Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №640/9498/20 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 січня 2026 року м. Рівне№640/9498/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доДержавної казначейської служби України

визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 по справі №233/338/18, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного суду від 27.11.2019 та зобов`язання відповідача виконати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 по справі №233/338/18, залишеного без змін постановою Донецького апеляційного суду від 27.11.2019.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Амельохіна В.В. від 29.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/9498/20. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Інших процесуальних рішень по справі не виносилось. Спір по суті не вирішено.

Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.

Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.

Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.

На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2025 року для розгляду справи №640/9498/20 визначено суддю С.М. Дуляницька.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/9498/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 р. по справі №233/338/18 позов ОСОБА_1 (надалі також — позивач) було задоволено частково стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої терористичним актом, що призвів до заподіяння каліцтва та ушкодження здоров`я, а також відсутністю ефективного розслідування зазначеного злочину 620 000 (шістсот двадцять тисяч) грн. 00 коп.

27 листопада 2019 року Донецьким апеляційним судом було прийнято постанову по даній справі, якою апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 06 вересня 2019 року залишено без змін.

27 лютого 2020 року представником Позивача в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», до Державної казначейської служби України було направлено заяву про виконання судового рішення разом з копіями судових рішень, а також виконавчим листом. Однак Відповідач незаконно відмовився виконувати судове рішення, що підтверджується листом №5-11-11/5492 від 20.03.2020 р. У зазначеному листі Відповідач посилається на «не визначеність законодавством джерела та порядку відшкодування шкоди, завданої терористичним актом, що призвів до заподіяння каліцтва та ушкодження здоров`я, а також відсутністю ефективного розслідування зазначеного злочину». Вважає відмову Відповідача у виконанні рішення суду, що набуло законної сили незаконним, та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі – Порядок виконання рішень), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами). Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (пункт 38 Порядку виконання рішень). Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Таким чином, у Державному бюджеті передбачено кошти на відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб, але не передбачено відповідних асигнувань на відшкодування шкоди, завданої терористичним актом. Вказує, що на теперішний час відсутній закон чи нормативний акт щодо відшкодування шкоди особам, які постраждали під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, не встановлено державний орган на який покладено обов`язок здійснювати відшкодування та механізм визначення розміру відшкодування. Таким чином, зазначене свідчить про відсутність протиправних дій Казначейства, а також про безпідставність та необгрунтованість вимог позивача до Казначейства, у зв`язку з чим, позов не підлягає задоволенню.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.08.2022 у справі № 233/338/18: 1) рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 та постанову Донецького апеляційного суду від 27.11.2019 скасовано і ухвалено нове рішення; 2) в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Казначейства, третя особа – Служба безпеки України про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом та іншим ушкодженням здоров`я, відмовлено. Отже, судове рішення, у зв`язку із виконанням якого виник спір у справі № 640/9498/20, скасоване Верховним Судом, а тому підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Казначейства виконати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 у справі № 233/338/18, відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяви по суті, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 р. по справі №233/338/18 позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) було задоволено частково стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої терористичним актом, що призвів до заподіяння каліцтва та ушкодження здоров`я, а також відсутністю ефективного розслідування зазначеного злочину 620 000 (шістсот двадцять тисяч) грн. 00 коп.

27 листопада 2019 року Донецьким апеляційним судом було прийнято постанову по даній справі, якою апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 06 вересня 2019 року залишено без змін.

27 лютого 2020 року представником Позивача в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», до Державної казначейської служби України було направлено заяву про виконання судового рішення разом з копіями судових рішень, а також виконавчим листом. Однак Відповідач незаконно відмовився виконувати судове рішення, що підтверджується листом №5-11-11/5492 від 20.03.2020 р. У зазначеному листі Відповідач посилається на «не визначеність законодавством джерела та порядку відшкодування шкоди, завданої терористичним актом, що призвів до заподіяння каліцтва та ушкодження здоров`я, а також відсутністю ефективного розслідування зазначеного злочину».

Вважаючи відмову Відповідача у виконанні рішення суду, Позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VІ (далі - Закон №4901-VІ) цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Згідно частини першої статті 2 Закону №4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

За приписами частин першої, другої статті 3 Закону №4901-VІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Згідно з пунктом 35 Порядку №845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 38-39 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

У разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

Відповідно до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України списання коштів державного бюджету на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України або у змінах до них. Верховна Рада України щороку (зокрема, у 2021-2022 роках) у Державному бюджеті визначає видатки держави на виконання судових рішень за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» (далі – КПКВК 3504030).

За змістом цільового призначення КПКВК 3504030 та враховуючи позицію, визначену в листі головного розпорядника бюджетних коштів за КВК 350 Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 24.01.2018 № 13030-02-10/2072 (копія додається), не вбачається за можливим виконання рішень щодо відшкодування шкоди, завданої терористичним актом за вищевказаною бюджетною програмою.

Обов`язок держави відшкодувати шкоду (за Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду") виникає з правовідносин, суть яких можна охарактеризувати як деліктні, а вид юридичної відповідальності - цивільно-правовий. У цих правовідносинах боржником є держава, яка реалізує свій обов`язок щодо відшкодування шкоди (на підставі судового рішення) через Державну казначейську службу України, тоді як гарантії держави щодо виконання судових рішень і виконавчих документів, боржником за якими є, зокрема, державний орган, а також участь Державної казначейської служби України у цьому процесі мають інше призначення та завдання. В останньому випадку виконання судових рішень щодо стягнення коштів покладено на органи казначейства як на органи, які здійснюють казначейське обслуговування рахунків відповідного державного органу. Боржником в такому випадку є державний орган, який несе зобов`язання перш за все своїм коштом в межах асигнувань з державного бюджету, що і зумовлює участь Державної казначейської служби України у виконанні таких судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 р. по справі №233/338/18 позов ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої терористичним актом, що призвів до заподіяння каліцтва та ушкодження здоров`я, а також відсутністю ефективного розслідування зазначеного злочину 620 000 (шістсот двадцять тисяч) грн. 00 коп.

27 листопада 2019 року Донецьким апеляційним судом було прийнято постанову по даній справі, якою апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 06 вересня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.08.2022 у справі № 233/338/18 рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 та постанову Донецького апеляційного суду від 27.11.2019 скасовано і ухвалено нове рішення; в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Казначейства, третя особа – Служба безпеки України про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом та іншим ушкодженням здоров`я, відмовлено.

Отже, судове рішення, у зв`язку із виконанням якого виник спір у справі № 640/9498/20, скасоване Верховним Судом, відтак підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Казначейства виконати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2019 у справі № 233/338/18, відсутні.

Таким чином позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність їх дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 січня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державна казначейська служба України (вул. Терещенківська, 11А,м. Київ,01024, ЄДРПОУ/РНОКПП 37567646)

Суддя С.М. Дуляницька