Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №560/19547/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/19547/25

РІШЕННЯ

іменем України

08 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 , в задоволення рапорту щодо його звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із перебуванням на утриманні трьох і більше дітей віком до 18-ти років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було написано на командира частини рапорт з додатками, на звільнення з військової служби на підставі п.п. «г» п.2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

11 листопада 2025 року йому було надано лист за №10/28/10/1-10210-2025 від 11.11.2025 року, в якому зазначено що підстави для звільнення його з військової служби відсутні, так як ним не надано інформацію про решту членів сім`ї.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду відзиву не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , проходить військову службу в Національній Гвардії України старшим солдатом військової частини НОМЕР_1 .

10.11.2025 року позивачем було подано командиру частини НОМЕР_1 рапорт з додатками, на звільнення з військової служби на підставі п.п. «г» п.2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із перебуванням на утриманні трьох і більше дітей віком до 18-ти років.

На поданий рапорт, позивачу, 11 листопада 2025 року було надано лист за №10/28/10/1-10210-2025 від 11.11.2025 року, в якому зазначено, що підстави для звільнення позивача з військової служби відсутні, оскільки позивачем не надано інформацію про решту членів сім`ї.

Позивач вважає отриману відповідь-відмову відповідача щодо звільнення його з військової служби відповідно до абзацу 4 пп. «г» ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейних обставин, а саме: у зв`язку з перебуванням на утриманні трьох і більше дітей віком до 18-ти років, протиправною, незаконною, в зв`язку з чим звертається до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ встановлені наступі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по сьогодні.

Підстави для звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-ХІІ.

Відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, у зв`язку із перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18-ти років.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 та проживаємо разом із нашими дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в с. Буйволівці, Хмельницького району (що підтверджується Актом обстеження умов проживання).

Також, Управлінням соціального захисту населення Ярмолинецької РДА було визнано сім`ю ОСОБА_1 багатодітною, що підтверджується копією посвідчення, та при цьому, діти які проживають з позивачем повністю знаходяться на його утриманні.

Згідно підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) за таких підстав: у зв`язку із перебуванням у військовослужбовця на утриманні трьох і більше дітей віком до 18-ти років.

Суд звертає увагу, що 12.08.2023 року відповідно до наказу №226 позивача, було звільнено з військової служби з тих самих підстав, що і просить позивач згідно рапорту поданого 10.11.2025.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що позивач має право на звільнення з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", оскільки на його утриманні перебуває троє дітей до 18-ти років, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому відповідач вчинив протиправні дії щодо відмови ОСОБА_1 , в задоволення рапорту щодо його звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із перебуванням на утриманні трьох і більше дітей віком до 18-ти років, що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що позивач довів позовні вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 , в задоволення рапорту щодо його звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із перебуванням на утриманні трьох і більше дітей віком до 18-ти років.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук