Постанова від 17 грудня 2025 р. у справі №454/679/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 454/679/24 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т. В.

Провадження № 22-ц/811/3129/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Мікуш Ю.Р., Шандри М.М.

секретаря: Заяць Я.І.

з участю: ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: орган опіки та піклування Великомостівської міської ради Львівської ради, про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки.

Заяву мотивував тим, що є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю першої Б групи з дитинства безтерміново.

Вказував, що його брат з дитинства обмежений в самообслуговуванні, здатності до спілкування та контролювання своєї поведінки, у зв`язку з чим потребує стороннього догляду та допомоги, що є підставою для визнання його недієздатним.

Оскільки їхній батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а мати, ОСОБА_6 , є пенсіонером за віком, він єдиний з членів сім`ї може бути призначений опікуном ОСОБА_3 , у випадку визнання його недієздатним.

З наведених підстав просив:

-визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним;

-призначити над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи: Органу опіки і піклування Великомостівської міської ради Львівської області, про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, - задоволено частково.

Визнано ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним.

Встановлено над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Тимчасово покладено обов`язки опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікунську раду виконавчого комітету Великомостівську міську раду Львівської області.

Строк дії рішення визначено тривалістю 2 (два) роки з моменту набрання ним законної сили.

Рішення суду Сокальського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року в частині відмови у призначенні опікуном оскаржили ОСОБА_1 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 .

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі покликається на те, що його брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю першої Б групи дитинства безтерміновою страждає стійким психічним розладом у формі помірної розумової відсталості, не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього догляду та допомоги.

Оскільки їхні батьки померли, а інших близьких родичів немає, він єдиний, хто виявив бажання бути опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Великомостівської міської ради Львівської області від 13 червня 2025 року № 81 орган опіки та піклування надав подання про доцільність призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наявність у нього відстрочки від військової служби у зв`язку з бронюванням свідчить про відсутність зловживань у питанні вибору опікуна під час дії воєнного стану.

З наведених підстав просить рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року в частині відмови у призначенні над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким ці вимоги заяви задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в апеляційній скарзі покликається на те, що відмовивши у призначенні над недієздатною особою опікуна, суд першої інстанції допустив надмірний формалізм у вирішенні даного питання.

Визнавши ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та не призначивши йому опікуна, суд позбавив його юридичного захисту через відсутність особи, яка може здійснювати над ним опіку та вчиняти від його імені правочини.

Крім того, судом не з`ясовано наявність в опікунської ради можливості виконувати обов`язки опікуна, відтак не враховано інтереси недієздатного.

Опікунська рада при виконавчому комітеті Великомостівської міської ради є консультативно-дорадчим органом при органі опіки та піклуванні та не має повноважень здійснювати опіку над недієздатними особами.

З наведених підстав просить рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на підтримання доводів апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що заявник є особою молодого призовного віку, виявив бажання стати опікуном свого брата лише після оголошення на території України мобілізації та воєнного стану, відтак відсутні підстави для призначення його опікуном над недієздатним братом ОСОБА_3 .

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з наступних мотивів.

Статтею 30 ЦК України передбачено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом (ч. 2 ст. 39 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим Батуринською сільською радою Сокальського району Львівської області, підтверджується, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 , виданим Пенсійним фондом України 19 серпня 2009 року, підтверджується, що ОСОБА_6 є пенсіонером за віком.

Місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровано в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується штампами в паспортах серія НОМЕР_5 , виданим Сокальським РВ ГУМВС України у Львівській області 26 червня 2008 року, та серія НОМЕР_6 , виданим Сокальським РВ УМВС України у Львівській області 31 січня 2007 року.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серія ЛВА-1 № 427336 від 28 квітня 2009 року ОСОБА_3 встановлена перша «Б» група інвалідності з дитинства безтерміново.

Крім того, МСЕК надано висновок про те, що ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду та нагляду.

Згідно з висновком експерта № 163 від 03 лютого 2025 року, складеним Львівською філією судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України», за результатами судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним стійким психічним розладом у формі помірної розумової відсталості в ступені імбецильності, за своїм психічним станом нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Рішенням виконавчого комітету Великомостівської міської ради Львівської області від 13 червня 2024 року № 81 затверджено подання про доцільність призначення ОСОБА_1 , 1989 року народження, опікуном над ОСОБА_3 , 1991 року народження.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 56 ЦК України).

За підпунктом 4 пункту б) частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціального захисту населення належать делеговані повноваження щодо вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.

Згідно із статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною першою статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Стаття 64 ЦК України передбачає, що опікуном чи піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Зміст подання, наданого опікунською радою при виконавчому комітеті Великомостівської міської ради Львівської області, свідчить про те, що ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю першої групи та потребує стороннього догляду, проживає разом з матір`ю ОСОБА_6 та братом ОСОБА_1 , однак лише ОСОБА_1 виявив бажання бути опікуном ОСОБА_3 , маючи таку можливість та фактично здійснюючи догляд за братом.

Крім того, ОСОБА_1 , звертаючись із заявою про розгляд питання щодо призначення його опікуном недієздатного брата надав опікунській раді при виконавчому комітеті Великомостівської міської ради Львівської області, в тому числі, і витяг з наказу Міністерства економіки України щодо надання йому відстрочки від військової служби у зв`язку з його бронюванням строком на шість місяців.

При цьому, опікунська рада при виконавчому комітеті Великомостівської міської ради Львівської області на підставі поданих документів, зокрема довідки № 43 від 13 березня 2024 року, виданої КНП «Центр ПМД Великомостівської міської ради», дійшла висновку про те, що ОСОБА_6 не може бути опікуном її сина ОСОБА_3 , оскільки вона є людиною похилого віку, стан її здоров`я погіршується, вона хворіє еринтогенним цирозом печінки клас А, ліматозом підшлункової залози, ерозивним гастритом, цукровим діабетом II тип, багатовузловим зобом, а серйозні та прогресуючі хвороби потребують тривалого постійного лікування та зменшення фізичного навантаження, у зв`язку з чим вона не зможе належним чином доглядати за сином.

Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 , виданим Великомостівською міською радою Львівської області, підтверджується, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Задовольняючи частково вимоги заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатним, суд врахував, окрім іншого, висновок № 163 від 03 лютого 2025 року Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», з якого вбачається, що ОСОБА_3 страждає стійким хронічним психічним розладом у формі помірної розумової відсталості в ступені імбецильності, за своїм психічним станом нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а відтак потребує опіки.

Аналіз змісту частини 1 статті 300 ЦПК України свідчить про те, що суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, одночасно встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.

Отже, при ухваленні рішення суду про визнання особи недієздатною обов`язком суду є встановити над цієї особою опіку і призначити їй опікуна.

Згідно з довідкою № 23-к/304 від 08 серпня 2025 року, виданою відокремленим підрозділом «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля», ОСОБА_1 працює у відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» електрослюсарем підземним.

Витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 08 серпня 2025 року підтверджується, що ОСОБА_1 надана відстрочка від військової служби до 25 грудня 2025 року у зв`язку з бронюванням.

Витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 15 грудня 2025 року підтверджується, що ОСОБА_1 надана відстрочка від військової служби до 08 грудня 2026 року у зв`язку з бронюванням.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про те, що звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язане з намаганням уникнути мобілізації, є помилковими, оскільки у заявника і так наявна відстрочка від військової служби, надана йому відповідно до норм чинного законодавства.

Оскільки батьки недієздатного ОСОБА_3 померли, у нього серед родичів першого ступеня спорідненості є лише брат ОСОБА_1 , який звернувся із заявою про призначення його опікуном та належним чином може виконувати обов`язки опікуна недієздатного брата, з яким проживає.

При призначенні опікуна слід якнайкраще враховувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2025 року у справі № 727/5306/24 та постановах Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі 712/10043/20 та від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22.

Беручи до уваги те, що відповідно до частини 3 статі 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном чи піклувальником лише за її письмовою заявою, те, що із заявою про призначення опікуном ОСОБА_3 звернувся його брат ОСОБА_1 , який є єдиним близьким родичем першого ступеня споріднення з недієздатним, пов`язаний з ним родинними відносинами, проживає разом з ним та здійснює за ним постійний догляд, зважаючи на перебування у близьких сімейних відносинах та особисті приязні взаємини, враховуючи подання опікунської ради при виконавчому комітеті Великомостівської міської ради Львівської області про доцільність призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що ОСОБА_1 не є тією особою, яка відповідно до статті 64 ЦК України не може бути опікуном, і здатний виконувати опікунські обов`язки стосовно недієздатного ОСОБА_3 , має відстрочку від військової служби у зв`язку з бронюванням та можливість дбати про підопічного, створити йому необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням, що сприятиме нормальному життєзабезпеченню підопічного, колегія суддів приходить до висновку про те, що опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід призначити ОСОБА_1 .

У зв`язку з вищенаведеним, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_3 та тимчасового покладення обов`язків опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікунську раду виконавчого комітету Великомостівської міської ради Львівської області - слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 12 серпня 2025 року в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та тимчасового покладення обов`язків опікуна над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікунську раду виконавчого комітету Великомостівської міської ради Львівської області - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті рішення суду - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 08 січня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Шандра М.М.