Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №600/2801/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2801/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у внесенні змін у довідку про обставини травми від 23 жовтня 2022 року №836/7158;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати (внести зміни в довідку від 23 жовтня 2022 року вих.№836/7158) ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Додатку 5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, з вказівкою, що травма – пошкодження медальних менісків двох колінних суглобів отримана ОСОБА_1 , 20.02.2022 року безпосередньо під час виконання обов`язків військової служби, що пов`язане із захистом Батьківщини.

Позов обґрунтовано тим, що у червні 2022 року позивач під час проходження військової служби, беручи участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в м. Сєвєродонецьк Луганської області, потрапив під мінометний обстріл з боку противника та отримав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, акубаротравму, множинні поранення кістей обох рук та травмування колінних суглобів. Після проходження позивачем лікування внаслідок отриманого поранення відповідач видав у жовтні 2022 року довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), в якій перелічено всі отримані позивачем травми, окрім травм колінних суглобів та менісків. Тобто, відповідачем у довідці про обставини травми не у повному обсязі відображено отримані позивачем травмування та поранення, отримані ним при захисті Батьківщини, що, на його думку, призведе до втрати права на отримання грошової допомоги у належному розмірі у зв`язку з отриманими травмами, змінить ступінь втрати працездатності до військової служби, впливатиме на розмір пенсії у разі її призначення тощо. Зазначено, що позивач звертався до відповідача з питання внесення змін відомостей у довідку про обставини травми шляхом доповнення її інформацією про отримання травми колінних суглобів та менісків, однак ОСОБА_1 отримано відмову у задоволенні його звернень, що й слугувало підставою звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 17 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідача.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відомості про отримані позивачем травми, які були з`ясовані в ході службового розслідування, відповідають даним первинної медичної картки ОСОБА_1 , виданим медичною ротою військової частини НОМЕР_2 від 21 червня 2022 року, а також інформації, яка міститься у первинній медичній картці, яка була видана медичним закладом. Зазначені документи і слугували підставою внесення до спірної довідки травм, які були отримані позивачем після мінометного обстрілу. Крім цього після проведеного службового розслідування за фактом отриманих поранень військовою частиною НОМЕР_1 видано наказ від 09 липня 2022 року №462, в якому вказано про отримання ОСОБА_1 мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, акубаротравми та множинних осколкових поранень кистей обох рук. Разом з цим, оскільки акт службового розслідування та наказ від 09 липня 2022 року №462, на підставі яких було видано спірну довідку про обставини травми, є чинними, то відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про внесення змін у таку довідку. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 червня 2022 року ОСОБА_1 , перебуваючи в особовому складі 1 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , знаходячись поблизу АДРЕСА_1 , виконував бойове завдання за призначенням у зоні бойових дій, з метою розгортання на вогневих позиціях із завданням нанести максимального ураження підрозділам противника, потрапив під мінометний обстріл з боку Збройних Сил російської федерації.

Згідно з наявними у справі матеріалами військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування за фактом отриманої ОСОБА_1 травми.

23 жовтня 2022 року військовою частиною НОМЕР_1 видано ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №836/7158, в якій вказано про те, що внаслідок потрапляння під мінометний обстріл позивач отримав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, акубаротравму, множинні поранення кістей обох рук.

Як вбачається з матеріалів справи і визнається сторонами, позивач подавав на адресу відповідача звернення щодо внесення змін у довідку про обставини травми від 23 жовтня 2022 року №836/7158 із зазначення додаткових відомостей про отримані травми, а саме – пошкодження медіальних менісків двох колінних суглобів під час виконання бойового завдання.

За результатом розгляду вказаного звернення відповідач листом від 26 лютого 2025 року №836/1321 повідомив позивача про необхідність надання копії первинної медичної карти за формою 100 (додаток 2 до Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України на особливий період).

Після отримання вказаного листа позивач у березні 2025 року додатково звернувся до відповідача з питання пов`язання захворювання колінних суглобів з пораненням, отриманим 20 червня 2022 року.

Листом від 29 квітня 2025 року №836/2467 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про неможливість задоволення прохання, висловленого у поданому ним зверненні, оскільки у виписних епікризах №10450 від 08 серпня 2022 року, №9928 від 27 червня 2022 року зазначено, що ураження заднього рогу медіального меніска виникло у зв`язку із старим розривом або ушкодженням, а не з отриманим пораненням 20 червня 2022 року. Додатково зазначено, що у первинній медичній документації за формою Ф100 від 21 червня 2022 року не вказано про травмування та поранення, внаслідок яких виникли б захворювання медіальних менісків.

За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут).

Згідно з пунктом 87 Статуту (в редакції, чинній на час отримання позивачем мінно-вибухової травми 20 червня 2022 року та видачі спірної довідки про обставини травми 23 жовтня 2022 року) начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим. На доповнення вимог, викладених у статтях 82-84 цього Статуту, начальник медичної служби бригади зобов`язаний, зокрема, за результатами проведеного службового розслідування щодо отримання військовослужбовцем поранення (травми, отруєння) складати довідку встановленого зразка про обставини одержання поранення (травми, отруєння).

Пунктом 260 Статуту (в редакції, чинній на час отримання позивачем мінно-вибухової травми 20 червня 2022 року та видачі спірної довідки про обставини травми 23 жовтня 2022 року) встановлено, що на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора). У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад. У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України регламентовано Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року №332 (далі – Інструкція №332 в редакції, чинній на час отримання позивачем мінно-вибухової травми 20 червня 2022 року та видачі спірної довідки про обставини травми 23 жовтня 2022 року).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).

Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі – Положення №402 в редакції, чинній на час отримання позивачем мінно-вибухової травми 20 червня 2022 року та видачі спірної довідки про обставини травми 23 жовтня 2022 року).

Так, пунктом 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Форма довідки про обставини травми визначена Додатком 5 до Положення №402, в якій передбачається, серед іншого, зазначення відомостей про підставу її видачі, а саме наказ командира (начальника) військової частини відносно конкретного військовослужбовця.

Отже, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - це документ, в якому міститься інформація про обставини, при яких військовослужбовець отримав травму, поранення чи каліцтво. Видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передує процедура проведення розслідування із з`ясування отриманої військовослужбовцем травми, результат якого оформлюється відповідним актом у порядку та за формами НВ-2 та НВ-3, встановленими Інструкцією №332. Крім цього, за результатами проведеного розслідування командиром військової частини видається наказ, який і слугує підставою видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення №402.

Як вбачається зі змісту довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 23 жовтня 2022 року №836/7158, зі змістом якої не погоджується позивач, така видана на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 липня 2022 року №462.

Так, названим наказом, зокрема, доручено завершити спеціальне розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21 червня 2022 року №516, та зобов`язано начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_1 скласти довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною Додатком 5 до Положення №402, і надати таку довідку солдату ОСОБА_1 , який отримав поранення.

Разом з цим суд зауважує, що зазначений вище наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09 липня 2022 року №462, не є предметом спору у даній справі (не оскаржується у позовній заяві від 10.06.2025 року), а тому не підлягає оцінці у межах заявлених у позові вимог.

При цьому суд звертає увагу і на те, що у позовній заяві від 10.06.2025 року не наведено доводів щодо неналежного, неповного, необ`єктивного проведення військовою частиною НОМЕР_1 спеціального розслідування за фактом травми, отриманої ОСОБА_1 20 червня 2022 року; не вказано про порушення відповідачем норм матеріального права, якими регулюється питання проведення військовою частиною (іншим військовим формуванням) розслідування з метою з`ясування обставин отриманої військовослужбовцями травми (поранення, контузії, каліцтва, захворювання тощо), зокрема, в частині підстав проведення спеціального розслідування, процедури його проведення та кола обставин, які підлягали з`ясуванню в його межах, строків проведення розслідування та документів, оформлених за результатами його здійснення тощо.

На переконання суду, оскаржуючи у даному позові дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у внесенні змін у довідку про обставини травми від 23 жовтня 2022 року №836/7158, за умови чинності документа, на підставі якого таку довідку видано ( наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09 липня 2022 року №462), позивач, фактично, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, які, на його думку, порушено у цих відносинах.

Додатково суд зауважує, що додані до матеріалів позову від 10.06.2025 року копії листів військової частини НОМЕР_1 від 26 лютого 2025 року №836/1321 та від 29 квітня 2025 року №836/2467 не є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, адже не є актами правозастосування. Дані листи не створюють конкретних правових наслідків для позивача, а носять лише інформаційний характер, оскільки не породжують виникнення, зміну або припинення прав, обов`язків позивача. Зазначені листи за своєю суттю та змістом є повідомленнями, виданими за результатами розгляду звернень ОСОБА_1 від 27 січня 2025 року та від 31 березня 2025 року.

Як указано, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 року у справі №826/4406/16, від 15.08.2019 року у справі №1340/4630/18, відсутність порушеного права чи невідповідності обраного позивачем способу його захисту способом, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для відмові в позові.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог й обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав, що слугує відмовою у задоволенні позовних вимог, викладених у позовній заяві від 10.06.2025 року.

Водночас суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна заява представника позивача про уточнення позову від 22.07.2025 року, в якій, окрім вимоги про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 видати (внести зміни в довідку від 23 жовтня 2022 року вих.№836/7158) ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Додатку 5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14 серпня 2008 року, з вказівкою, що травма – пошкодження медальних менісків двох колінних суглобів отримана ОСОБА_1 , 20.02.2022 року безпосередньо під час виконання обов`язків військової служби, що пов`язане із захистом Батьківщини, також заявлено і такі вимоги: визнати протиправним та скасувати акт проведення спеціального розслідування, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2022 року; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) про підсумки спеціального службового розслідування за фактом отримання бойового травмування військовослужбовцем ОСОБА_1 у районі бойових дій №462 від 09.07.2022 року; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування по факту отримання ОСОБА_1 травми 20.06.2022 року безпосередньо під час виконання обов`язків військової служби та визнати травмування таким, що пов`язане із захистом Батьківщини.

Утім, проаналізувавши зміст зазначеної заяви (уточненої позовної заяви від 22.07.2025 року), а також беручи до уваги посилання заявника на статтю 47 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що така є, фактично, заявою про зміну предмету позову, а не заявою про уточнення позовних вимог, подання якої статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

У зв`язку з цим варто зазначити таке.

Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, даною нормою визначено строки, протягом яких позивач має право подати заяву про зміну предмету позову.

Відповідно до частини третьої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки у даному випадку справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні і судове засідання не проводиться, то заяву про зміну предмету позову позивач мав право подати протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, що провадження у цій справі відкрито 17 червня 2025 року, то позивач міг скористатися процесуальним правом на подання заяви про зміну предмету позову у строк до 17 липня 2025 року включно.

Проте, всупереч наведеному, заяву про зміну предмету позову було подано 22 липня 2025 року, тобто поза межами строку, встановленого законом.

За таких обставин відсутні правові підстави для прийняття судом до розгляду заяви позивача (його представника) про зміну предмету позову (уточненої позовної заяви від 22.07.2025 року).

Відмовляючи ж у задоволенні вимог позовної заяви від 10.06.2025 року, суд також виходить з того, що суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості зазначення у довідці про обставини травми переліку діагнозів (хвороб, тілесних ушкоджень тощо), які військовослужбовець отримав (зазнав) унаслідок отриманого ним поранення, оскільки такі відомості відображаються у медичних документах, а суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Оцінка обґрунтованості зазначення у довідках про обставини травми певного ряду діагнозів/хвороб військовослужбовця виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що набув певну хворобу саме у зв`язку з отриманим пораненням, тобто встановлювати факт наявності причинно-наслідкового зв`язку між отриманою військовослужбовцем травмою та хворобою, яка виникла внаслідок отриманої травми.

З огляду на викладене та керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 січня 2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), відповідач – військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя О.П. Лелюк