Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №192/3268/25 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3268/25

Провадження № 3/192/50/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 січня 2026 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н. О., розглянувши в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської областіматеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 21 жовтня 2024 року, РНОКПП – НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі,

за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 753318 від 09 грудня 2025 року, ОСОБА_1 09 грудня 2025 року о 18 годині 40 хвилин в с. Василівка по вул. Центральна Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-2106», номерний знак НОМЕР_3 , відносно якого постановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 08 квітня 2020 року у виконавчому провадженні № 48595148. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 10 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв`язку з викладеним суддя вважає за можливе розглянути протокол за відсутності ОСОБА_1 , оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП його участь не є обов`язковою.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 7 КУпАП встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП є: керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Оскільки належні та допустимі докази щодо обізнаності ОСОБА_1 у обмеженні його права керування транспортними засобами згідно постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 08 квітня 2020 року у виконавчому провадженні № 48595148 судді не надано, тому суддя приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 30, ч. 3 ст. 126, ст. ст.283, 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП – закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя: Н. О. Щербина