Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №560/11099/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №560/11099/25

Суддя: Блонський В.К.

Справа № 560/11099/25

РІШЕННЯ

іменем України

08 січня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.03.2025 №221750004630 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про. загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу період роботи з 03.05.2001 по 02.01.2007 - машиністом змішувача асфальтобетону п`ятого розряду та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 12.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.03.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відділу обслуговування громадян сервісного центру №14 с-ще Чемерівці, Хмельницької області) із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 20.03.2025 №221750004630 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вказано на те, що його страховий стаж становить 39 років 05 місяців 09 днів, пільговий стаж по Списку №2 - 05 років 06 місяців 04 дні. Позивач вважає, що пільговий стаж обраховано неправильно, оскільки рішенням Комісії при ГУ ПФУ в Хмельницькій області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи при ГУ ПФУ в Хмельницькій області ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки, архівних довідок про стаж та заробітну плату та згідно Розділу ХХVІІ "Будівництво" Списку №2 затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36, зараховано до пільгового стажу періоди роботи на посаді машиніста змішувача асфальтобетону пересувного з 03.01.2007 по 31.12.2013, а це становить 6 років 11 місяців 28 днів, а не 05 років 06 місяців 04 дні, як зазначено в рішенні.

Також вказує, що згідно з рішенням Комісії при ГУ ПФУ в Хмельницькій області позивачу відмовлено в зарахуванні пільгового стажу періоду роботи з 03.05.2001 по 02.01.2007, оскільки відсутня інформація про період роботи на посаді машиніста змішувача асфальтобетону пересувного.

Позивач вважає оскаржуване рішення пенсійного органу протиправними та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Відповідачі, належним чином повідомлені про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий їм ухвалою строк не скористалися.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач 12.03.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відділу обслуговування громадян сервісного центру №14 с-ще Чемерівці, Хмельницької області) із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області та рішенням від 20.03.2025 №221750004630 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 39 років 05 місяців 09 днів.

Пільговий стаж за Списком №2 — 05 років 06 місяців 04 дні.

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

Рішенням Комісії про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2 від 28.02.2025 ОСОБА_1 відповідно до записів трудової книжки, архівних довідок про стаж та заробітну плату та згідно розділу XXVII "Будівництво" Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, зараховано до пільгового стажу періоди, роботи на посаді машиніста змішувача асфальтобетону пересувного з 03.01.2007 по 31.12.2013 (згідно з даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відповідно до сплати страхових внесків) в Хмельницькому філіалі ВАТ "Південьзахідшляхбуд", яке було структурним підрозділом ПАТ "Південьзахідшляхбуд", яке згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ліквідоване у зв`язку з банкрутством.

Відповідно до рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні пільгового стажу періоду роботи з 03.05.2001 по 02.01.2007, оскільки відсутня інформація про період роботи на посаді машиніста змішувача асфальтобетону пересувного.

Позивач не погоджується із рішенням пенсійного органу, вважає, що воно порушує його право на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Системний аналіз статті 114 Закону № 1058-IV вказує на те, що для отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах для чоловіків необхідно дотримання певних критеріїв: досягнення 55 років, наявність страхового стажу 30 років та стажу на посадах віднесених до Списку № 2 не менше 12 років 6 місяців.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Суд зазначає, що Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36; якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 31.07.1990 в межах спірного періоду суд встановив, що позивач працював з 03.05.2001 по 02.01.2007 машиністом змішувача асфальтобетону п`ятого розряду.

Оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень не містить будь-яких зауважень щодо порядку оформлення трудової книжки позивача.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач не працював на відповідній посаді або спірний період роботи не відповідає дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи на такій посаді зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.

Також суд зазначає, що підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній необхідних записів, подання уточнюючої довідки є обов`язковим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 337/1297/17.

Суд також встановив, що в матеріалах справи наявна архівна довідка Вінницької міської ради №С/24/91507/24-30 від 30.12.2024, відповідно до якої наказом директора Хмельницького філіалу відкритого акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» від 03 травня 2001 року №9, гр. ОСОБА_1 зараховано машиністом змішувача на АБЗ Закупне (так в документі) з 03 травня 2001 року.

Підстава: первинні документи фонду №1314 - Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд» справа 122 арк. 93.

Наказом генерального директора Відкритого акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» від 03 січня 2007 року №7-Кр, гр. ОСОБА_1 , машиніста змішувача асфальтобетону 5-го розряду Хмельницького філіалу, переведено (в зв`язку із реорганізацією філіалів «ВАТ «Південьзахідшляхбуд» та зміною їх повноважень, згідно з діючим штатним розписом та посадовими окладами) у ВАТ «Південьзахідшляхбуд» (так в документі) з 03 січня 2007 року.

Враховуючи наведене, відповідач повинен був зарахувати вказаний період до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Також суд звертає увагу, що в спірному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.03.2025 №221750004630 вказано, що пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 05 років 06 місяців 04 дні, оскільки відповідно до записів трудової книжки, архівних довідок про стаж та заробітну плату та згідно Розділу ХХVІІ "Будівництво" Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36, зараховано до пільгового стажу періоди роботи на посаді машиніста змішувача асфальтобетону пересувного з 03.01.2007 по 31.12.2013.

Однак, суд зазначає, що період з 03.01.2007 по 31.12.2013 становить не 05 років 06 місяців 04 дні, 6 років 11 місяців 28 днів.

Тобто, у спірному рішенні пільговий стаж позивача обраховано неправильно.

За вказаних обставин рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.03.2025 №221750004630 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму N 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 03.05.2001 по 02.01.2007.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах відповідач наразі не реалізував своє повноваження щодо зарахування спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи машиністом змішувача асфальтобетону п`ятого розряду з 03.05.2001 по 02.01.2007.

Таким чином, загальний пільговий стаж позивача, з урахуванням періоду роботи, який безпідставно не зарахований відповідачем, становить 12 років 7 місяців 29 днів.

Зважаючи на вищевикладене, наявний у позивача страховий та пільговий стаж роботи відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі статтею 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією.

Таким чином, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 12.03.2025 року.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 12.03.2025 (дня звернення) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідно стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, по 605,60 грн з кожного, що пропорційно становить 50 % задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.03.2025 №221750004630 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 03.05.2001 по 02.01.2007.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи машиністом змішувача асфальтобетону п`ятого розряду з 03.05.2001 по 02.01.2007.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 12.03.2025 (дня звернення) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська обл., Сумський р-н,40009 , код ЄДРПОУ - 21108013)

Головуючий суддя В.К. Блонський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua