Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №352/2877/25 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2877/25

Провадження № 2-а/352/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

за участю: представника відповідача Горблянського С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

16.12.2025 року представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що постановою №1949 від 20.11.2025 року, яку позивач отримав поштою 03.12.2025 року, по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Мотивами постанови було те, що позивач, будучи військовозобов`язаним та маючи висновок військово-лікарської комісії «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» не перепройшов ВЛК до 05.06.2025 року для визначення належного ступеню придатності до служби в ЗСУ. Вважає вказану постанову незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до посвідчення КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» позивач є пацієнтом, який отримує наркотичний лікарський засіб ЗПТ для самостійного прийому або в лабораторних умовах. Окрім цього, зазначив, що тримісячний строк притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до вказаної постанови сплив 06.09.2025 року. Зауважив, що постанова №1949 від 20.11.2025 року складена на невідому особу, а саме: ОСОБА_1 , натомість як ім`я позивача – ОСОБА_1 .

Звернув увагу на те, що обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби не встановлено ані Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ані Законом України «Про оборону України», ані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Крім того вказав, що постанова №560 від 16.05.2024 року, яка була прийнята на виконання Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить конкретного терміну проходження повторного медичного огляду, а пов`язує проходження такого обліку із закінченням строку дії довідки (постанови) ВЛК.

Тому просить скасувати постанову №1949 від 20.11.2025 року.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, в якому із позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованим та безпідставним.

Вказав, що громадянин ОСОБА_1 , 03.11.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У ході перевірки облікових даних було встановлено, що громадянин в останнє проходив медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в 2001 році. За результатом проходження ВЛК визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Таким чином встановлено, що позивач до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в порушення пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX. У зв`язку із цим відносно позивача було складено уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №936 від 03.11.2025 року. Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, проте подав заяву в якій зазначив, що є порушником правил військового обліку та визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, зобов`язується не оспорювати допущене порушення. Також в заяві просив здійснювати розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності без його участі. На підставі встановлених обставин ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №936 від 03.11.025, яким на позивача накладено штраф в сумі 17000 грн.

Щодо доводів представника позивача про те, що датою виявлення правопорушення є 05.06.2025, зазначив, що то таке не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до долученого витягу з книги протоколів призовної комісії від 05.10.2001, висновок про обмежену придатність до військової служби позивач отримав ще в 2001 році та вказані відомості зберігалися в книзі протоколів. Факт наявності такого висновку ВЛК виявлено в момент опрацювання згаданих книг та подання електронного звернення до органів національної поліції 10.10.2025, що підтверджується долученим витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з АІТС «Оберіг».

Що стосується складення постанови не на позивача « ОСОБА_1 », а на невідому особа « ОСОБА_1 », то в даному випадку має місце зазначення прізвища, імені та по батькові позивача в родовому відмінку.

Щодо посилань представника позивача на те, що законодавство на підставі якого позивача притягнуто до відповідальності не відноситься до законодавства з питань оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації вказав, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX стосується виконання військового обов`язку, а саме належного військового обліку в частині визначення ступеня придатності саме до військової служби. Тому зазначені доводи представника позивача не можуть слугувати підставою для скасування спірної постанови.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Суд відповідно до вимог ч.3 ст.268 КАС України розглянув справу за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у позові відмовити.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 22.12.2025 року відкрито провадження за адміністративним позовом в порядку спрощеного провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано докази.

Ухвалою суду від 08.01.2026 року задоволено клопотання представника позивача та поновлено строк звернення до суду із даним позовом.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №1579/24 позивач являється пацієнтом відносно якого прийнято рішення про видачу наркотичного лікарського препарату ЗПТ за рецептом або безпосередньо з місця надання ЗПТ для самостійного прийому в амбулаторних умовах. Термін дії посвідчення з 28.05.2024 по 28.05.2029 року (а.с.15).

Згідно копії витягу з книги протоколів призовної комісії від 05.10.2001 року (Протокол №4), громадянин ОСОБА_1 , 1981 року народження, рішенням призовної комісії згідно з з положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у ЗСУ визнаний по ст. 54-Б Гр.І Нак. МОЗ №2 від 1999 року непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.47).

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «Оберіг» відносно ОСОБА_1 порушення військового обліку виявлено 10.10.2025 року (а.с.49).

Згідно протоколу №936 про адміністративне правопорушення від 03.11.2025 року складеного відносно ОСОБА_1 : під час звірки облікових даних було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним та маючи висновок ВЛК: «непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час» не перепройшов до 5 червня 2025 року для визначення належного ступеню придатності до служби у ЗСУ, тобто не виконав вимоги пункту 2 Розділу «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» і абз. 4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Розгляд справи було призначено на 11:30 год. 20.11.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб. №11. Протокол підписаний особистими підписами ОСОБА_1 та офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с.44).

20.11.2025 року ОСОБА_3 підписав заяву, адресовану начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій він визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 с. 210-1 КУпАП та просив розгляд справи здійснювати без його участі (а.с.46 зв).

20.11.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_4 виніс постанову №1949 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої установив: Громадянин ОСОБА_1 , 03.11.2025 доставлений працівниками поліції як порушник правил військового обліку. Під час звірки облікових даних було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним та маючи статус по військово-лікарській комісії "неприданий в мирний час, обмежено придатний у воєнний час" не перепройшов повторно військово-лікарську комісію до 05.06.2025 для визначення належного ступеня придатності до служби у Збройних силах України, тобто не виконав вимоги п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" і абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що був складений протокол № 936 від 03.11.2025 року. Розгляд справи призначено на 11:30 год 20.11.2025 року.

Справа розглядається в порядку в порядку ст. 279-9 КУНАД. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено, що громадянин ОСОБА_5 будучи військовозобов`язаним та маючи статус по військово-лікарській комісії "непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час" не перепройшов військово-лікарську комісію до 05.06.2025 для визначення належного ступеня придатності до служби у Збройних силах України, тобто не виконав вимоги п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" і абз. 4 ч. 1 ст. 22 3 "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію". Обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення передбачені ст. 34 КУПАП або відомості про такі обставини відсутні. Згідно вимог ч. 7 ст. 38 КУПАП строки притягнення до адміністративної не закінчилися, так як 3-х місячний термін з моменту адміністративного правопорушення не пройшов. Вчинене громадянином Шпирком правопорушення відбулося в періоду дії особливого період згідно Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 р. Враховуючи вище викладене громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП (а.с.16).

Вказана постанова була надіслана ОСОБА_1 поштовим зв`язком та отримана ним, згідно відстеження поштового відправлення 03.12.2025 року (а.с.18).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№3621-IXвід 21.03.2024).

Зміни були внесені, зокрема, до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами), а саме до статей 14 та 26. Внаслідок таких змін поняття «обмежена придатність» для визначення придатності особи до військової служби, виключене.

Абзацом 2 Прикінцевих положень Закону №3621-IX від 21.03.2024 визначено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так судом встановлено, що згідно протоколу призовної комісії від 05.10.2001 року (Протокол №4), громадянин ОСОБА_1 , 1981 року народження, рішенням призовної комісії визнаний по ст. 54-Б Гр.І Нак. МОЗ №2 від 1999 року непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Позивач не заперечує, що факт визнання його обмежено придатним до військової служби у 2001 році мав місце.

Підставою винесення оскаржуваної постанови зазначено невиконання обов`язку щодо проходження позивачем, як громадянином, який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Законом №3621-IX від 21.03.2024, повторного медичного огляду до 05.06.2025 року.

Разом з тим, оскільки таке поняття як «обмежена придатність» виключене із Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", законодавець передбачив обов`язок громадян, які належали до категорії з «обмеженою придатністю», пройти повторний медичний огляд для визнання придатності до військової служби з урахуванням внесення змін законодавства, а саме до 05.062025 року.

Неухильне дотримання кожним законів України передбачено ст. 68 Конституції України.

Як вбачається із доводів представника позивача та доданих ним письмових доказів, з часу набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№ 3621-IX від 21.03.2024), тобто, з 04.05.2024 по 05.06.2025, повторно медичний огляд ОСОБА_1 не проходив.

Отже, на ОСОБА_1 , як на особу, визнану обмежено придатною до військової служби до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№3621-IXвід 21.03.2024), покладався обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05.06.2025, шляхом самостійного звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Оскільки позивач самостійно не вжив заходів щодо отримання направлення на ВЛК для походження повторного медичного огляду до 05.06.2025 і такий огляд не проходив, відповідно в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Окрім цього, за змістом ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно даних в системі "Оберіг" (а.с.49) порушення військового обліку було виявлене 10.10.2025 року, відтак притягнення порушника до адміністративної відповідальності вчинено в межах строку, визначеного ст.38 КУпАП.

Щодо невірного, на думку представника позивача, зазначення у оскарженій постанові даних позивача, то суд вважає, що такі твердження є безпідставними, так як прізвище заазначене у родовому відмінку.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За вищевикладених обставин, суд вважає, що доводи позовної заяви є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

VІ. Судові витрати.

Згідно статті 139 КАС оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то судовий збір з відповідача, не стягується.

На підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. 38, ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Рішення складене в повному обсязі 08.01.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.