Суд: Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 07 січня 2026 р.
Справа: №723/5192/25
Суддя: Посохов І. С.
Справа № 723/5192/25
Провадження № 3/723/3/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2026 року м. Сторожинець
Суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області Посохов І.С., розглянувши клопотання захисника Падецького Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Сторожинецького районного суду Чернівецької області перебуває справа про адміністративне правопорушення № 723/5192/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
08.01.2026 до Сторожинецького районного суду Чернівецької області надійшло клопотання захисника Падецького О.А. в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 723/5192/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Клопотання захисника Падецького О.А. мотивоване тим, що 10.11.2025 йому стало відомо, що ОСОБА_1 зник. Захисник зателефонував на гарячу лінію «102», а також звернувся із заявою до Подільського районного управління поліції м. Києва. Йому зателефонували з поліції Чернівецької області та повідомили, що ОСОБА_1 мобілізований і знаходиться у військовій частині НОМЕР_1 . В подальшому адвокат неодноразово звертався до органів поліції з приводу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , а також його незаконного утримання, однак у зв`язку із бездіяльністю правоохоронних органів був вимушений звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей до ЄРДР. Ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду міста Чернівців по справі № 725/10587/25 скаргу було задоволено та зобов`язано уповноважену особу Чернівецького РУП ГУПН в Чернівецькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідно до заяви адвоката Падецького О.А. від 11.11.2025 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 135, 146, 146-1, 296, 365, 397 КК України.
Крім того, 01.12.2025 адвокат звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців зі скаргою на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у зв`язку з тривалим злочином. Ухвалою слідчого судді Чернівецького районного суду міста Чернівців по справі № 725/11104/25 скаргу було задоволено та зобов`язано уповноважену особу Чернівецького РУП ГУПН в Чернівецькій області невідкладно внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі повідомлення ОСОБА_1 і адвоката Падецького О.А. від 27.11.2025 та на підставі повідомлення адвоката Падецького О.А. від 28.11.2025 та розпочати за цими заявами досудове розслідування у формі досудового слідства.
03.12.2025 до початку розгляду справи по суті до суду від ЧРУП ГУНП надійшов витяг з ЄРДР про внесення відомостей по заяві адвоката Падецького О.А. про вчинення кримінального правопорушення. На даний час ОСОБА_1 визнаний потерпілою особою відповідно до ч. 1 ст. 146 КК України в рамках кримінального провадження № 12025262020003900 від 01.12.2025. Слідчі дії в рамках кримінального провадження № 12025262020003900 від 01.12.2025 тривають. Захисник Падецький О.А. вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення № 723/5192/25 є неможливим до завершення кримінального провадження, оскільки вони пов`язані, а висновки кримінального провадження впливатимуть на результат адміністративного.
У зв`язку із цим просить зупинити провадження у справі № 723/5192/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatismutandis рішення у справі Озтюрк проти Німеччини 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати принцип аналогії найбільш близької галузі процесуального закону – кримінального процесуального права, а саме норми статті 335 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
З аналізу норми ч. 1 ст. 335 КПК України вбачається, що чинним кримінальним кримінальним процесуальним законодавством України встановлено вичерпний перелік підстав для зупинення судового провадження, серед яких відсутня така підстава для зупинення судового провадження як об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, а отже суд позбавлений можливості зупинити провадження у справі з підстави, про яку зазначає захисник.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника Падецького Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст. 335 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника Падецького Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Іван ПОСОХОВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua