Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №381/5717/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/167/26

381/5717/25

Заочне Рішення

Іменем України

07 січня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруга А.С., розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

Встановив:

06 жовтня 2025 року на адресу Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 (далі, позивач) до ОСОБА_2 (далі, відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 (далі, третя особа) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

За змістом заявлених позовних вимог стверджується, що сторони спору перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано згідно із Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2014 року по справі № 381/282/14-ц.

Сторони спору мають сина, ОСОБА_3 , який досяг повноліття та навчається на денному відділенні Київського фахового коледжу архітектури, будівництва та управління та потребує матеріальної допомоги. Після закінчення навчання в коледжі має намір продовжити навчання у вищому учбовому закладі.

У зв`язку із тим, що відповідач, не надає в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина, існують достатні підстави для стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , як повнолітньої дитини, який продовжує навчання, у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня подачі позову і до закінчення навчання, але не більше, чим до досягнення сином 23 років.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 жовтня 2025 року, справа передана для розгляду головуючому судді Самусі В.О. (а. с. 15).

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2025 року відкрито провадження в цій цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано строк для надання відзиву, відповіді на відзив на заперечень.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити.

В судове засідання відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і дату проведення судового засідання, не з`явився, конверт з ухвалою про відкриття провадження, із судовою повісткою, позовною заявою з додатками, повернувся без вручення із зазначенням працівником поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подав, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п. 2 ч . 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Отже, відповідач вважається таким, що був повідомленим про час і дату проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.

З урахуванням викладеного, на підставі приписів частини 1 статті 233 ЦПК України, суд проводить розгляд справи без участі позивачки, відповідача та третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

Ознайомившись зі змістом доводів, викладених в позовній заяві, безпосередньо дослідивши долучені до справи докази, суд встановив наступні обставин справи.

Так, судом встановлено, що сторони спору перебували у зареєстрованому шлюбі та мають повнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюб між сторонами спору розірвано згідно із Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2014 року по справі № 381/282/14-ц. Копія зазначеного судового рішення не долучена до матеріалів справи, однак інформація про справу і про ухвалене судове рішення наявна на сайті «Судова влада».

Після розірвання шлюбу з відповідачем позивачка повторно уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». Копія свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 від 22 вересня 2021 року долучена до матеріалів справи.

ОСОБА_3 досяг повноліття та навчається на денному відділенні Київського фахового коледжу архітектури, будівництва та управління на 4 курсі, спеціальність – «Монтаж, обслуговування устаткування і систем газопостачання». Строк навчання – до 31 січня 2026 року.

Зазначені обставини підтверджуються довідкою з навчального закладу № 382 від 08 вересня 2025 року (а. с. 13).

Крім цього, після закінчення навчання в коледжі ОСОБА_3 має намір продовжити навчання у вищому учбовому закладі.

Судом також встановлено, що станом на дату подання позову син сторін спору проживає та зареєстрований разом із позивачкою. Зазначена обставина підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання осіб та витягом з реєстру територіальної громади (а. с. 8, 14).

Судом не встановлено обставин щодо непрацездатності відповідача, має чи не має на утриманні інших неповнолітніх/повнолітніх непрацездатних дітей/не працездатних батьків.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що спірні правовідносин сторін спору врегульовані Сімейним кодексом України (далі, СК України).

Зокрема, правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 15 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно абзацу 1, 2 пункту 20 цієї Постанови, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Далі, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахування встановлених обставин справи та наведеного вище регулювання спірних правовідносин, суд приходить до переконання щодо задоволення позовних вимог, так як відповідач може і повинен надавати утримання повнолітньому сину, що продовжує навчання.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, зокрема той факт, що обов`язок утримання повнолітніх дітей, що продовжують навчання, є спільним обов`язком батьків, розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити частки від його заробітку (доходу) щомісячно.

Такий розмір стягнених аліментів не є надмірно обтяжливим для відповідача та, на переконання суду, сприятиме у забезпеченні утримання повнолітньої дитини відповідача, яка продовжує навчання.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує відсутність даних про неможливість виконання обов`язку по утриманню дитини відповідачем, відсутності доказів перебування на його утриманні інших осіб, як і відсутність доказів неможливості сплати позивачем аліментів у розмірі, зазначеному у позовній заяві.

Суд також бере до уваги, що відповідачем не надано жодних заперечень щодо позовних вимог.

Далі, визначаючи період стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.

Так, аліменти підлягають стягненню на період навчання дитини, яка досягла повноліття, але не більше, як до досягнення дитиною 23-го віку.

Згідно з долученою до матеріалів справи довідкою начального закладу, термін закінчення навчання ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, аліменти на його утримання повинні бути стягнені з відповідача з 06 жовтня 2025 року, дати подання позову, до 31 січня 2026 року, дати закінчення навчання сином відповідача. При цьому, у випадку подальшого продовження навчання позивачка або безпосередньо син сторін спору зможуть ініціювати питання щодо подальшого стягнення аліментів за правилами статті 199 СК України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, так як суд уточнює період, за який аліменти підлягають стягненню.

Далі, враховуючи, що той факт, що позивачка звільнена від сплати судового збору за надання позову і факт задоволення позовних вимог, суд, керуючись приписами статті 141 СК України, стягує з відповідача на користь держави суму судового збору, що мав бути сплаченим за подання позову.

З урахуванням наведеного, керуючись приписами статті 182, 199, 200 СК України, статті 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, суддя, -

Ухвалив:

Позовні вимоги – ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 жовтня 2025 року, дати звернення до суду, на період навчання – до 31 січня 2026 року, дати закінчення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у сумі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Самуха В.О.