Вирок від 07 січня 2026 р. у справі №583/5994/25 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5994/25

1-кп/583/134/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

законного представника неповнолітньої

потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,

представника неповнолітньої

потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025205480000230 від 15.11.2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 14.11.2025 року близько 11.10 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння поблизу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 під час конфлікту, діючи на грунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, кулаком правої руки умисно наніс один удар в потиличну ділянку зліва ОСОБА_6 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді садна в потиличній ділянці зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 14.11.2025 року близько 11.20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння поблизу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, кулаком правої руки наніс один удар в ліву половину обличчя ОСОБА_7 , яка побачивши, що між обвинуваченим ОСОБА_4 та її батьком – ОСОБА_6 відбувається конфлікт, прибігла до них щоб завадити їхньому конфлікту. В результаті вищевказаних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 неповнолітній потерпілій ОСОБА_7 було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді синця в ділянці вилиці ліворуч, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив суду, що 14.11.2025 року близько 9 год. у нього ( ОСОБА_4 ) вдома за адресою АДРЕСА_1 у гаражі він разом зі своїм сусідом – ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. Після розпиття спиртних напоїв між ним та ОСОБА_6 на вулиці біля двору виник конфлікт, під час якого він ( ОСОБА_4 ) схопив потерпілого «за петельки» та двічі вдарив ОСОБА_6 кулаком правої руки в область голови. Після цього вибігла дочка ОСОБА_6 – ОСОБА_7 , яка стала їх розмирять, і так вийшло, що він ( ОСОБА_4 ) вдарив її кулаком правої руки в область голови у скроню зліва. Потім прибіг сусід ОСОБА_10 , який відтіг їх один від одного, а потім приїхав автомобіль швидкої допомоги та поліція. Йому ( ОСОБА_4 ) соромно за вчинене, він просить вибачення у потерпілих.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.09.2024 р. у справі №444/870/22 (провадження № 51-2989 кмо 23) суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.

Суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК та з`ясував, чи правильно вони розуміють їх зміст, а також наслідки розгляду кримінального провадження в такому порядку.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, та проводить судовий розгляд в цій частині в порядку ч. 3 ст. 349 КПК.

За таких обставин суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за обставин, викладених у вироку при формулюванні обвинувачення, є доведеною.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, так як він вчинив умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, проживає разом з батьком похилого віку, характеризується за місцем проживання задовільно, є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у взводі охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем служби характеризується позитивно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, висловив щирий жаль з приводу заподіяної ним шкоди та осуд своєї протиправної поведінки, вибачився перед потерпілими та запевнив у недопущенні з його боку вчинення у подальшому будь-яких протиправних дій щодо потерпілих, цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальної шкоди визнав повністю та частково визнав позов про стягнення з нього моральної шкоди.

До пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

До обтяжуючих покарання обставин суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи ці обставини, з урахуванням особи винного, суд вважає, зваживши на роль кари як мети покарання, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу.

Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надійшло, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

19.12.2025 р. представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 – адвокатом ОСОБА_9 подано до суду цивільний позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 завдану матеріальну шкоду, що полягає у витратах на вимушену медичну діагностику (проведення МРТ) в розмірі 1400,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди визнав повністю, а вчасні стягнення моральної шкоди – частково на суму 3000,00 грн.

З урахуванням правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.09.2024 р. у справі №444/870/22 (провадження № 51-2989 кмо 23), суд у частині вирішення цивільного позову проводить судовий розгляд у загальному порядку та в судовому засіданні безпосередньо досліджує докази на підтвердження позовних вимог.

Дослідивши докази на підтвердження позовних вимог, суд дійшов висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позовну заяву представник потерпілої ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_9 мотивує тим, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілій завдано моральну шкоду, тобто немайнові втрати, спричинені моральним стражданнями, які позначили негативні зміни у житті: щоденні думки та спогади про умисне побиття та спричинення тілесних ушкоджень, страх за майбутнє, тривогу, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, важкість виконання повсякденних обов`язків, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасову відірваність від активного соціального життя, порушення сну, почуття образи, обурення, приниження гідності, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я, внаслідок отриманої травми потерпіла була вимушена проходити медичні діагностичні процедури.

Вирішуючи питання про відшкодування шкоди суд виходить з наступного.

Дослідженими доказами по справі підтверджується, що протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілій було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді синця вилиці ліворуч, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 564 від 09.12.2025 р., при експертизі гр.. ОСОБА_7 виявлено таке тілесне ушкодження: синець в ділянці вилиці ліворуч. Дане ушкодження утворились від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень. Вид знаряддя чи засобу, яким могли бути спричинені ушкодження, не встановлено. Дане тілесне ушкодження по тривалості розгляду здоров`я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я, так як мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитись від однієї фізичної дії.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 572 від 09.12.2025 р. механізм спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 може відповідати частково механізму, показаному нею під час проведення слідчого експерименту, а саме синець в ділянці вилиці ліворуч міг утворитися від нанесення удару кулаком. Інших тілесних ушкоджень у гр.. ОСОБА_7 не виявлено.

Внаслідок отриманого тілесного ушкодження потерпіла вимушена була проходити медичні діагностичні процедури, зокрема, МРТ головного мозку, що підтверджується квитанцією від 01.12.2025 р. ТОВ «МЕДЛАЙФ ПЛЮС» Діагностичний центр м. Охтирка, відповідно до якої за діагностику ОСОБА_7 було сплаченого 1400 грн.

Враховуючи викладене, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 необхідно стягнути 1400,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Крім того, суд погоджується з доводами представника потерпілої про перенесені потерпілою душевні страждання внаслідок вчинення відносно неї кримінального правопорушення.

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 , суд враховує те, що неправомірними винними діями обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 завдано легке тілесне ушкодження, у зв`язку з чим вона зазнала фізичного болю та моральних страждань, які полягають у негативних переживаннях та спогадах, тривозі, відчутті страху, фізичних незручностях та психологічному дискомфорті, тимчасовій відірваності від активного соціального життя, почутті образи, побоювання щодо майбутнього стану здоров`я, у зв`язку з заподіяним тілесним ушкодженням потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні та була вимушена проходити медичні діагностичні процедури, суд також бере до уваги неповнолітній вік потерпілої ОСОБА_7 .

При цьому суд враховує, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її безпідставного збагачення (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 року у справі № 607/4341/20).

Представником потерпілої не було доведено обсягу моральних та фізичних страждань, який би відповідав вимогам щодо відшкодування в розмірі 50 000 грн.

Дана сума є дещо завищеною. З урахуванням характеру та обсягу фізичних і моральних страждань, їх тривалості, керуючись принципами розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_7 30000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому за цим законом покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь потерпілої ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 1400,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30000,00 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, в іншій частині цивільний позов залишити без задоволення.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: ОСОБА_1