Рішення від 24 грудня 2025 р. у справі №589/5387/24 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5387/24

Провадження № 2/589/670/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2024р. ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику №4057260524 від 22.05.2024 року в розмірі 33120 грн., яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 8000 грн, заборгованості за процентами – 21120 грн, нарахованими за період з 22.05.2024р. по 14.11.2024р., неустойки за кожен день прострочення повернення позики – 4000 грн, В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів.

Ухвалою суду від 15 січня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою останній зареєстрований, поштові відправлення повернуті востаннє з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яка проставлена 22.04.2025 року, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.

Станом на 25.12.2025 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили. За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.05.2024 року ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) за допомогою веб-сайту https://finsfera.ua уклали договір про надання грошових коштів у позику № 4057260524 (далі – Договір), у відповідності до якого відповідач отримав кредит в розмірі 8000 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів за дисконтною (зниженою) процентною ставкою (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності ТОВ «ІННОВА ФІНАНС») 0,75 % на день та за позаакційною (стандартною) процентною ставкою 1,5 % на день, на рахунок НОМЕР_1 /а.с. 18-28/.

Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. ст. 638, 640, 642 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а також з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, крім іншого, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

На виконання зазначених вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» Позичальнику було надіслано одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів, яким останній підписав вказані документи, що підтверджується електронним підписом ОСОБА_1 з одноразовим ідентифікатором ug9egizva /а.с.13/.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу 8000,00 грн. кредиту, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції № 19865-1354-109906322 від 22.05.2024р./ а.с. 12/.

У відповідності до п. 2.5, 2.6.1 Договору за користування кредитом Позичальник зобов`язався сплатити проценти у розмірі 1.5% в день (стандартна процентна ставка) та повернути кредит у строк до 17.05.2025р. згідно з Графіком платежів, сплачуючи щомісячний платіж в сумі 3600 грн по процентам за користування позикою та повернути тіло кредиту 17.05.2025 року.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у порушення наведених вище умов Договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідачем зобов`язання щодо сплати тіла кредиту та процентів у строки, передбачені Договором, належним чином не виконувалися.

Як вбачається з позовної заяви, за розрахунками позивача станом на 14.11.2024р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 33120 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 8000 грн 00 коп.; заборгованість за процентами - 21120 грн 00 коп.), неустойка – 4000 грн, які і заявлені до стягнення.

Враховуючи, що на момент розгляду справи строк повернення позики настав, а доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманої у позику за договором про надання грошових коштів у позику № 4057260524 від 22.05.2024 року грошової суми у розмірі 8000 грн. 00 коп., матеріали справи не містять, вимога позивача про стягнення заборгованості за сумою (тілом) кредиту 8 000 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

В той же час, внаслідок невиконання договірних зобов`язань відповідачем, відповідно до розрахунку ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» станом на 14.11.2024 року у відповідача існувала заборгованість за процентами, нарахованими за період з 22.05.2024р. по 14.11.2024р., у розмірі 21120 грн 00 коп.

Надаючи правову оцінку заявленому розміру заборгованості за процентами, слід звернути увагу позивача на невірність визначення сум процентів за договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Як було зазначено вище, сторони погодили між собою розмір та порядок сплати процентів за користування позикою.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-IX), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6 п. 5 Розділу І Закону N 3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно з п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5 %, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1 %.

Як встановлено вище, що відповідач отримав грошові кошти за вказаним договором 22.05.2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір процентів за користування кредитом не мав виходить за граничні межі відсотків, встановлених законом на момент їх нарахування.

Виходячи з викладеного, проценти за договором про надання грошових коштів у позику № 4057260524 від 22.05.2024 року підлягають розрахунку наступним чином: за період з 22.05.2024 року по 20.08.2024 року в розмірі 10920 грн. (8000 x 1.5 x 91 : 100, в межах заявлених вимог), за період з 21.08.2024 по 14.11.2024 року в розмірі 6880 грн. (8000 x 1 x 86 : 100). Загальна сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача за цим договором становить 17800 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за неустойкою, нарахованою за період з 22.05.2024р. по 14.11.2024р., то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

З 24.02.2022р. на всій території України запроваджений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість за неустойкою, нарахованою у період воєнного стану за кредитним договором у сумі 4000 грн 00 коп. є неправомірною і така підлягає списанню, а відтак вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідач в даній справі не скористалася своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.

Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково у сумі 25800 грн.

З урахуванням викладеного, вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно обсягу задоволених вимог у розмірі 1887 грн 05 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» /код ЄДРПОУ 44127243, адреса: вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, м. Київ, 01014/ заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 4057260524 від 22.05.2024р. в розмірі 25800 грн 00 коп. /двадцять п`ять тисяч вісімсот грн 00 коп./, судовий збір в сумі 1887 грн 05 коп. /одна тисяча вісімсот вісімдесят сім грн 05 коп./.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова