Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №192/3343/25 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 07 січня 2026 р.

Справа: №192/3343/25

Суддя: Щербина Н. О.

Справа № 192/3343/25

Провадження № 3/192/54/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 січня 2026 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., розглянувши в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 від 20 серпня 2002 року, не працює, до адміністративної відповідальності протягом року притягувалася згідно постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП, РНОКПП - НОМЕР_2 ,

за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року по 18 грудня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилялась від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання, догляду та піклування відносно свого малолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - залишила сина на тривалий час без батьківського догляду та піклування, матеріального забезпечення, в результаті чого останній у зазначений період часу проживає у родині своєї тітки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді свою вину не визнала та пояснила, що дитина проживає з рідною сестрою свого батька, тобто її співмешканця. Умови проживання в її будинку незадовільні, проте вона не має можливості зробити ремонт, оскільки не працює у зв`язку з тим, що має 18-річну дитину інваліда, якого не може залишити одного. ОСОБА_3 не дає їй можливості спілкуватися з ОСОБА_4 , проте вона не зверталася до поліції або до Служби у справах дітей з при воду неповернення їй дитини.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали додані до протоколу, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

У даному випадку протокол містить посилання на те, що ОСОБА_1 повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання, догляду та піклування відносно свого малолітнього сина, залишила його на тривалий час без батьківського догляду та піклування, матеріального забезпечення, в результаті чого останній у період часу з 01 травня 2025 року по 18 грудня 2025 року проживає у родині своєї тітки, ОСОБА_3 .

Винуватість притягуваної до адміністративної відповідальності особи підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №954002 від 18 грудня 2025 року, з якого з`ясовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме: дата, час і місце вчинення; письмовим поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких вона проживає з двома синами, а третій син - ОСОБА_4 близько пів року мешкає у сестри її співмешканця - ОСОБА_3 , перебуває на повному матеріальному забезпеченні ОСОБА_5 , планує забрати сина коли зробить вдома ремонт і буде мати постійний дохід; письмовим поясненнями ОСОБА_3 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якого його матір`ю є ОСОБА_1 ; листом начальника служби у справах дітей Солонянської селищної ради Дніпропетровської області №860 від 18 грудня 2025 року; актами обстеження умов проживання від 18 грудня 2025 року.

Повторність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується копією постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП за період з вересня 2024 року по 21 січня 2025 року.

Таким чином ОСОБА_1 протягом тривалого часу не виконує батьківські обов`язки щодо виховання, утримання свого малолітнього сина ОСОБА_4 , та фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Причини, чому дитина опинилася у складних життєвих обставинах та коли саме отримала такий статус, ОСОБА_1 не змогла пояснити. На думку судді вказане свідчить про умисний характер ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітньої дитини.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,ступінь її вини, а також з урахуванням інших обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суддя вважає за потрібне накласти на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, адміністративне стягнення відповідно в межах санкції за даною статтею у виді штрафу в максимальному розмірі, оскільки правопорушення вчинене повторно.

Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 27, ч. 2 ст. 184, ст. ст. 283, 284, ч.ч. 2,3 ст. 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1300 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Н. О. Щербина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua