Вирок від 07 січня 2026 р. у справі №759/28030/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/28030/25

пр. № 1-кп/759/720/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2025 за № 12025100080000667, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Коцюбинське Київської обл., українця, громадянина України, який здобув неповну середню освіту, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 27.09.2022 Ірпінським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 3 роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 14.02.2025 приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи поблизу будинку м. Київ, вул. Підлісна, 3, умисно заподіяв ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого, за таких обставин.

Так, у зазначений час ОСОБА_3 перебував біля лавки за вказаною адресою, де розпивав алкогольні напої із знайомими. Приблизно о 13 год. 00 хв. до нього підійшов ОСОБА_5 , з яким у них виникла розмова. Під час спілкування між чоловіками раптово виник словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_3 сформувався спонтанний злочинний умисел на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. У ході конфлікту ОСОБА_5 стояв спокійно, не виявляв агресії, утримував руки в кишенях свого одягу та об`єктивно не очікував фізичного протистояння.

ОСОБА_3 , у свою чергу, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та усвідомлюючи, що потерпілий не готується до оборони й не чинить опору, діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, раптово схопив ОСОБА_5 однією рукою за руку, щоб позбавити його можливості оборонятися. Після цього іншою рукою ОСОБА_3 , створюючи реальну небезпеку для життя потерпілого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень та свідомо допускаючи їх настання наніс ОСОБА_5 із прикладенням значної сили два удари кулаком у голову. Від цих ударів ОСОБА_5 упав на асфальтове покриття, вдарившись потиличною ділянкою голови об тверду поверхню. Усвідомлюючи, що потерпілий лежить на землі, не може чинити опору та перебуває у вразливому стані, ОСОБА_3 не припинив своїх дій і не намагався викликати медичну допомогу. Навпаки, він наніс ОСОБА_5 один удар ногою в голову, а коли потерпілий намагався підвестись, ОСОБА_3 завдав йому ще два удари ногою в область тулуба та обличчя.

Своїми вищевказаними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: А) на голові: а) набряк та кровонапливність м`яких покривів голови в потиличній ділянці більше зліва; перелом кісток склепіння та основи черепа з центром перелому на лусці потиличної кістки зліва; субарахноїдальні крововиливи на обох півкулях головного мозку та мозочку (а саме: на правій та лівій півкулях мозку на базальних поверхнях та полюсах з частковим переходом на випуклі поверхні лобних та скроневих часток; на полюсі лівої частки мозочка з переходом на верхню поверхню обох півкуль мозочка та хробак); вогнища забоїв на обох півкулях мозку (а саме: на базальній поверхні правої лобної частки; на полюсі правої скроневої частки) з розміжченням м`якої мозкової оболонки та речовини мозку з утворенням внутрішньо-мозкових крововиливів (на базальній поверхні та в товщі лівої лобної частки; на полюсі та випуклій поверхні лівої скроневої частки (в ділянці верхньої скроневої звивини); рідка кров у шлуночках; б) садно на обличчі в лобній ділянці, над тілом правої брови, садно на спинці носа; Б) на тулубі та кінцівках: поодинокі кровонапливи та садна на тілі.

Після припинення протиправних дій ОСОБА_3 перехожими, ОСОБА_5 підвівся та самостійно дійшов до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок спричиненої йому діями ОСОБА_3 черепно-мозкової травми з переломами кісток черепа, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку та його набряком-набуханням.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що він 14.02.2025 приблизно о 13 год. 00 хв. святкував свій День народження зі знайомими та перебував поблизу будинку м. Київ, вул. Підлісна, 3, біля лавки. Вони розпивали алкогольні напої, а саме горілку. Він випив приблизно 800 гр. До нього підійшов чоловік, як він потім дізнався ОСОБА_5 , який сплутав його з іншою людиною, та обізвав його непристойним словом. Він, перебуваючи в стані сп`яніння, дуже обурився та почав наносити ОСОБА_5 удари, а саме наніс два удари кулаком у голову. Після цього ОСОБА_5 упав, а він продовжив наносити йому удари, а саме один удар ногою в голову та два удари ногою в область тулуба та обличчя. Після цього, їх розборонили, хто саме він не пам`ятає, ОСОБА_5 піднявся та пішов додому, а він залишився на місці. Також показав, що він щиро кається у вчиненому та шкодує, що так сталося.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 14.02.2025 приблизно о 13 год. 00 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 3, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до п. 1, 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, офіційно не працевлаштований, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимий та вчинив нове кримінальне правопорушення не відбувши покарання за попереднім вироком.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 121 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Крім того, вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2022 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку на 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку Ірпінським міським судом Київської області від 27.09.2022 року.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Судові витрати відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376, 377 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ірпінського міського суду Київської області від 27.09.2022, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 3 (три) місяці.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк його попереднього ув`язнення, а саме: з 30.10.2025 (день обрання запобіжного заходу) по день набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Речові докази:

- цифровий носій інформації (USB флеш-накопичувач) - 1 од., оптичні носії інформації (компакт-диски) - 3 од., які долучені до матеріалів кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1