Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №580/9982/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року справа № 580/9982/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Черкаській області (далі – ГУ ДПС у Черкаській області, позивач) подало позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач) податковий борг в сумі 25000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не сплачує у добровільному порядку узгоджений за податковим повідомленням-рішенням податковий борг, а тому відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України позивач звертається до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою від 09 вересня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмовому провадженні).

Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що за даними позивача відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 25000,00 грн із транспортного податку з фізичних осіб, що виник згідно податкового повідомлення-рішення № 0010555-2407-1553-UА71080490000022110 від 26.01.2024 зі строком сплати 23.04.2024 у сумі 25000,00 грн.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 267.6.1 п.267.6 ст.267 розділу XII Податкового кодексу України обчислення суми транспортного податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об`єкт оподаткування.

Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року - п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пунктом 54.3 статті 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктом 54.3.3 вказаної статті визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 57.3 статті 53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

П. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп. 56.17.1. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз. 2 підп. 56.17.5. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Таким чином, днем узгодження грошового зобов`язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження, у якій контролюючий орган направляє ППР за місцем реєстрації особи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру від 08.09.2025 № 1749674, відповідач з 12.12.2014 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення-рішення № 0010555-2407-1553-UА71080490000022110 від 26.01.2024 направлене відповідачу за адресою: 65038, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 1, 30, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд врахував, що у матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем контролюючого органу про зміну податкової адреси, як і докази направлення вищевказаного ППР через електронний кабінет платника.

З урахуванням зазначених обставин та зважаючи, що ППР позивач направив за адресою, що не відповідає адресі реєстрації відповідача, суд доходить висновку про неузгодженість визначених ППР № 0010555-2407-1553-UА71080490000022110 від 26.01.2024 грошових зобов`язань.

За вимогами підп. 14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Суд зазначає, що з огляду на неузгодженість визначених ППР № 0010555-2407-1553-UА71080490000022110 від 26.01.2024 грошових зобов`язань, заявлені до стягнення суми не вважаються податковим боргом відповідача, у зв`язку із чим наразі відсутні підстави для їх стягнення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача, звільненого від сплати судових витрат не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);

2) відповідач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 08.01.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК