Вирок від 29 грудня 2025 р. у справі №760/13977/22 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13977/22

Провадження № №1-кп/760/1433/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР 01.08.2022 за №12022100090001658, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Києва, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, який не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 24.11.2020 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 08.02.2021 Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту;

- 05.05.2021 Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ст.71, 72 КК України до 1 року позбавлення волі;

- 14.10.2025 Солом`янським районним судом м. Києва за ч.4 ст.186 КК України до 8 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , будучи раніше неодноразово судимим, а також притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих кримінальних правопорушень, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності за таких обставин.

Відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжений та діє по теперішній час.

Так, ОСОБА_7 09.08.2022, приблизно о 23 годині, перебував поблизу будинку за адресою: м. Київ, вул. Іскрівська, 24 разом з потерпілим ОСОБА_8 , який тримав у руках мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 8 Pro» синього кольору з сім-карткою мобільного оператора Київстар з номером НОМЕР_1 .

У зв`язку з погіршенням самопочуття ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 вказаний телефон з проханням викликати таксі до адреси місця проживання. Отримавши пароль від зазначеного телефону, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на повторне, вчинене в умовах воєнного стану, відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, передбачаючи та переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_7 завдав удар ногою в область голови ОСОБА_8 , тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, внаслідок чого останній впав на землю. Після цього, ОСОБА_7 , утримуючи при собі вищевказане майно, зник з місця події, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 5599 грн.

Обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та відмовився надавати показання суду.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, його вина доводиться зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, та показав суду, що 09.08.2022, приблизно о 23 годині, перебуваючи поблизу будинку за адресою: м. Київ, вул. Іскрівська, 24 разом з обвинуваченим ОСОБА_7 , тримаючи у руках мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 8 Pro», відчув погіршення самопочуття, у зв`язку з чим попросив ОСОБА_7 викликати таксі за адресою місця проживання та передав останньому зазначений телефон з паролем. Раптом відчув удар ногою в голову, а коли прийшов до тями, ОСОБА_7 вже не було на місці події. Підтвердив, що майно було повернуто, цивільний позов не заявлявся.

Крім того, винуватість ОСОБА_7 доводиться такими письмовими доказами:

- даними протоколу прийняття заяви потерпілого ОСОБА_8 про нанесення йому тілесних ушкоджень та відкритого викрадення телефону 09.08.2022, приблизно о 23 годині, поблизу будинку за адресою: м. Київ, вул. Іскрівська, 24;

- медичною довідкою №1682 від 10.08.2022, згідно якої ОСОБА_8 діагностовано забої, садна в області голови, грудної клітини та правого колінного суглобу;

- квитанцією №66 від 15.04.2020, якою підтверджується вказана в обвинувальному акті вартість викраденого майна;

- даними протоколів пред`явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_8 , свідкам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 10.08.2022, відповідно до якого вказані учасники провадження під час слідчої дії впізнали ОСОБА_7 , як особу, яка 09.08.2022 здійснив грабіж за адресою: м. Київ, вул. Іскрівська, 24;

- даними протоколу огляду речей від 12.08.2022 з фототаблицею, в ході якого оглянуто речі, вилучені 10.08.2022 під час затримання ОСОБА_7 , а саме мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 8 Pro», що належить потерпілому ОСОБА_8 ;

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 10.08.2022, під час якого затримано ОСОБА_7 у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та вилучено вказаний вище мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 8 Pro», грошові кошти та особисті речі;

- даними про речові докази та іншими матеріалами у їх сукупності.

Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

В суді обвинувачений ОСОБА_7 відмовився надавати показання. Захист акцентував увагу на перебуванні потерпілого ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння під час події.

Суд критично оцінює таку позицію обвинуваченого та захисту, як таку, що спрямована на уникнення чи пом`якшення відповідальності за вчинене, оскільки вона спростовується сукупністю належних, достовірних та допустимих доказів провадження, які зазначені раніше.

Так, аналізуючи докази, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, судом встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_8 у суді, протоколи пред`явлення останньому та свідкам особи для впізнання, дані про характер, локалізацію, час отримання тілесних ушкоджень потерпілим, а також вилучені у обвинуваченого речові докази, а саме телефон потерпілого, прямо вказують на те, що кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений за обставин, встановлених судом.

Показання потерпілого ОСОБА_8 повністю узгоджуються із доказами, зібраними у кримінальному проваджені, які зазначені раніше, та підтверджують обставини надходження до поліції повідомлення про вчинений злочин; визначення місця злочину згідно з протоколом огляду місця події; швидке реагування та затримання особи, причетної до його вчинення; впізнання потерпілим та свідками затриманого та вилучення речових доказів; виявлення та фіксація тілесних ушкоджень.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними, повністю доповнюють показання потерпілого ОСОБА_8 , які логічні, послідовні, не викликають сумнівів у суду, з яких встановлено фактичні обставини події. Дії обвинуваченого були об`єднані єдиним умислом, з метою подолання опору потерпілого, не приховуючи своїх дій, ОСОБА_7 наніс тілесні ушкодження останньому та відкрито викрав майно, скориставшись безпорадним станом та довірою потерпілого. Такі дії обвинуваченого, які вирізняються своєю узгодженістю та цілеспрямованістю, раптовістю та чітким спрямуванням на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, виявлення та вилучення матеріальних цінностей, зникнення із місця події, підтверджують наявність умислу на відкрите викрадення чужого майна. Спосіб вчинення кримінального правопорушення свідчить про спрямованість умислу, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

При цьому, суд враховує, що підстави обмови обвинуваченого ОСОБА_7 у потерпілого ОСОБА_8 відсутні, його показання повністю узгоджуються із іншими письмовими та речовими доказами, а тому суд бере їх до уваги та враховує при встановлені обставин вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, потерпілий не заявив жодних претензій до ОСОБА_7 , не наполягає на суворій відповідальності, із самого початку провадження у справі та повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення вказував про обставини, що повністю узгоджується із зібраними під час провадження доказами та спростовує твердження сторони захисту про суперечливість між доказами і непослідовність показань потерпілого чи їх неналежне дослідження в суді.

При призначенні покарання суд, згідно із вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини провадження, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_7 вчинив умисний, корисливий та закінчений тяжкий злочин.

Як особа, ОСОБА_7 характеризується посередньо, офіційно не працював, не має міцних соціальних зв`язків, осудний, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Обставин, що пом`якшували б покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, думки державного обвинувачення та потерпілого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням на строк, необхідний для можливого виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, оскільки його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає, оскільки ОСОБА_7 притягується до відповідальності за злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, що є тяжким, вчинений із застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, обвинувачений раніше судимий за вчинення аналогічних умисних корисливих злочинів, що вказує про його негативну соціальну спрямованість.

Положеннями ст. 70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 70 КК якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Зважаючи на факт вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_7 до ухвалення вироку Солом`янським районним судом м. Києва 14.10.2025, яким його засуджено до 8 років позбавлення волі, та призначене за цим вироком покарання, враховуючи висновок щодо застосування норми права, викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 23.09.2019 в справі №199/1496/17, суд визначає остаточне покарання ОСОБА_7 із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України.

Суд до набрання вироком законної сили залишає обвинуваченому ОСОБА_7 визначений вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 14.10.2025 запобіжний захід у виді тримання під вартою, враховуючи встановлені обставини та міру покарання.

Цивільний позов в провадженні не заявлений.

Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 100, 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 14.10.2025, ОСОБА_7 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід, обраний ОСОБА_7 у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», - залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання, тобто 05 січня 2023 року, зарахувавши строк перебування під вартою з 10 серпня 2022 року по 12 серпня 2022 року.

Речові докази: - CD диски з відеозаписами - зберігати в матеріалах провадження;

- мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 8 Pro» - залишити у користуванні ОСОБА_8 , як власника.

На вирок може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Солом`янський районний суд міста Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1