Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №347/2306/25 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Косівський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №347/2306/25

Суддя: КРИЛЮК М. І.

Справа № 347/2306/25

Провадження № 2/347/134/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :

Головуючої – судді : Крилюк М.І.,

Секретаря : Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 05 березня 2024 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, про що складено актовий запис № 2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що спільних дітей подружжя не має. Водночас відповідач відмовляється з`явитися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для розірвання шлюбу в позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивач була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Як вказує позивач, спільне життя подружжя не склалося через різні погляди на сімейне життя, внаслідок чого між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові. На момент звернення до суду сторони спільного господарства не ведуть, разом не проживають, шлюб має формальний характер. На переконання позивача, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливими та суперечитимуть її законним інтересам, які мають істотне значення.

Позивач також зазначає, що між сторонами відсутні спори щодо поділу спільного майна подружжя, а після розірвання шлюбу вона бажає залишити прізвище без змін. Проти примирення сторін позивач категорично заперечує та вважає збереження шлюбу неможливим.

З огляду на наведені обставини та відповідно до статей 274, 276 Цивільного процесуального кодексу України позивач просить суд розглянути справу про розірвання шлюбу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вважаючи, що такий порядок розгляду не порушить прав та законних інтересів жодної зі сторін.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 281 ЦПК України ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 08 січня 2026 року було призначено заочний розгляд даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог статті 110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі одного з подружжя та що після розірвання шлюбу не будуть порушені права та інтереси сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 05 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, про що складено актовий запис № 2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, долученою до матеріалів справи (а.с.24 ).

Спільних неповнолітніх дітей сторони не мають.

Причиною розірвання шлюбу позивачка зазначає втрату почуттів любові та взаєморозуміння між сторонами, різні погляди на сімейне життя, що призвело до припинення спільного проживання. На час розгляду справи сторони спільного господарства не ведуть, разом не проживають та не підтримують подружніх відносин, у зв`язку з чим шлюб носить формальний характер, а можливість примирення відсутня.

Позивачка скористалася своїм правом на звернення до суду та наполягає на розірванні шлюбу, не вбачаючи підстав для його збереження. Відповідач будь-яких заперечень проти позову не подав, відзиву на позовну заяву або інших клопотань до суду не заявляв.

Беручи до уваги викладені обставини, заяву позивачки та фактичні взаємовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивачку наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитимуть інтересам одного з них, що мають істотне значення.

З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що сім`я сторін остаточно розпалася, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя, у зв`язку з чим наявні правові підстави для розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після його розірвання надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка ОСОБА_1 при укладенні шлюбу не змінювала свого дошлюбного прізвища у зв`язку з чим після розірвання шлюбу їй слід залишити існуюче прізвище « ОСОБА_3 »

На підставі викладеного, керуючись статтями 51, 56, 109–112, 113 Сімейного кодексу України та статтями 258–259, 263–265, 268, 280–282 Цивільного процесуального кодексу України, суд —

В и р і ш и в :

Позов задоволити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05 березня 2024 року виконавчим комітетом Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис № 2 - розірвати.

Після державної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити існуюче прізвище « ОСОБА_3 » .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua