Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №761/34095/25 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 761/34095/25

Номер провадження: 2/365/87/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 січня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Солдатової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», в особі директора Хлопкової М.С. через систему «Електронний суд» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №774703649 від 24.01.2022 року у розмірі 23221,88 грн, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.01.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 774703649 (далі - Кредитний договір) на суму 17800,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV2A49S. Перед укладенням Кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua; зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника; за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток №5); пройшов належну перевірку (верифікацію); ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), які є невід`ємною частиною кредитного договору; отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору; надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 17800,00 грн 24.01.2022 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (Додаток № 9). Додатково, на підтвердження даного факту до позовної заяви додаються Довідка та Письмові пояснення Первісного кредитора (Додаток № 10).

28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток № 12).

23.02.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-02 (Додаток №15).

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором (Додаток № 18).

Розрахунки заборгованості, підготовлені первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Кредитним договором за відповідні періоди перебування прав вимог у первісного кредитора та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відповідно наведено у додатках до позовної заяви.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить – 23221,88 грн, яка складається з: 17800,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 5421,88 грн – заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Згурівського районного суду Київської області.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено справу до розгляду по суті та визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

18 листопада 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд позовні вимоги задовольнити частково, знизити суму позову, відмовити в стягненні витрат на правничу правову допомогу в сумі 7000,00 грн за безпідставністю та відстрочити оплату.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що оскільки 24.02.2022 року розпочалося повномасштабне військове вторгнення ворога, ОСОБА_1 залишилася без роботи та була вимушена виїхати з країни. Нарахування відсотків вважає неправильним, оскільки військовий стан та повномасштабне вторгнення є непередбачуваною ситуацією, яка не сприяє заробітку коштів. Також зазначає, що має чоловіка військовослужбовця, що дає підставу списати відсотки, штрафи або пеню. Відповідачка визнає заборгованість по споживчому кредиту у розмірі 17800,00 грн та не відмовляється добровільно виконати свої зобов`язання перед позивачем, але наразі не в змозі повністю сплатити необхідну суму та перебуває у пошуку роботи. У зв`язку з цим просить суд надати можливість стягнення зазначеної суми по частинах до повного погашення з відстроченням першого платежу, що відповідатиме принципу добросовісності, дозволить зберегти її платоспроможність у період воєнного стану та відобразить бажання мирно врегулювати заборгованість.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн, ОСОБА_1 разом із відзивом додає клопотання про зменшення даних витрат, оскільки вважає зазначений розмір завищеним та необґрунтованим, зокрема, звертає увагу суду, що представник позивача не надав детального опису наданих робіт (послуг), що відповідно до постанови ВС від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17 може бути підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі. Тому просить зменшити розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесених витрат на правову допомогу з 7000,00 грн до 2000,00 грн.

25 листопада 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де він зазначає, що заперечує проти відзиву відповідача, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Алгоритм нарахування заборгованості узгоджений кредитним договором. Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані. Відповідно до Алгоритму дій споживача в ІТС ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Позичальник добровільно погодився на дані умови кредитного договору, шляхом його підписання. Також боржник своїм підписом засвідчив, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків кредитодавця та позичальника й відповідають вільному волевиявленню сторін (п.5.8. кредитного договору). Нарахування відсотків за користування кредитом відображені в наданих розрахунках ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відбувались згідно з погодженими умовами кредитного договору №774703649 від 24.01.2022 року. Згідно з п. 4.3 кредитного договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.2. цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Зокрема, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості, створені та підписані електронними підписами ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються, зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано суму стягнення відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України. До того ж представник позивача звертає увагу суду, що в розрахунках заборгованості, наданих попередніми кредиторами наявне балансове списання, що жодним чином не пов`язане з поверн6енням боржником коштів. Балансове списання – це бухгалтерська операція, яка відображає зняття з балансу фінансової установи активів або зобов`язань, що були раніше враховані в її облікових регістрах. У контексті передачі права вимоги за кредитом, балансове списання означає, що фінансова компанія більше не відображає заборгованість боржника як актив у своєму балансі, оскільки це право було передано іншому суб`єкту (фактору) внаслідок договору факторингу. Дана процедура передбачена Положеннями (стандарт) бухгалтерського обліку, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національними стандартами бухгалтерського обліку та положеннями НБУ. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Проте, відповідачем не надано: власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, а за висновками ВС, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Частиною 1 ст. 1048 ЦК України доволі чітко встановлено, що проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. І це абсолютно логічно корегує зі ст. 599 ЦК України про те, що зобов`язання діятиме допоки не буде належним чином виконане.

Щодо обставин на які посилається відповідач, представник позивача зазначає, що на підтвердження своєї позиції стосовно неможливості виконання умов договору ОСОБА_1 , остання подала до суду військове посвідчення УБД чоловіка, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 отримав відповідний статус 22.04.2025 року, але в той же час, відповідачка не надала документів, які підтверджують статус військовослужбовця чоловіка на момент укладання кредитного договору та нарахування відсотків, тому, на переконання представника позивача наразі підстав для зменшення суми заборгованості немає.

Також разом із відповіддю на відзив було додане заперечення на клопотання в якому сторона позивача стверджує, що порядок оплати послуг Адвокатського бюро зазначено в розділі 3 Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року. Згідно з п. 3.1. отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Відповідно до п. 3.6. сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання кошті на рахунок клієнта. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час – ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». До правової допомоги наданої Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» належить вивчення матеріалів справи, складання адвокатського запиту, складання клопотання про витребування доказів, а також складання позовної заяви. Вказану суму в розмірі 7000,00 грн на надання правничої допомоги зазначено в Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року. Враховуючи вищевикладене, представник позивача вважає, що сума правничої допомоги є пропорційною виконаній роботі Адвокатського бюро «Тараненко та партнери», а отже підлягає стягненню з відповідача у відповідному розмірі.

26 листопада 2025 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання вимог ухвали від 31.10.2025 року надійшла витребувана інформація.

У судове засідання сторони повторно не з`являлися, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлені належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» - директор М. Хлопкова у позовній заяві просила розгляд позовної заяви здійснювати за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи та/або заяви про розгляд справи за її відсутності не подала. Скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 24.01.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідач ОСОБА_1 уклали електронний договір № 774703649, який зі сторони позичальника підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV2A49S.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 17800 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч вісімсот грн нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – Правила).

У договорі сторони погодили, зокрема, наступні умови кредитування: кредит надається на 56 днів (п. 1.2); дисконтна процентна ставка – 251,85 % річних, що становить 0,69 % в день від суми кредиту за час користування ним (п. 1.4); базова процентна ставка – 474,50 % річних, що становить 1,3 % в день від суми кредиту за час користування ним (п. 1.4); за умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: загальні витрати за кредитом складають 7250,74 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту складає 25050,74 грн (пп. 1.6.1 п. 1.6).

Відповідно до п. 1.6 договору умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

При цьому, скасування умов про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою та початок нарахування процентів за базовою процентною ставкою на умовах, викладених у цьому договору не є зміною істотних умов цього договору (п. 1.11).

Відповідно до п. 1.7 договору повернення частини кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз на два тижні (кожні 14 днів) починаючи з першого тижня користування кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору.

Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу позичальнику необхідно повернути частину наданого в користування тіла кредиту і всі нараховані проценти за користування кредитом (п. 1.8).

Згідно з п. 1.9 договору проценти за користування кредитом в розмірі, передбаченому договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами, починаючи з першого дня користування кредитом, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника.

Згідно з Графіком платежів передбачено чотири ануїтетні платежі кожні 14 днів: 07.02.2022, 21.02.2022, 07.03.2022 та 21.03.2022.

24.01.2022 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало 17800,00 грн на картку НОМЕР_2 , яка була вказана ОСОБА_1 у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 24.01.2022, що підтверджується копією платіжного доручення, письмовими поясненнями та довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» про перерахування коштів, а також наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду від 31.10.2025 інформацією та випискою за договором № б/н за період з 24.01.2022-29.01.2022 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 24.01.2022 зараховано переказ у сумі 17800,00 грн.

Тобто, первісний кредитор - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за кредитним договором щодо надання кредиту виконав у повному обсязі.

В свою чергу, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

З розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що ОСОБА_1 жодного платежу на погашення заборгованості не внесла. До дати першого чергового платежу 07.02.2022 проценти нараховані за дисконтною процентною ставкою, а починаючи з 08.02.2022 і до 03.03.2022 – за базовою процентною ставкою. Загалом за період з 24.01.2022 по 03.03.2022 нараховано 7273,08 грн. Проте, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 04.03.2022 самостійно зменшило нараховані проценти за користування кредитом на суму 1619,80 грн, а також 08.04.2022 – на суму 231,40 грн. У підсумку заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» станом на 05.05.2022 складала 23221,88 грн, з яких: 17800,00 грн – тіло кредиту, 5421,88 грн – проценти. Проценти нараховані в межах строку кредитування, визначеного в п. 1.2 договору.

28 листопад 2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28 листопада 2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжили строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте дата укладення та номер договору залишені без змін - 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31 грудня 2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року. Дана угода є невід`ємною частиною договору.

31 грудня 2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року.

31 грудня 2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року та внесли зміни до окремих положень договору № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (тут і далі в редакції додаткової угоди № 26 від 31.12.2020), передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов`язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п. 2.2 договору факторингу зазначено, що у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює попередній.

Відповідно до п. 4.1 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.

Згідно з п. 5.3.3 Договору факторингу, фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Відповідно до умов договору, з урахуванням визначених строків дії цього Договору та Додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу на умовах визначених в договорі.

05 травня 2022 року згідно з реєстром прав вимоги № 172 від 05.05.2022 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт), на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) право вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 (порядковий номер 3921) за кредитним договором № 774703649 від 24.01.2022, заборгованість по основному боргу 17800,00 грн, заборгованість по відсотках – 5421,88 грн, загальна заборгованість 23221,88 грн. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за реєстром права вимоги № 175 від 05.05.2022 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року сума фінансування сплачена в повному обсязі, заборгованість фактора перед клієнтом – 0,00 грн.

Тобто, право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 774703649 від 24.01.2022 на загальну суму 23221,88 грн перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 05.05.2022, відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням Додаткових угод до нього).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 774703649 від 24.01.2022, дата придбання 05.05.2022, станом на 23.02.2024 складала 23221,88 грн, з яких: 17800,00 грн – тіло кредиту, 5421,88 грн – нараховані проценти. З даного розрахунку вбачається, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» в період перебування у нього права вимоги до відповідача жодних додаткових нарахувань не здійснювало.

23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНСИ» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 23/0224-01, на підставі якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 774703649 від 24.01.2022 на суму заборгованості 23221,88 грн, з яких: 17800,00 грн – тіло кредиту, 5421,88 грн – нараховані проценти, що підтверджується копією договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, копією витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 (порядковий номер 5096), копіє платіжної інструкції в національній валюті від 26 лютого 2024 року № 5703.

04 червня 2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, на підставі якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 774703649 від 24.01.2022 на суму заборгованості 23221,88 грн, з яких: 17800,00 грн – тіло кредиту, 5421,88 грн – нараховані проценти, що підтверджується копією договору факторингу № № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року, копією витягу з Реєстру боржників від 04 червня 2025 року (порядковий номер 8659), копією акту прийому-передачі реєстру боржників від 04 червня 2025 року та копіями платіжних інструкцій.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 774703649 від 24.01.2022 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на 25.06.2025 не погашена та складає 23221,88 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 17800,00 грн, прострочена заборгованість за процентами – 5421,88 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Вимоги до змісту (умов) договору про споживчий кредит визначені у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживчий кредит».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію » якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд бере уваги те, що кредитний договір підписаний позичальником електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву визнала факт укладення кредитного договору № 774703649 від 24.01.2022, отримання коштів у розмірі 17800,00 грн, та не заперечувала право вимоги позивача за цим договором. Визнає заборгованість по споживчому кредиту у розмірі 17800,00 грн. Проте, нарахування відсотків вважає неправильним, оскільки військовий стан та повномасштабне вторгнення є непередбачуваною ситуацією, яка не сприяє заробітку коштів.

Зазначає, що після повномасштабного військового вторгнення ворога вона залишилась без роботи та була вимушена виїхати з країни, проте жодних доказів на підтвердження цих обставин не надає.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При цьому, стаття 652 України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Кредитний договір є дійсним, матеріали справи не містять доказів про те, що позивач звертався до відповідача або до суду з вимогою про його зміну чи розірвання.

На рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору (обставин непереборної сили, якими можуть бути, зокрема, воєнні дії) в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки його існування: наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, що виникло на підставі договору. Про це зазначає у своїй постанові Верховний Суд від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 (провадження № 61-11710св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117823557.

Проте, кредитний договір № 774703649 від 24.01.2022 не містить положень та умов застосування наслідків форс-мажору.

Крім того, воєнний стан на всій території України введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на строк 30 діб, строк дії якого в подальшому був неодноразово продовжений, останній раз Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 жовтня 2025 року № 4643-IX, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.

З погодженого сторонами Графіку платежів судом встановлено, що перші два чергові платежі – 07.02.2022 та 21.02.2022 припали на період до початку повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану, проте ОСОБА_1 і до введення воєнного стану в Україні не виконувала свої зобов`язання за договором.

Крім того, відповідач зазначає, що має чоловіка військовослужбовця, що дає підстави списати відсотки, штрафи або пеню, на підтвердження чого надає копію свідоцтва про шлюб та копію посвідчення учасника бойових дій, виданого її чоловіку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Жодних доказів того, що в період нарахування процентів за кредитним договором № 774703649 з 24.01.2022 по 03.03.2022 чоловік ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця ОСОБА_1 не надала.

Крім того, стаття 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинна редакція частини 15 якої передбачає пільги дружинам (чоловікам) військовослужбовців щодо ненарахуння штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом, неодноразово зазнавала змін.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла станом на дату укладення кредитного договору 24.01.2022 та в період нарахування процентів за користування кредитом – з 24.01.2022 по 03.03.2022) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Тобто, у цей період зазначені пільги не поширювались на дружин (чоловіків) військовослужбовців.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, як кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, наведені у справі аргументи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, керуючись засадами верховенства права, суд встановив, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 774703649 від 24.01.2022, на підставі та на умовах якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 17800,00 грн. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за цим договором не виконувала внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 23221,88 грн, з яких: 17800,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 5421,88 грн – заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Позивач ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» в результаті факторингового ланцюга набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 774703649 від 24.01.2022 на загальну суму 23221,88 грн, з який: 17800,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 5421,88 грн – заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Проценти за користування кредитом нараховані первісним кредитором в межах строку кредитування та відповідно до умов договору.

Доказів на спростування позовних вимог відповідач не надала та визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 17800,00 грн.

Обставини, на які посилалась відповідач як на підставу звільнення її від сплати нарахованих процентів за користування кредитом, не обґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд вбачає за необхідне позов задовольнити повністю.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення оплати боргу, суд зазначає наступне.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що наразі не працює, шукає роботу і не в змозі повністю сплатити необхідну суму, тому просить відстрочити перший платіж протягом року.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Крім того, відповідно до ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

З вищевказаних норм ЦПК України вбачається, що обставини, на які сторона посилається як на підставу для відстрочення чи розстрочки виконання судового рішення мають бути доведені належними, допустимими та достатніми доказами.

Проте, відповідач ОСОБА_1 жодних доказів на підтвердження зазначених у відзиві обставин не надала. Крім того, те, що відповідач не працює не може вважатися самостійною та беззаперечною обставиною, яка свідчить про неможливість виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки, особа може мати інші джерела доходів окрім заробітної плати.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд наразі не вбачає підстав для задоволення вимоги відповідача про відстрочення виконання рішення.

У той же час, суд звертає увагу відповідача ОСОБА_1 на те, що вона не позбавлена права звернутися до позивача з питанням договірного узгодження розстрочки чи відстрочки сплати заборгованості, а також, права звернутися до суду з обґрунтованою заявою про відстрочення або розстрочку виконання рішення на стадії виконання судового рішення.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, визначений в підпункті 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та розрахований з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422,40 гривень (а.с. 189 – платіжна інструкція).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» з додатком № 1 «Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025», копію додаткової угоди № 257700711342 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, якою клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо боржника ОСОБА_1 (номер кредитного договору 774703649 від 24.01.2022; копію акта прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на загальну суму 7000,00 грн, який містить перелік наданих послуг; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І. № 4956 від 24.04.2012; копію довіреності від 05.06.2025.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 подала клопотання про зменшення понесених витрат на професійну правничу допомогу, які вважає завищеними та необґрунтованими. Зокрема, зазначає, що представник позивача не надав детального опису наданих послуг. Та просить зменшити понесені позивачем витрати на правову допомогу з 7000,00 грн до 2000,00 грн.

Представник позивача подав свої заперечення на клопотання відповідача, де зазначив, що заявлений розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та доведеним. Відповідно до п. 3.6 договору про надання правничої допомоги сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З наданої представником позивача Акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 вбачається, що адвокатом надано послуги з вивчення матеріалів справи – 2 год. 1000,00 грн, складання позовної заяви – 2 год. 5000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів – 1 год. 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів – 1 год. 500,00 грн. Договором передбачена оплата послуг після фактичного надходження стягнутих на користь позивача коштів на рахунок ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію реальності, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, у справі було заявлено клопотання про витребування доказів, а також, наявна копія адвокатського запиту та відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на цей запит.

Представником відповідача, аргументуючи неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, не надав суду жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, які б свідчили про те, що витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката є завищеними та не відповідають критеріям, визначним у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З огляду на вище зазначене, суд вбачає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. 3, 11, 207, 514, 526, 599, 611, 625-628, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 774703649 від 24.01.2022 у розмірі 23221,88 грн (двадцять три тисячі двісті двадцять одна гривня 88 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ: 43541163, рахунок: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» - 21133352, МФО 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Т.М. Солдатова