Вирок від 07 січня 2026 р. у справі №593/1830/25 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-кп/593/48/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" січня 2026 р. Бережанський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2024 року за № 12024216050000151 щодо обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лапшин Бережанського району Тернопільської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , розлученого, має на утриманні троє дітей, які не досягли повноліття, освіта середня, не працюючого, не депутата, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом досудовим розслідуванням встановлено, що 19.07.2024 року близько 10 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебували на вулиці Львівській, неподалік житлового господарства № 70 в м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, 19.07.2024 року близько 10 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на вулиці Львівській, неподалік житлового господарства № 70 м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, на ґрунті виниклих неприязних відносин, піднявши із землі долонею правої руки камінь, кинув його в ОСОБА_4 , поціливши в потиличну частину голови останнього, чим спричинив ОСОБА_4 забійну рану потилично-тім`яної ділянки волосистої частини голови, яка за ступенем тяжкості належить до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я - 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Такі дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, за ознаками: умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Як вбачається із обвинувального акту, в ньому прокурор заявив клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні з урахуванням тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені у результаті досудового розслідування обставини і згідний на розгляд обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути цей обвинувальний акт у кримінальному провадженні у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності його захисника ОСОБА_5 , де обвинувачений беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, наведеними у обвинувальному акті, та згідний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також у вказаній заяві ОСОБА_3 вказав, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про те, що відповідно до ч.2 ст. 302, та ч.1 ст. 394 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 про те, що він не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, зміст обставин встановлених у кримінальному провадженні йому зрозумілий, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; подав заяву, в якій він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; матеріали кримінального провадження не дають підстав сумніватися в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, яке міститься у обвинувальному акті, а також заяви потерпілого ОСОБА_4 , - суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку спрощеного провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, зокрема, заяву обвинуваченого, заяву потерпілого, матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що в обвинувальному акті обвинувачення сформульовано на підставі встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, у зв`язку з чим суд дії ОСОБА_3 , - кваліфікує за ч.2 ст. 125 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 125 КК України, належать до кримінальних проступків.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 125 КК України, суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, який не судимий, має на утриманні троє дітей, які не досягли повноліття, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває; обставину, яка пом`якшує покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), відсутність обставин, які обтяжують покарання, - приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 126 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 75 (сімдесяти п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275,00 грн. (одну тисячу двісті сімдесят п`ять гривень нуль копійок).

На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: