Рішення від 05 січня 2026 р. у справі №620/12263/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/12263/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.

1. Визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

3. Визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати компенсації невикористаних ОСОБА_1 додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 роки.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію невикористаних додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 роки.

Ухвалою судді від 19.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 у період з 21.06.2013 по 23.06.2018 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №156 від 23.06.2018 року Позивача відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) з урахуванням частини восьмої пункту 1 підпункту «і» (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу), з 23 червня 2018 року.

При звільненні з військової служби військовою частиною НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач, або в/ч НОМЕР_1 ) повного розрахунку з Позивачем проведено не було, про усі належні йому суми при звільненні повідомлено не було.

У травні 2025 року Позивач від знайомих дізнався, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення Відповідачем міг бути невірно встановлений базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення і вона могла бути виплаченою не у повному обсязі, або ж взагалі не виплаченою, окрім цього, при звільненні Позивач мав невикористані оплачувані відпустки, як учасник бойових дій, за які Відповідачем йому імовірно не було виплачено компенсацію.

У зв`язку з чим Позивач звернувся за правничою допомогою до адвоката Кашуби Миколи Олексійовича (надалі по тексту - Адвокат).

Адвокат, діючи в інтересах Позивача, (через Міністерство оборони України) звернувся з запитом від 28.05.2025 року №239 до Відповідача з проханням надати інформацію про нарахування грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення Позивача за весь період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , інформацію щодо застосування базового місяця до березня 2018 року з обов`язковим законодавчим обґрунтуванням його застосування; у випадку, якщо при нарахуванні індексації грошового забезпечення Позивачу до березня 2018 року було застосовано інший базовий місяць замість січня 2008 року - нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, застосовуючи базовий місяць січень 2008 року; надати інформацію про усі невикористані відпустки за весь час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 по день звільнення, якщо такі невикористані відпустки наявні та не компенсовані - нарахувати та виплатити компенсацію за всі невикористані Позивачем відпустки, у тому числі додаткові як учаснику бойових дій; надати належно завірені копії наказів про надання відпусток Позивачу за весь період проходження служби до дати звільнення; надати належним чином завірену копію наказу про звільнення Позивача.

На адресу Адвоката надійшло повідомлення (лист №117/17916 від 13.06.2025 року) від ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що командуванню в/ч НОМЕР_1 було визначено завдання опрацювати запит та у найкоротші строки надати запитувану інформацію.

Однак відповіді від в/ч НОМЕР_1 на вищевказаний запит в установлені Законом строки Адвокатом отримано не було.

Не отримавши відповідь протягом липня 2025 року, на адресу Командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ Адвокатом було направлено листа №304 від 07.08.2025 року з повідомленням про неотримання відповіді на адвокатський запит від в/ч НОМЕР_1 , з проханням все ж забезпечити надання запитуваної інформації, та було долучено повторний запит №303 від 07.08.2025 року.

У відповідь від Командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ надійшов лист №117/910/ВихЗПІ від 16.08.2025 року, яким було повідомлено, що виготовлення запитуваних копій документів потребує певного часу, а відтак вони будуть направлені протягом 20 робочих днів.

У подальшому, від Командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ надійшов лист №117/25814 від 18.08.2025 року, яким щодо не надання відповіді на попередній запит №240 від 28.05.2025 року було повідомлено, що військовою частиною НОМЕР_1 надіслано запитувану інформацію листом від 18.06.2025 року за вих. №642/ ВихЗВГ/1604, та надано копію даного листа та додатків.

При цьому, вказаний лист Адвокатом не отримувався, доказів надіслання та отримання даного листа надано не було.

Згідно копії листа Відповідача від 18.06.2025 року за вих. №642/ВихЗВГ/1604 було надано роз`яснення Департаменту фінансів Міноборони щодо нарахування індексації за період 2016-2018 років, та повідомлено, що для нарахування та виплати індексації за цей період не має підстав. При цьому відомостей про нарахування грошового забезпечення, як і інформації про невикористані Позивачем відпустки надано не було, але повідомлено, що за цією інформацією необхідно звернутись до Територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України. До зазначеного листа було додано копію витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 23.06.2018 року №156 про виключення Позивача зі складу військової частини.

На адресу Територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України 25.08.2025 року було направлено адвокатський запит №310 від 25.08.2025 року з проханням надати інформацію про нарахування грошового забезпечення Позивача за весь період служби у військовій частині НОМЕР_1 , з наданням копій розрахункових листів; надати довідку про нарахування індексації грошового забезпечення Позивачу за період з січня 2016 року до березня 2018 року з обов`язковим зазначенням базового місяця; надати інформацію про усі невикористані відпустки Позивача (утому числі пільгові, як учаснику бойових дій) за весь час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 по день звільнення; надати належно завірені копії(витяги) наказів про надання відпусток Позивачу за весь період проходження служби до дати звільнення.

На адресу Адвоката надійшов лист Територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179_1/528 від 08.09.2025 року, яким повідомлено, що для надання інформації необхідно продовжити термін опрацювання до 20 робочих днів.

06.10.2025 року на адресу Адвоката надійшла архівна довідка Територіального архівного відділу галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 26.09.2025 року №К-1249/1309, з загальною інформацією про нарахування грошового забезпечення Позивача починаючи з серпня 2013 року до травня 2018 року.

Згідно даної довідки індексація за період 2016-2018 років Позивачу не нараховувалась. Окрім цього, повідомлено, що для надання інформації про усі види відпусток Позивача за час проходження служби у в/ч НОМЕР_1 необхідно надати точні пошукові дані (місяць, рік) перебування у відпустках, у зв`язку з великою кількістю архівних документів та великим обсягом робіт.

У наданні копій роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення було відмовлено по тій причині, що вони містять інформацію на третіх осіб.

Позивач зазначає, що точними пошуковими даними (місяць, рік) про перебування у відпустках він не володіє, на відміну від Відповідача, який цю інформацію не повідомив ні на перший, ні на повторний адвокатський запити.

Водночас, згідно архівної довідки, наданої Територіальним архівним відділом галузевого державного архіву Міністерства оборони України наявна достовірна інформація про не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення, що у свою чергу доводить законність вимог Позивача нарахувати її та виплатити у повному обсязі з застосуванням належного базового місяця (січень 2008 року).

Вважаючи бездіяльність Відповідача щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, застосовуючи базовий місяць січень 2008 року протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 2, 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Так, згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять:

основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Щодо нарахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Індексація грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Закон України №2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 9 Закону України №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно з статтею 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Однак, індексація грошового забезпечення взагалі не нараховувалася та не виплачувалася Позивачу з січня 2016 року по лютий 2018 року, що посягає на зниження достатнього життєвого рівня відповідно до Закону № 1282-ХІІ.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції до 01.01.20216 року - 101 відсоток). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Частиною 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Верховним Судом з урахуванням того, що питання застосування норм права щодо визначення «базового місяця» для розрахунку індексації грошового забезпечення, має значення для формування єдиної правозастосовної практики відкрив касаційне провадження по декільком справам, зокрема, №400/103/21, №380/7071/21, №600/524/21-а, №120/2399/21-а, а правові висновки щодо застосування базового місяця січень 2008 року розрахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців до 28.02.2018 року викладені також в інших постановах Верховного Суду ( справи №420/3593/20, № 400/4491/20, № 420/5976/20, №400/1118/21, № 580/3335/21, №420/5976/20).

Верховний Суд в постанові від 19.05.2022 року по справі №400/103/21 зазначив, що з урахуванням п. 5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення особи за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто, січня 2008 року, виходячи з наступного.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

З огляду на наведене місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових, в даному випадку окладу), є базовим при проведенні індексації. Дана норма стосується також і новоприйнятих військовослужбовців, що передбачено пунктом 10-2 Порядку №1078.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року, та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Починаючи з січня 2008 року і по 01 березня 2018 року (до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців постановою КМУ від 30.08.2017 року №704) базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, у тому числі Позивачу, є січень 2008 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.

Окремо суд зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року.

Щодо права Позивача, на момент його звільнення з військової служби, на компенсацію невикористаної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 року у зразковій справі №620/4218/18 дійшов наступного висновку, що в особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється.

Відповідно до частини 8 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, відповідно до частини 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Тому, Суд зазначає, що норми Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 року по 2018 рік.

Зважаючи на викладений аналіз, Судом критично оцінюються і не можуть бути сприйняті доводи відповідача, викладені у його відзиві на позовну заяву про те, що з урахуванням дії в Україні особливого періоду та призупинення відповідних прав військовослужбовців щодо додаткових відпусток, позивач не набув відповідного права на отримання грошової компенсації за неотримані додаткові відпустки.

Суд вважає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Визнати протиправними бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації невикористаних ОСОБА_1 додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 роки.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію невикористаних додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 роки.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 січня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ