Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №210/7232/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/7232/25

Провадження № 2-а/210/13/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Вікторович Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кобець Іван Олегович, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Круть О.П. звернувся до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6040150 від 29.10.2025 року, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої зазначено, що 29 жовтня 2025 року о 11 год. 10 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по Нікопольському шосе, 5Б, керував транспортним засобом ”Skoda Fabia”, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом на підставі постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.12.2024 року по справі 171/2568/24, чим порушив п.2.1.а ПДР України та ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. ОСОБА_1 не погоджується з вищезазначеною постановою з огляду на наступне. Про наявність постанови суду від 02.12.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 був позбавлений прав керування транспортними засобами, останній дізнався лише тоді коли 29.10.2025 року, був зупинений працівниками патрульної поліції, які в свою чергу повідомили йому про наявність вищевказаної постанови. Про судовий розгляд ОСОБА_1 не знав, так як не був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду. Повістки та смс- повідомлення про час і місце судового розгляду йому не надходили. Копію постанови від 13.12.2024 року, ОСОБА_1 не отримував. Відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників, відомості відносно ОСОБА_1 в даному реєстрі відсутні.

Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівником патрульної поліції йому не було надано жодних доказів, що свідчать про те, що він вчинив адміністративне правопорушення, однак відразу на місці зупинки було складено постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Як вбачається зі скріншоту застосунку «ДІЯ», у ОСОБА_1 на даний момент відкритих виконавчих проваджень немає. Після особистого звернення до відділу державною виконавчої службу, ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього немає ніяких виконавчих проваджень. Таким чином, повідомлення про наявність штрафу у розмірі 17000,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно про його сплату ОСОБА_1 не отримував, а відтак це є ще одним підтвердженням того, що останній не знав про існування складеного відносно нього протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що йому не було відомо про вищезазначену постанову, постанова та інші матеріали не містять відомостей, що вказують на його умисел вчинити правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме, про те, що він знав про позбавлення його права керування транспортними засобами.

Таким чином позивач просить суд скасувати постанову серії № 6040150 від 29.10.2025 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.

Ухвалою судді від 04 грудня 2025 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відкрито провадження по справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 268 КАС України відповідача та інших учасників справи було негайно повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву, запропоновано надати адміністративний матеріал відносно позивача.

24 грудня 2025 року на адресу суду від представника поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капрала поліції ОСОБА_2 – Кушнір О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначила, що після зупинки поліцейським 29.10.2025 транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 йому одразу були повідомлені причини зупинки, під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було встановлено, що останній позбавлений права керування за ч.1 ст. 130 КУпАП постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, яка набрала законної сили 13.12.2024 року. Позивач під час спілкування не заперечував факт керування транспортним засобом.

Щодо посилання представника позивача про не поінформованість позивача стосовно постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, представник відповідача зазначила, що позивач у судові засідання до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, що містились в матеріалах справи. Для отримання інформації щодо стану розгляду справи судової справи та прийняття судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії розгляду.

Відповідач Департамент патрульної поліції про перебування у провадженні суду вказаної справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження, яка отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 23 грудня 2025 року. Відзиву на адресу суду відповідачем направлено не було.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі -ПДР) передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 1.10. ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п. 2.1. «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено та не спростовується сторонами у справі, що 29 жовтня 2025 року о 11 год. 10 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по Нікопольському шосе, 5Б, керував транспортним засобом ”Skoda Fabia”, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП обов`язковою умовою є наявність постанови суду, яка набрала законної сили, про позбавлення особи права на керування транспортними засобами.

Відповідачем, за результатами перевірки документів водія, а також відповідної бази даних осіб, які позбавлені права керування транспортними засобами, встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керувати транспортними засобами строком на 1 рік на підставі постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.12.2024 року у справі № 171/2568/24, яка набрала законної сили 13.12.2024 року.

Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Отже, на час винесення оскаржуваної постанови 29.10.2025 року позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, та не мав законних підстав керувати автомобілем.

Позивач, в постанові посилається на необізнаність з постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.12.2024 року у справі № 171/2568/24, що свідчить про відсутність в його діях умислу на вчинення правопорушення.

Так, Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.12.2024 року у справі № 171/2568/24 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з тексту постанови від 02.12.2024 року у справі № 171/2568/24, яка знаходиться у вільному доступі в ЄДРСР, ОСОБА_1 не приймав участь у судовому засіданні, однак, про перебування у провадженні суду вказаної справи був повідомлений про що вказано в постанові Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу.

Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Обов`язковість постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована статтею 298 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відповідно до якої постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Порядок виконання постанов у справах про адміністративне правопорушення про позбавлення спеціального права визначений Главою 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (ст. 317-1 КУпАП).

У відповідності із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Юридичний склад адміністративного правопорушення передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Згідно статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).

Тобто, суб`єктивна сторона, як елемент складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.4 ст.126 КУпАП, передбачає обов`язкову наявність умислу особи на вчинення такого правопорушення.

Таким чином, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, обов`язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, останній не був обізнаний про те, що його було позбавлено права керувати транспортними засобами за рішенням суду, що підтверджується долученими до матеріалів справи відомостями з автоматизованої системи виконавчих проваджень, відповідно до якої, станом на 07.11.2025 відсутні відкриті виконавчі провадження, натомість, виконавчі провадження які відкриті 11.03.2021 та 05.11.2024 закриті та були відкриті стосовно постанови №БАБ 216515 виданої 09.02.2021 та постанови ББА №567594 виданої 29.09.2024.

Таким чином, за відсутності доказів того, що позивач, станом на час притягнення його до адміністративної відповідальності, 29.10.2025 року, був обізнаний про позбавлення його права керувати транспортними засобами, неможливо стверджувати про наявність в його діях умислу, як суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.126 КУпАП.

Відповідно ч. 3 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови, може скасувати постанову і закрити справу.

Також під час розгляду справи суд враховує, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а).

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 126, 245-246, 251, 268, 280 КУпАП, Правилами дорожнього руху, ст.ст. 2, 6-11, 77, 246, 250, 255, 257, 263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кобець Іван Олегович, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НА №6040150 від 29.10.2025 року, винесену поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капралом поліції Кобець Іваном Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н. Ю. Вікторович