Вирок від 07 січня 2026 р. у справі №295/11175/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11175/25

Категорія 17

1-кп/295/256/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1202506060001147 від 17.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, непрацюючого, одруженого, дітей на утриманні немаючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участі учасників судового засідання:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2025 близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_3 перебував за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_5 , а саме в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де вони спільно вживали алкогольні напої.

В цей день, час, місці та за вказаних обставин на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та словесного конфлікту у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості, перебуваючи в кімнаті цієї ж самої квартири, штовхнув ОСОБА_5 , внаслідок чого він втратив рівновагу та впав на телевізор, який знаходився на тумбочці та в подальшому впав на підлогу.

Продовжуючи свій злочинний умисел, не дивлячись на те, що ОСОБА_5 лежить на підлозі на спині та не чинить опору, ОСОБА_3 взяв до рук молоток та затиснувши у кулаку правої руки металеву частину молотка, при цьому дерев`яне руків`я знаходилось вздовж його правого передпліччя, підійшов до нього та наніс цим кулаком три удари в лобну частину голови ОСОБА_5 , після чого на прохання останнього покинув вказану квартиру.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран в лобній ділянці ліворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; черепно-мозкової травми у вигляді вдавленого перелому правої тім`яної кістки з переходом на потиличну кістку, геморогічного забою лівої лобної ділянки м`яких тканин, забою м`яких тканин лівої тім`яної ділянки, що ускладнилось пневмоцефалією (наявність повітря в черепі), які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_3 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 за пред`явленим обвинуваченням винним себе визнав повністю, суду пояснив, що 16.07.2025 приблизно о 22 годині перебуваючи вдома у потерпілого в м. Житомирі по вул. І.Мазепи, посварились і на ґрунті сварки штовхнув потерпілого, який в подальшому впав, а потім затиснувши у кулаку правої руки металеву частину молотка, при цьому дерев`яне руків`я знаходилось вздовж його правого передпліччя, підійшов до нього та наніс цим кулаком три удари в лобну частину голови ОСОБА_5 .

У судовому засіданні з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.

Тому, враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини справи.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим високий, ризик небезпеки для суспільства дуже високий.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілому (що останній усно підтвердив у судовому засіданні).

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за наявності інших обтяжуючих покарання обставин не пред`являлось.

Суд виходить з того, що санкція частини 1 статті 121 КК України не передбачає іншого виду покарання окрім позбавлення волі, а тому застосовує до обвинуваченого покарання в межах санкції частини статті.

З врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, інших зазначених судом обставини, позиції потерпілого, який просив обвинуваченого покарати не суворо, оскільки обвинувачений вибачився, шкоду відшкодував, суд приходить до твердого переконання про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому застосовує ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього додаткові зобов`язання відповідно до ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід не обраний, підстави для обрання – відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 615 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов`язки передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_3 попереднє ув`язнення 17.07.2025 в строк покарання з розрахунку день за день.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира № 295/9979/25 від 23.07.2025 та 295/9980/25 від 23.07.2025 на речові докази, а речові докази: шорти чорного кольору зі слідами РБК, що належать ОСОБА_3 , молоток, металеву частину молотка без ручки, дерев`яну частину молотка зі слідами РБК, 2 скляні пляшки, змив з підлоги, виріз з килима, 2 скляні чарки, які належать ОСОБА_5 – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту проголошення вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1