Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил адміністративного нагляду
Дата: 07 січня 2026 р.
Справа: №210/11/26
Суддя: Вікторович Н. Ю.
МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 210/11/26
Провадження № 3/210/17/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
08 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю. розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
06 січня 2026 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов протокол Серії ВАД № 950864 від 23.12.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 950864 від 23.12.2025 року, 05.12.2025 року о 21 годині 18 хвилин громадянин ОСОБА_1 знаходячись під адміністративним наглядом, був відсутній за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , чим порушив п.1 ухвали Металургійного районного суду міста Кривого Рогу, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 187 КУпАП.
У судовому засіданні призначено на 08 січня 2026 року ОСОБА_1 присутній не був, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Крім того, в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, згоден.
Суд, дослідивши матеріали адміністративних справ, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП, полягає в повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення порушенні правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:
1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;
4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);
5) не реєстрація в органі Національної поліції.
В судовому засіданні встановлено, що Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 31 липня 2025 року задоволено подання начальника відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 6 місяців, застосовано відносно нього такі обмеження: 1) заборонити виходу з будинку за місцем мешкання з 21:00 до 05:00 ранку, з можливістю покидати місце мешкання для слідування в укриття під час сигналу повітряної тривоги в місті Кривий Ріг на час дії воєнного стану на території України; 2) заборона виїзду за межі м. Кривого Рогу без дозволу органів Національної поліції України; 3) заборона відвідування м`ясця продажу спиртних напоїв на розлив. 4) Встановлено реєстрацію у відділення поліції за місцем проживання 4 рази на місяць – 1-й, 4-й вівторок кожного місяця зх. 09.00 до 18.00 годин.
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року (справа №210/3336/24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 співробітником поліції кваліфіковано за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 с. 187 КУпАП, при цьому вказане адміністративне правопорушення вчинено останнім 05 грудня 2025 року та відповідно до Постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року (справа №210/3336/24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 187 КупАП. Тобто, з моменту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КУпАП та до вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 187 КУпАП минуло більше одного року.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Суду не надано доказів, які б підтверджували факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.187 КУпАП, що свідчить про відсутність у діянні ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки повторного протягом року вчинення домашнього насильства.
Враховуючи викладене, співробітниками поліції не підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 повторного протягом року порушенні правил адміністративного нагляду, що призвело до помилкової кваліфікації діяння ОСОБА_1 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП та передчасного складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.187 КУпАП.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 187, 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч.2 ст.187 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Н. Ю. Вікторович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua