність спірних наказів, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07 січня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління національної поліції а Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна