Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №342/1101/25 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1101/25

Провадження № 2/342/136/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Матієк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Городенка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , в якому просить ухвалити судове рішення, яким розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 06 листопада 1999 року виконавчим комітетом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 15. Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони втратили взаєморозуміння та повагу, через те, що мають різні уявлення про побудову сімейних відносин та ведення спільного господарства. Позивач зазначає, що відповідач систематично зловживає спиртними напоями та, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, безпідставно вчиняє скандали, під час яких обзиває та принижує її, погрожує фізичною розправою. Позивач неодноразово була змушена звертатися в органи поліції з метою припинення протиправних дій відповідача. Така його поведінка зробила атмосферу у їхній сім?ї нестерпною. Зазначає, що від цього страждають їхні діти, а тому збереження цього шлюбу суперечить як її, так і інтересам дітей.

Позивач повідомляє, що в шлюбі у них народилося четверо дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Окрім того, позивач зазначає, що її дошлюбним прізвищем було « ОСОБА_8 », після рестрації шлюбу вона взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_3 ». У 2004 році відповідач з особистих причин змінив ім?я з ОСОБА_9 на ОСОБА_2 . Відповідні зміни були внесні до їхнього свідоцтва про шлюб та до свідоцтв про народження дітей.

Оскільки їхня сім`я втратила цінність для них, спроби зберегти сімейні

відносини не дали результату, то позивач бажає припинити шлюб. Зазначає, що відповідач проявляє зневагу до неї, нехтує інтересами сім?ї, не надає їй допомоги у веденні спільного господарства, не приймає участі в утриманні їхніх дітей. Відповідно, їх відносини втратили риси, притаманні для сімейного союзу. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем порушує її права, і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у звязку з чим наполягає на його розірванні, строк для примирення просить не надавати.

Позивач повідомляє суд, що раніше вже зверталася до суду з позовом про розірвання шлюбу, проте відповідач вмовив її залишити його без розгляду, пообіцявши змінити свою поведінку. Проте, з часом їх сімейне життя лише погіршилося, а ставлення відповідача до сім?ї стало агресивним. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 141, 175-177 ЦПК України, ст.ст. 29, 104, 105, 110-112,160,161 Сімейного кодексу України, просить суд розірвати шлюб.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання в справі призначено на 10 грудня 2025 року о 09:30 год в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (зал судових засідань №2, вул. Героїв Євромайдану, 7, м. Городенка).

Учасники справи в судове засідання 10 грудня 2025 року не з`явилися. Судове засідання відкладено на 08 січня 2026 року о 9:40 год, у зв`язку із неявкою відповідача до суду, який про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштового відправлення (судової повістки) за зареєстрованою адресою місця проживання.

Згідно з повідомленням Чернелицької сільської ради № 923 від 14.11.2025, отриманого на запит суду, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

На адресу суду від позивача– ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просила суд розгляд даної справи проводити без її участі; зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає, збереження сім`ї вважає неможливим за жодних обставин, а тому просить строку для примирення не надавати; на заочний розгляд справи згідна.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався та будь-яких інших заяв, клопотань не надавав. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористався.

Разом з цим, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому днем вручення судової повістки є зокрема день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження згідно з гл. 10 Розділу ІІІ ЦПК України. Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено та прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 06 листопада 1999 року виконавчим комітетом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, про що 06 листопада 1999 року складено відповідний актовий запис №15, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 17 лютого 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області.

У шлюбі в сторін народилося четверо дітей: дочка –

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07 лютого 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області; дочка – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданим 07 лютого 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції в Івано-Франківській області; дочка – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим 15 червня 2007 року виконавчим комітетом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області; син – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданим 22 жовтня 2012 року Далешівською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області.

Статтею 51 Конституції України та статтею 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже положення статті 51 Конституції України та статті 24 СК України відповідають Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, відповідно до статті 12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, статтею 5 Протоколу № 7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Аналогічні положення містить стаття 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

З роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно з частиною другою статті 18, статтею 51, частиною третьою статті 56, частиною першою статті 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

При вирішенні позову про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими. Відповідач в судове засідання не з`явився для дачі особистих пояснень, а також не подав до суду письмової заяви/пояснення чи заперечення з приводу розірвання шлюбу.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено в нормах Сімейного кодексу України.

Згідно із частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що сім`я розпалася повністю, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, позивач та відповідач не підтримують шлюбних стосунків, їх шлюб носить лише формальний характера, а відповідач в судове засідання не з`явився для дачі особистих пояснень, та не подав до суду письмової заяви/пояснення чи заперечення з приводу розірвання шлюбу, то суд приходить до висновку, що позов про розірвання шлюбу слід задовольнити, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , розірвати.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Зважаючи на прохання позивача, суд вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «ОСОБА_3 ».

На підставі викладеного, ст.ст.112-115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-283, 352-355 ЦПК України, , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 06 листопада 1999 року виконавчим комітетом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 15 від 06 листопада 1999 року.

Після розірвання шлюбу залишити позивачу – ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_3 ».

Шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Судове рішення складене 08.01.2026.

Суддя: Федів Л. М.