Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №480/5661/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2026 р. Справа № 480/5661/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 ОСОБА_1 шляхом не врахування до виплати сум індексації пенсії відповідно до вимог постанов КМУ “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” від 24.02.2023 № 168, від 23 лютого 2024 року № 185, від 25 лютого 2025 року № 209 при виконанні вимог і зобов`язань рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №480/1165/25;

2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату без обмеження максимальним розміром з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 ОСОБА_1 із розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з обов`язковим врахуванням до виплати сум індексації пенсії відповідно до вимог постанов КМУ “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення” від 24.02.2023 № 168, від 23 лютого 2024 року № 185, від 25 лютого 2025 року № 209 при виконанні вимог і зобов`язань рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №480/1165/25.

Вимоги вмотивовані тим, що позивач є отримувачем пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При проведенні відповідачем перерахунок пенсії з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 позивачу обмежено розмір пенсії максимальним розміром. Однак позивач наголошує, що положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/20і6 від 20.12.2016 року. Так, згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому відповідач протиправно обмежив розмір пенсії максимальним розміром.

Ухвалою суду від 22.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримано представником відповідача, про що свідчить довідка про доставку електронного листа ГУ ПФУ в Сумській області, однак, відзиву на позовну заяву до суду у встановленій в ухвалі строк надано не було.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ), виходячи з 80% грошового забезпечення основного розміру пенсії (а.с.10, 16-23). Вказане встановлено також Сумським окружним адміністративним судом у рішенні від 13.05.2025 у справі №480/1165/25, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили та обставини якого відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню.

Відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, втім розмір пенсійної виплати також був визначений з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 35885,20грн. (у т.ч. індексація за 2023 рік у розмірі 1500,00грн.), у той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром складає 37807,90грн. (а.с.19).

Також, відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024, втім розмір пенсійної виплати також був визначений з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 35885,20грн. (у т.ч. індексація за 2023 рік у розмірі 1500,00грн. та індексація за 2024 рік у розмірі 1500,00грн.), у той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром складає 39763,30грн. (а.с.20).

Також, відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025, втім розмір пенсійної виплати також був визначений з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 35885,20грн. (у т.ч. індексація за 2023 рік у розмірі 1500,00грн., індексація за 2024 рік у розмірі 1500,00грн. та індексація за 2025 рік у розмірі 1500,00грн.), у той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром складає 41638,30грн. (а.с.22).

Позивач, не погодившись з тим, що відповідач провів перерахунки з обмеженням розміру пенсії максимальним, звернувся до відповідача із відповідною заявою, на яку ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача про те, що рішення суду на користь позивача виконано в межах покладених зобов`язань (а.с.11-12).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 N107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 N107-VI визнана неконституційною.

Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 N3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст.43 була викладена в новій редакції: “максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”.

Згодом Законом України від 24.12.2015 N911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016): “тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.

Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

При цьому у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-XIІ.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”. Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Цей висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Верховний Суд, розглядаючи справу у подібних правовідносинах, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №240/1369/21 та від 28.11.2022 у справі №340/5306/21, з посиланням на вказану постанову Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку, що у таких справах застосуванню підлягають норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України “Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року № 3668-VI.

Судом з протоколу про перерахунок пенсії з 01.03.2023 встановлено, що розмір пенсійної виплати визначений з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 35885,20грн. (у т.ч. індексація за 2023 рік у розмірі 1500,00грн.), у той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром складає 37807,90грн. (а.с.19).

Також, судом з протоколу про перерахунок пенсії з 01.03.2024 встановлено, що розмір пенсійної виплати визначений з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 35885,20грн. (у т.ч. індексація за 2023 рік у розмірі 1500,00грн. та індексація за 2024 рік у розмірі 1500,00грн.), у той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром складає 39763,30грн. (а.с.20).

Також, судом з протоколу про перерахунок пенсії з 01.03.2025 встановлено, що розмір пенсійної виплати визначений з урахуванням обмеження максимальним розміром у сумі 35885,20грн. (у т.ч. індексація за 2023 рік у розмірі 1500,00грн., індексація за 2024 рік у розмірі 1500,00грн. та індексація за 2025 рік у розмірі 1500,00грн.), у той час, коли розмір пенсії позивача без обмеження максимальним розміром складає 41638?30грн. (а.с.22).

Тобто, ГУ ПФУ в Сумській області при здійсненні перерахунків пенсії позивача з 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 обмежило розмір пенсії до виплати її максимальним розміром.

Однак, як вже зазначалось вище, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Закону, який є спеціальним для позивача) не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Тобто спеціальним законом, на підставі якого призначено пенсію позивачу, та який підлягає застосування у цьому випадку, такого максимального розміру пенсії не визначено.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач здійснюючи перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025, обмежуючи при цьому розмір пенсії позивача максимальним розміром, діяв не у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому такі його дії не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд вбачає необхідним визнати такі дії протиправними та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунки та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення основного розміру пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення основного розміру пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025, обмежуючи при цьому розмір пенсії позивача максимальним розміром, діяв не у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому такі його дії не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд вбачає необхідним визнати такі дії протиправними та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунки та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025, обмежуючи при цьому розмір пенсії позивача максимальним розміром, діяв не у відповідності до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому такі його дії не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд вбачає необхідним визнати такі дії протиправними та зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунки та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення основного розміру пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення основного розміру пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Сумській області при проведенні перерахунків з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 щодо не врахування до сум пенсії індексацій згідно постанов КМУ від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №480/1165/25, а також про зобов`язання відповідача провести перерахунки пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 з урахування до сум пенсії індексацій згідно постанов КМУ від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №480/1165/25.

Так, рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №480/1165/25, серед іншого, зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату без обмеження максимальним розміром ОСОБА_1 із розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.09.2024 №11/49800/9771, від 06.09.2024 № 11/49800/9771/1 та від 06.09.2024 № 11/49800/9771/2 з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

Тобто вказаним рішенням Сумського окружного адміністративного суду не визначено жодних зобов`язань ГУ ПФУ в Сумській області щодо врахування сум індексацій при перерахунках з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що при виконання цього рішення суду, відповідачем не буде враховано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №480/1165/25. Вказане рішення набрало законної сили, а отже є обов`язковим і підлягає виконанню.

Також судом встановлено, що протоколами про перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 підтверджується врахування до складу сум його пенсії індексацій відповідно до постанов КМУ від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209, а саме, індексації за 2023 рік у розмірі 1500,00грн., індексації за 2024 рік у розмірі 1500,00грн. та індексації за 2025 рік у розмірі 1500,00грн. (а.с.19-20, 22).

Відтак, позовні вимоги у вказаній вище частині вимог станом на день розгляду справи по суті не є порушеними, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

У той же час, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині вимог з огляду на їх передчасність.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська область,40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунків пенсії з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2023, виходячи з 80% грошового забезпечення основного розміру пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024, виходячи з 80% грошового забезпечення основного розміру пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025, виходячи з 80% грошового забезпечення основного розміру пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.01.2026.

Суддя І.Г. Шевченко