Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №285/5883/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/5883/25

провадження у справі № 2-а/0285/5/26

08 січня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Васильчук Л. Й.,

за участю секретаря Букши О. В.,

розглянувши адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін

за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник позивача адвокатМикитюк Віктор Володимирович

до Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №5933610 від 14.10.2025 (далі - Постанова) в справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським Звягельського районного відділу ГУНП в Житомирській області, сержантом поліції Кобилянським В. Р. стосовно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що Постановою від 14.10.2025 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 грн. Вважає, що Постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою. Зазначає, що в день винесення Постанови автомобіль був припаркований по вул. Соборності, 23 за, приблизно, 10 м до пішохідного переходу. Потім почав повільно рухатися у смузі, в якій був припаркований, водночас увімкнувши покажчик лівого повороту та спостерігаючи у дзеркало як рухається по паралельній зліва смузі позаду поліцейський автомобіль. Побачивши, що автомобіль поліцейських пригальмував, надаючи йому можливість виїхати зі своєї смуги руху на смугу зліва, він перестроївся ліворуч і їхав попереду поліцейського автомобіля. Проїхавши кілька сотень метрів, повернувши праворуч, поліцейський автомобіль сигналізацією повідомив про намір зупинити його автомобіль. ОСОБА_1 зупинив автомобіль, до нього підійшли поліцейські, не представилися і почали відразу розмову про неправильно припаркований автомобіль. Незрозуміло, як вони могли визначити відстань від його припаркованого автомобіля до пішохідного переходу, коли їхній автомобіль знаходився біля двадцяти метрів позаду авто ОСОБА_1 , водночас автомобіль останнього вже перебував у русі. До припаркованого автомобіля поліцейські не підходили, не бачили як він був припаркований і зробили упереджений висновок про неправильне паркування.

Ухвалою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17.11.2025, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Правом подати відзив відповідач не скористався. Копія ухвали про відкриття провадження була отримана представником відповідача 18.11.2025.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами ст.46 КАС України сторонами у справі є позивач та відповідач.

При цьому, п.9 ч.1 ст.4 КАС України встановлює, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесення працівниками поліції постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно зі ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідачем у справі зазначено Звягельський районний відділ поліції ГУНП в Житомирській області.

В силу п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно п.8 ч.1 ст.23 Закону №580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.122, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про Національну поліцію" систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Приписами п.3 ч.1 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, та передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Відповідно до ст.ст.25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас, позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

В постановах від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а, від 17 червня 2020 року по справі №127/6881/17 та від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Так, органом Національної поліції у даній справі є Головне управління Національної поліції в Житомирській області, від імені якого діє поліцейський Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області сержант поліції Кобилянський В. Р., уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Однак, Головне управління Національної поліції в Житомирській області як суб`єкт владних повноважень до участі у розгляді цієї адміністративної справи позивачем залучений не був, клопотань про заміну неналежного відповідача до суду також подано не було.

Необхідно відзначити, що у суду не має переважного права на зміну сторін у справі за власною ініціативою, а тому суд повинен розглядати позов в межах позовних вимог визначених позивачем.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що ухвалою від 30.10.2025 у даній справі позовну заяву представника позивача Микитюка В. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 було залишено без руху, вказано на необхідність усунення недоліків, зокрема, уточнення складу учасників по справі.

Незважаючи на наведене, позивач не скористався своїм правом на заміну відповідача/залучення співвідповідача у цій справі.

Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з цим суд не з`ясовує інші обставини справи, оскільки від них не залежить вирішення спору, так як позов подано до неналежного відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297, 325 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник позивача - адвокатМикитюк Віктор Володимирович до Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Й. Васильчук