Вирок від 07 січня 2026 р. у справі №450/6104/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/6104/25 Провадження № 1-кп/450/309/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні ч.5 ст.407 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025140120000917 від 18.07.2025 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Горбачі, Львівської області, українець, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, неодружений, має на утриманні малолітнього сина, військовослужбовець призваний під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», на посаді оператора 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 стрілецького батальйону, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

У С Т А Н О В И В :

Судом визнано доведеним, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_3 в порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, не маючи наміру на завжди ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 16.04.2025 не пізніше 12:00 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в населеному пункті АДРЕСА_2 , та перебував поза межами розташування військової частини до 18.11.2025 року, тобто до моменту добровільного явки до органу досудового розслідування – відділу поліції №3 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Пустомити, Львівська область, чим останній припинив вчиняти вказане кримінальне правопорушення. Відтак, з 16.04.2025 по 18.11.2025 солдат ОСОБА_3 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами військової частини НОМЕР_1 приховував.

Такими своїми діяннями, військовослужбовець ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся та дав покази аналогічні як викладено в обвинуваченні. Просить його суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним повністю у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення, фактичні обставини якого не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно самовільного залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України є правильною, так як ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_3 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення визнав повністю, активно сприяв органам досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення, у вчиненому ним кримінального правопорушення щиро кається, - ці обставини суд враховує як такі, що пом`якшують покарання обвинуваченого.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі вищенаведеного, проаналізувавши представлені прокурором матеріали, враховуючи особу обвинуваченого, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується по місцю проживання, негативно по місцю несення служби, ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.11.2024ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, в порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, кримінальне провадження закрито, а тому суд вважає, що йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України з урахуванням вимог ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

У зв`язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін для забезпечення виконання вироку.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Початок відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу фактичного затримання, а саме: 18.11.2025.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680,00 грн. залишити в силі до набрання вироку законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. В разі подачі апеляційної скарги, вирок набирає законної сили одразу після прийняття апеляційним судом рішення по суті апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду можна отримати одразу після його проголошення. Особам які були відсутні під час проголошення вироку, копія вироку буде скерована одразу після його проголошення.

СуддяОСОБА_1