Рішення від 24 листопада 2025 р. у справі №464/2524/24 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 464/2524/24 Провадження № 2/450/354/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/додаткове/

"25" листопада 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяву представника відповідача ОСОБА_1 – Райхель Р.П. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Репета Орися Михайлівна, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними

в с т а н о в и в :

на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 – Райхель Р.П. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Репета Орися Михайлівна, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними.

В заяві просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 47500 грн.

Проаналізувавши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, та докази в їх сукупності, суд вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення, слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав :

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.11.2025 року у цивільній справі № 464/2524/24 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ,- відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Представником відповідача 11.11.2025 року було подано заяву про стягнення судових витрат понесених відповідачем, однак при постановленні судового рішення у справі судом не вирішено питання про стягнення судових витрат.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до положень вказаної вище статті, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Слідуючи висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідачем на підтвердження понесених стороною відповідача витрат на правничу допомогу надано : договір про надання правничої допомоги № 04/0225 укладений між адвокатом Райхель Р.П. та ОСОБА_1 ; ордер про надання правничої допомоги серії ВС № 1350378, рахунок-фактура № 03-1125В від 10.11.2025 року.

Сторони погодили, що надані адвокатом послуги складаються з наступного: - Досудова консультація, ознайомлення з матеріалами справи, розробка правової стратегії, укладення договору (1,5 год.) – 3000, 00 грн.; Підготовка відзиву на позовну заяву (2 год.) – 4000,00 грн. - Загальна вартість витрат становить 7 000,00 грн.

Відповідно до умов п.2.1.5. Договору про надання правничої допомоги № 04/0225 від 28.02.2025, оплата Адвокату у зв`язку із доїздом та участю в судових засіданнях визначались в розмірі з розрахунку 3500 грн. незалежно від тривалості такої поїздки та засідання.

Пунктами 3.1. та 3.2. вказаного Договору визначалось, що розмір гонорару Адвоката встановлюється за домовленістю сторін виходячи із обсягу часу й роботи, що вимагається для належного виконання доручення; ступеню складності справи та новизни правових питань для Адвоката; необхідності досвіду для успішного завершення справи; великої вірогідності того, що прийняття даного доручення перешкоджатиме прийняття адвокатом інших доручень, або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі; важливості доручення для Замовника; ролі Адвоката у досягненні гіпотетичного результату, бажаного для Замовника; професійного досвіду, науково-теоретичної та практичної підготовки Адвоката, та базової величини вартості роботи адвоката 2000,00 гривень за одну годину роботи в звичайному режимі (без терміновості), та 4000,00 грн. за годину роботи в терміновому режимі. Орієнтовний розмір гонорару Адвоката на стадії розгляду справи в суді першої інстанції було визначено орієнтовно 44500,00 гривень.

За час розгляду справи, представник відповідача – адвокат Райхель Р.П. здійснив сім поїздок в судові засідання: 11.03.2025, 06.05.2025, 23.06.2025, 25.09.2025, 07.11.2025.

Загальна вартість витрат на правову допомогу, разом із витратами на її надання адвоката складає 47 500, 00 грн.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи доводи апеляційної скарги та мотиви заперечення сторони позивача проти заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів погоджується із тим, що стягнута судом сума на відшкодування судових витрат на правову допомогу є завищеною.

Так, дійсно слідуючи правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з цим, процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, таким чином фіксованість гонорару у договорі не безумовним обов`язком суду стягнути такий, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, слідуючи якій заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Як зазначено Верховним Судом в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Слідуючи висновкам викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Натомість рахунок-фактура, яким визначена інша сума, ніж сума погодженого гонорару, не підписаний замовником, тобто відсутні докази відношення останнього до відповідної суми, що свідчить про виставлення адвокатом рахунку в односторонньому порядку.

Таким чином, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у сукупності, результат розгляду даної справи, складність та важливість такої для сторін, згоду із рішенням суду по суті спору, тобто відсутність даних про оскарження такого в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що оскаржуване додаткове рішення необхідно змінити, зменшити суму стягнення хоча б з погляду зазначених вище обставин.

Іншими словами, категорія справи та обізнаність представника у такій, а також судовій практиці з цього приводу, що презюмується, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та результатів розгляду такої, достатньою сумою витрат на правову допомогу, яку необхідно стягнути, буде 15 000,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268, 270 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

заяву представника відповідача ОСОБА_1 – Райхель Р.П. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Репета Орися Михайлівна, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, - задоволити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Репета Орися Михайлівна, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15000, 00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 25.11.2025 року.

СуддяЄ. О. Данилів