Вирок від 07 січня 2026 р. у справі №592/15573/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/15573/25

Провадження № 1-кп/592/265/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12025200480002311, відомості за яким 05.09.2025 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ДФТГ № 2, кулеметника, солдата, який має професійно-технічну освіту, який проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, раніше несудимого, РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

потерпілої: ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Житель м. Суми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якій кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” , умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя останньої. Так, 24.04.2025 близько 19:00, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_3 виражався нецензурною лайкою відносно матері ОСОБА_6 , принижував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. У зв`язку з цим на ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол та постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.05.2025 про адміністративне правопорушення його було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та його було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в сумі 340 грн. . Після цього, 19.05.2025 близько 16:30 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, він її принижував, словесно ображав, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. У зв`язку з цим на ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.06.2025 його було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України (вчинення домашнього насильства) та було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. . Незважаючи на неодноразове накладення стягнень за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із вчиненням домашнього насильства, ОСОБА_3 продовжив вчиняти систематичні протиправні дії стосовно своєї матері. Так, 06.09.2025 близько 11:40, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_6 , під час чого кричав на неї, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю. Згідно висновку експертизи від 17.09.2025 № СЕ-19/119-25/15183-ПС у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявні негативні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості, і виникли внаслідок приниження, образ, словесної агресії в її бік внаслідок дій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для ОСОБА_6 . Внаслідок психотравмувальної дії вказаної ситуації ОСОБА_6 були завдані страждання (моральна шкода) , що призвело до погіршення якості її життя. Досліджувана ситуація має поведінкові критерії психологічного насильства, які виникли внаслідок приниження, погроз, словесної агресії з боку ОСОБА_7 . Психологічне насильство, спричинене ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з боку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ситуацією, що досліджується за кримінальним провадженням, характеризується циклічністю та систематичністю. Психологічне насильство, спричинене ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з боку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ситуацією, що досліджується за кримінальним провадженням, характеризується циклічністю та систематичністю. Досліджувана ситуація призвела до порушень в основних сферах життєдіяльності підекспертної особи, що виразилося в наявності когнітивно-емоційних критеріїв психологічного насильства, а саме: виникнення у ОСОБА_6 стану дискомфорту, почуття образи, підвищеної агресивності, а також наявності поведінкових критеріїв психічного насильства, які виникли внаслідок приниження, погрози, словесної агресії з боку ОСОБА_3 , що в цілому констатують як здійснення щодо ОСОБА_6 психологічного насильства. Внаслідок протиправних дій, які виразилися в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства стосовно своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме: домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності та погіршення якості життя потерпілої особи.

31.10.2025 року потерпіла ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_3 уклали угоду про примирення підозрюваного з потерпілою. Беручи до уваги те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до нетяжких злочинів, обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 примирилися, то сторони погодилися на призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України. Із запропонованими видом та мірою покарання потерпіла й обвинувачений згодні. Потерпілій та обвинуваченому було роз`яснено про те, що в результаті укладення угоди про примирення потерпілої з обвинуваченим вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Встановивши особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд роз`яснив йому суть обвинувачення, з`ясував, що воно йому зрозуміле, що він визнає себе винним. Після роз`яснення суті обвинувачення ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження угоди про примирення обвинуваченого з потерпілою.

Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення обвинуваченого з потерпілою під час відкритого судового засідання суд з`ясував у обвинуваченого ОСОБА_3 , що той цілком розуміє: 1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; 3) характер обвинувачення; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення під час підготовчого судового засідання судом було з`ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Суд з`ясував, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розд. ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи “Відносно спрощеного кримінального правосуддя” та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. ст. 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.

Суд переконався у відкритому судовому засіданні шляхом проведення опитування сторін, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд з`ясував у обвинуваченого ОСОБА_3 , що він реально зможе виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, зокрема вчинити дії, перелік яких в ній зазначено.

Суд перевірив угоду на відповідність вимогам КПК України. При цьому: 1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України, під час досудового розслідування не була допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, який не є більш тяжким ніж той, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, не існує; 5) можливість виконання обвинуваченим ОСОБА_8 взятих на себе за угодою зобов`язань очевидна.

Суд перевірив угоду на відповідність вимогам закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, щодо узгоджених виду та міри покарання.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - повне визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, – щире каяття обґрунтовується тим, що таке каяття є добровільним, тобто таким, що базується на внутрішньому переконанні особи. Щире каяття ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанням виправити ситуацію, що склалася, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, – активне сприяння розкриттю злочину обґрунтовується тим, що таке сприяння є добровільним, тобто таким, що базується на внутрішньому переконанні особи. Сприяння розкриттю злочину здійснюється добровільно у будь-якій формі: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів, надання доказів, іншої інформації про свою злочинну діяльність та/або таку діяльність інших осіб. Таке сприяння має бути активним, тобто певною мірою ініціативним та енергійним.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, – повне визнання особою своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні кримінальних правопорушень, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю кримінальних правопорушень.

ОСОБА_3 має задовільний стан здоров`я.

ОСОБА_3 раніше несудимий та кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Заслухавши думку прокурора щодо наведеного, думку потерпілої щодо можливості затвердження угоди, думку обвинуваченого щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається, які не заперечували проти затвердження угоди про примирення, суд переконався в тому, що угода може бути затверджена, що можливо ухвалити вирок, яким затвердити угоду, та призначити узгоджені сторонами вид та міру покарання.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 ані під час досудового розслідування, ані до початку судового розгляду пред`явлений не був.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № СЕ-19/119-25/15183-ПС від 17.09.2025, пов`язані з проведенням судової експертизи в сумі 5348,40 грн. , слід відшкодувати за рахунок обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.09.2025 року у справі № 592/15314/25, провадження № 1-кс/592/6361/25 про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання слід вважати такою, що припинила свою дію і обов`язки скасовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 375, 376, 468, 469, 471, 473-476, 615 КПК України; ст. ст. 11, 12, 51, 52, 59-1, 126-1 КК України, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 31.10.2025 року між потерпілою ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого 126-1 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі на залучення експерта, згідно довідці № СЕ-19/119-25/15183-ПС від 17.09.2025, пов`язані з проведенням судової експертизи в сумі 5348,40 грн. , відшкодувати за рахунок обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.09.2025 року у справі № 592/15314/25, провадження № 1-кс/592/6361/25 про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання вважати такою, що припинила свою дію і обов`язки скасовуються.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_9