Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №620/12342/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 січня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/12342/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції та просить наступне.

1. Визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції щодо невиплати у повному обсязі грошової компенсації за 54 дні не використаної відпустки ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 не доплачену суму грошової компенсації за не використані 54 дні відпусток у розмірі 28977,48 грн.

Ухвалою судді від 26.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП) про визнання протиправними дій Департаменту патрульної поліції щодо невиплати у повному обсязі грошової компенсації за невикористані Позивачем 54 дні відпустки та зобов`язання Департаменту патрульної поліції виплатити недоплачену суму грошової компенсації за не використану відпустку у кількості 54 календарних дні у розмірі 28977,48 гривень.

У обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 02.05.2023 (наказ ДПП №518 о/с від 02.05.2023) до 22.10.2025 (наказ ДПП №1774 о/с від 22.10.2025) Позивач проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції.

Наказом ДПП №1774 о/с від 22.10.2025 сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Чернігівській області, з 22 жовтня 2025 року звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з виплатою грошової компенсації за 54 доби не використаних щорічних основних оплачуваних відпусток (за 2023 рік - 18 діб, за 2024 рік - 30 діб, за 2025 рік - 6 діб).

Довідкою Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП №286 від 05.11.2025 підтверджується, що Позивач не використав 54 доби щорічної основної оплачуваної відпустки.

Листом ДПП №82946-2025 від 05.11.2025, у відповідь на адвокатський запит, зазначено, що на день звільнення зі служби Позивача розмір його місячного грошового забезпечення становив 5035,80 грн., з огляду на що у жовтні 2025 року відповідно до наказу ДПП від 22.10.2025 №1774 о/с ОСОБА_1 нараховано та виплачено грошову компенсацію за 54 доби не використаних щорічних основних оплачуваних відпусток на загальну суму 9064,44 грн.

Вважаючи, що Відповідач здійснив нарахування та виплату грошової компенсації за не використані, під час проходження служби, дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2023-2025 роки не у відповідності до норм чинного законодавства, Позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регламентуються нормами Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).

Положеннями ст. 92 Закону №580 передбачено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 93 Закону №580 тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

Право на отримання грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки гарантоване нормами трудового законодавства.

Зокрема, ст. 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР передбачено, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Вказане кореспондується також з положеннями спеціального законодавства, що регулюють порядок проходження служби в поліції. Так, відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону №580, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні, зокрема, щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського.

Право позивача на отримання компенсації за 54 календарних дні невикористаної відпустки не є спірним при вирішенні даного спору, так як спір в даній адміністративній справі виник з приводу порядку обрахунку розміру такої компенсації.

Так, виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260), до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Дана норма кореспондується із пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Згідно пункту 9 розділу І Порядку №260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку та умов виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), на період воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах: до 10000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в абзаці першому та підпункті 2 цього пункту, пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів (далі - розмінування), виконують повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, реактивних систем залпового вогню (далі - удари) на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій, а також включеним до угрупування військ (сил) сил оборони держави та які на виконання бойових розпоряджень органів військового управління у взаємодії з Державною прикордонною службою України виконують бойові (спеціальні) завдання з посилення охорони державного кордону, несення служби на блокпостах, контрольних постах, бойових позиціях у межах операційних зон угруповань військ (сил оборони держави) в контрольованих прикордонних районах, які межують з українсько-російською та українсько- білоруською ділянками державного кордону (далі - посилення охорони державного кордону), розмір цієї винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення (виконання).

Відповідачем не було враховано, при нарахуванні виплаті компенсації додаткову винагороду, до складу грошового забезпечення, з якого розраховується компенсація за не використані відпустки, однак, пункт 8 розділу III Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.

Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які поліцейський отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру компенсації за невикористані дні відпусток, Відповідач був зобов`язаний урахувати суму додаткової винагороди, яку Позивач отримував перед звільненням.

Так, можна дійти висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення Позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі не використані ним дні оплачуваних відпусток.

Відповідні висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 06.04.2023 у справі №520/3564/22, від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, від 07.11.2024 в справі № 240/23909/23, від 19.12.2024 у справі № 580/3483/24.

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, яка має однакову правову природу з одноразовою грошовою допомогою при звільненні поліцейських, зокрема у постанові від 19.03.2020 по справі № 820/5286/17.

Також у постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17 Верховний Суд зазначив, що індексація грошового забезпечення має враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених із військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому разі неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума одноразова грошова допомога при звільненні, грошова допомога на оздоровлення, грошова допомога на вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані дні відпусток.

Оскільки, у спірному випадку, виплата Позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у Відповідача були відсутні правові підстави для її не включення до обрахунку спірних виплат.

Зважаючи на наведені правові позиції Верховного Суду, які мають бути враховані до спірних правовідносин, Відповідач, при обчисленні розміру виплати компенсації за не використані Позивачем дні відпустки, повинен був урахувати суму додаткової винагороди та індексації.

Таким чином, беручи до уваги останній повний відпрацьований календарний місяць Позивачем (вересень 2025 року) Відповідач повинен був врахувати для обрахунку компенсації за 54 календарних дні не використаної відпустки такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 2470,00 грн., оклад за спеціальним званням - 806,67 грн., надбавка за стаж служби - 327,00 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби - 1438,80 грн., додаткова винагорода - 9999,98 грн., премія - 6013,24 грн.; індексація грошового забезпечення - 48,85 грн.

Отже, для обрахунку компенсації, необхідно взяти показник грошового забезпечення 21104,54 грн., а з урахуванням пункту 9 розділу І Порядку №260 середньоденне грошове забезпечення становить 703,48 грн. (21104,54 грн. / 30 календарних днів).

Таким чином, сума компенсації за 54 календарних дні невикористаної відпустки становить 703,48 грн. * 54 дні = 38041,92 грн.

З урахуванням того, що Позивачу було виплачено 9064,44 грн. вищезгаданої компенсації, доплата, що підлягає нарахування і виплаті на користь Позивача, становить 28977,48 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департамента патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Департамента патрульної поліції щодо невиплати у повному обсязі грошової компенсації за 54 дні невикористаної відпустки ОСОБА_1 .

Зобов`язати Департамент патрульної поліціїнарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму грошової компенсації за невикористані 54 дні відпусток у розмірі 28977,48 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 січня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ